
- •7.Опишіть особливості поняття „традиція”. Її важливість в культурі.
- •29.Утопія як стан свідомості концепція е.Блоха.
- •38.Традиційне суспільство і традиційна культура.
- •41.Специфіка обряду в системі традиційної культури.
- •53.Яку роль в процесі сприйняття відіграє образ?
- •83.Людська свобода і страх. Філософсько-психологічний вимір.
- •86.Сутність любові.
- •89.Поняття любові у середньовіччі та Відродженні.
- •16. Смерть-смислокреативне поняття.
- •37. Сутність і роль традиції у к-рі.
- •40. Взаємодія традицій та інновацій.
- •52. Поняття сприйняття.
- •70. Сутність утопії за Бартом.
- •82. Хвилювання як форма страху.
- •85. Поняття любові та еросу в культурі.
- •88. Історико-культурологічний підхід до феномена любові.
- •36,35. Безсмертя
- •37,38. Традиції як елемент культури
- •Традиції: основні поняття
- •Традиції в культурі
- •39,41.Звичай, Обряд.
- •42. Свято
- •77. Суїцид.Дюркгейм
- •78. Книги мертвих
37,38. Традиції як елемент культури
Традиції – це елементи культури, що передаються від покоління до покоління і зберігаються протягом тривалого часу. Традиції тією чи іншою мірою і в тих чи інших формах присутні в будь-якому суспільстві і практично в усіх сферах культури. Традицію можуть утілювати певні суспільні інституції, норми поведінки, цінності, ідеї, звичаї, обряди. Поняття стилю і традиції іноді вживаються щодо формально (зовнішньо) схожих феноменів.
Культурна традиція – один з механізмів, за допомогою яких здійснюється людська діяльність, вона є соціальною формою передачі людського досвіду, засобом соціалізації особистості. Якщо культура – специфічний спосіб людської діяльності, то культурна традиція – один з її механізмів, за допомогою якого здійснюєтьсяця діяльність.
Традиція складається як соціальна форма передачі людського досвіду. Але традиція не може зберігатися і поширюватися сама по собі. Її носіями можуть бути суспільство, народ або його частина.
Традиційна культура (чи тип суспільства) - це культура, в якій регуляція здійснюється на підставі звичаїв, традиції, установлень. Функціонування сучасного суспільства забезпечується кодифікованим правом, зводом законів, які змінюються законодавчими органами влади, що обираються народом. Традиційна культура поширена в суспільствах, у яких зміни непомітні для життя одного покоління - минуле дорослих стає й майбутнім їхніх дітей. Тут панує всеперемагаючий звичай, що зберігається, і традиція, що передається з покоління в покоління. Традиційна культура органічно сполучає в собі усі складові елементи, людина не почуває розладу із суспільством. Ця культура споріднена з природою, єдина з нею. Такий тип суспільства орієнтований на збереження самобутності, культурної своєрідності. Авторитет старшого покоління незаперечний, що дає можливість безкровно вирішувати будь-які конфлікти. Джерело знань і умінь - старше покоління.
Традиції: основні поняття
Традиція – виражений у соціально-організованих стереотипах груповий досвід, який шляхом просторово-часової трансмісії акумулюється і відтворюється в різних людських колективах.
є механізм колективної автокомунікацї.
чотири типи традицій: етнічні (народні), національні та соціальні традиції. Етнічні тісно пов’язані з різними видами народної творчості (фольклор), в першу чергу – з ремеслами.
Традиція (будь-який тип) – це досвід, який накопичується у вигляді системи стереотипів і виявляється, реалізується в наступних формах: звичаї, ритуали, обряди, церемонії, подання та свята.
Традиції в культурі
вони визначали суспільне й особисте життя людини.
містили настанови, морально-естетичні норми, правила та навички господарської діяльності,
традиції засіб передачі культури народу.
В основі традиції лежить тривалий досвід соціальної групи.
створюють своєрідний чіткий сценарій поведінки людини у певних ситуаціях.