4.2. Програма виробничої практики

Студент починає виробничу практику з вивчення короткої історії підприємства, форми власності, видів і номенклатури продукції, що випускається, або послуг, що надаються, типів виробництва на підприємстві (об’єднанні), технології і організації виробництва, виробничої структури управління, організації роботи структурних підрозділів, ступеня автоматизації основних процесів, що здійснюються на підприємстві.

Програма виробничої практики охоплює наступні роботи:

• ознайомлення з техніко-економічними показниками діяльності бази практики;

• аналіз існуючої системи управління;

• аналіз структури управління виробництвом;

• вивчення організаційної і функціональної структур інформаційного підрозділу підприємства;

• ознайомлення із складом функціональних задач інформаційної системи бази практики, технічним, програмним, інформаційним, організаційним та іншими видами забезпечення;

• вивчення побудови системи обробки інформації однієї з функціональних задач та технології обробки, починаючи з операцій реєстрації первинної інформації і до використання результатної;

• аналіз моделей підготовки і прийняття рішень;

• аналіз інформаційної основи моделювання;

• вивчення новітніх досягнень науки і техніки в області обчислювальної техніки, економіко-математичних методів;

• набуття навичок з моделювання економічних процесів;

• ознайомлення з питаннями організації науково-дослідної роботи на підприємстві з ухвалення рішень;

• набуття навичок проведення дослідницької роботи, підготовка наукових доповідей;

• систематизація, закріплення і поглиблення теоретичних знань зі спеціальних дисциплін;

• придбання практичних навичок, знань і умінь в області професійної і організаторської роботи на промислових підприємствах і в організаціях;

• збір матеріалів для виконання дипломної (випускної) роботи.

В результаті проходження практики студенти повинні

знати:

• загальні методичні питання організації і управління на підприємстві, напрями їх вдосконалення;

• склад і економічну суть задач управління;

• методику постановки економічної задачі і етапів моделювання;

• методику застосування пакетів прикладних програм обробки і аналізу даних;

• організацію і методику управління трудовим колективом, підготовку і удосконалення кваліфікації персоналу;

уміти:

• здійснювати аналіз роботи об’єкта управління,

• визначати методи підвищення ефективності ухвалюваних рішень;

• застосовувати системний підхід при дослідженні системи управління виробництвом;

• здійснювати постановку економічної задачі;

• розробляти економіко-математичні моделі об’єкта управління;

• розробляти інформаційне забезпечення проектованих задач;

• вибирати раціональні моделі ухвалення рішень і обґрунтовувати їх ефективність;

• проводити ситуативний аналіз з використанням економіко-математичних методів і ЕОМ;

• розробляти алгоритми і програми рішення задач з використанням ЕОМ;

набути навичок:

• проведення техніко-економічного аналізу роботи системи управління;

• вибору і обґрунтування методів ухвалення управлінських рішень;

• розробки інформаційного забезпечення конкретної задачі;

• участі у виконанні наукових досліджень, проведення суспільної і організаторської роботи;

• використання методів отримання економічної інформації з первинної документації і за допомогою автоматизованих систем обробки і аналізу даних.

Програма виробничої практики наведена в таблиці 4.

Таблиця 4