2.1.1. Зміст стадії 1

Як зазначалося раніше, моніторинг це - інструмент інформаційного забезпечення вирішення певної проблеми. Тому з визначення і опису проблеми та системи, де проблема зосереджена, починається робота над його програмою. При цьому в систему можна включати не тільки певний об’єкт довкілля, але і групи людей з інтересами, що зачіпаються. Надзвичайно корисне чітке визначення цілей моніторингу, які мають встановлювати інформаційний зв’язок проблеми з можливим її управлінням. Зокрема, цілями громадського екологічного моніторингу можуть бути:

- отримання інформації, пов’язаної з певною проблемою місцевого населення;

- надання інформації різним аудиторіям (зацікавлені громади, адміністрація підприємства, державні установи);

- забезпеченння заходів для поліпшення певної ситуації або націлених на прияняття певних рішень.

Важливо, щоб сформульовані цілі були конкретними, досягаємими та піддавалися перевірці – це має суттєве значення для контроля виконання програми та внесення до неї необхідних корективів. Задачі це – заходи організаційного характеру, що мають забезпечувати досягнення цілей моніторингу.

2.1.2. Зміст стадії 2

Як правило, об’єктом моніторингу є сукупність елементів, що складають певну систему. Ця сукупність може бути скінченою (наприклад, дерева в лісі) або нескінченою (наприклад, моменти часу з певного інтервалу). Навіть коли сукупність елементів, що складає об’єкт є скінченою, не завжди ці елементи можливо перелічити на практиці (наприклад, усі риби у водоймі). Але, незалежно від цього, обов’язково необхідно вказати, яка сукупність елементів підлягає вивченню, що і визначає об’єкт моніторинга. Ця сукупність називається цільовою сукупністю.

З іншого боку інколи деякі елементи цільової сукупності можуть бути неспостерігаємими. Та частина цільової сукупності, що містить доступні для спостереження елементи називається генеральною сукупністю. Іншими словами, генеральна сукупність – це усі елементи системи, що можуть потрапити з цільової сукупності у вибірку елементів для визначення їх властивостей або ознак. Іноді, за практичними міркуваннями або з урахуванням вимог зручності, генеральну сукупність звужують у порівнянні з цільовою. У цьому випадку узагальнення, що зроблені за використанням вибірки, можуть бути перенесені лише на генеральну сукупність. Міркування щодо можливості перенесення цих висновків на цільову сукупність мають опиратися на інші джерела інформації.

Для практичного виконання відбору елементів системи довкілля у вибірку треба на етапі планування умовно розмежувати генеральну сукупність на частини, яки називають одиницями відбору або просто одиницями. Такі одиниці (проби, екземпляри, зразки, ділянки тощо) мають вміщувати всю сукупність елементів генеральної сукупності і не повинні перекривати одна другу. Тобто, кожен елемент генеральної сукупності має належати одній і лише одній одиниці. Інколи одиниці відбору визначаються очевидним чином, як, наприклад, для сукупності фітопланктонних організмів водоймища, де одиницею відбору слугує окрема проба води. За вибірковим дослідженням бентосних организмів водоймища одиницями відбору можуть слугувати ділянки дна або донних відкладів з визначеними попередньо розмірами. Інколи треба вибирати з кількох можливих одиниць відбору, наприклад, що відрізняються розмірами ділянок. У найпростішому випадку одиниці відбору тотожні (співпадають) елементам сукупності. Побудований перелік таких одиниць відбору називається основою вибірки. Побудова основи вибірки є однією з головних завдань вибіркового дослідження.

Наведений вище опис об’єкта моніторингу, його поділ на елементи та одиниці, орієнтован на застосування в моніторингу вибіркових спостережень. Вибірковими називають спостереження або дослідження, якщо вони передбачають отримання даних лише відносно незначної частини елементів системи, що досліджується. Широке застосування методів вибіркових спостережень в системах екологічного моніторингу обумовлене наступними факторами.

Нижче вартість. Витрати на отримання даних лише відносно невеликої частини елементів системи довкілля менше ніж витрати на суцільне обстеженні усіх елементів. Дуже часто суцільне обстеження просто фізично неможливо провести. Разом з тим, навіть за великою кількістю елементів системи довкілля можна отримати достатньо точні оцінки її параметрів, використовуючи вибірку, що складає незначну частину елементів системи.

Менше терміни. За тими ж обставинами дані вибіркового спостереження можна зібрати та узагальнити швидше, ніж за суцільним обстеженням. Це особливо важно, коли воли вони необхідні терміново.

Ширше область застосування. За деякими видами спостережень необхідно залучати високо кваліфікований персонал або використовувати спеціальне обладнання, що накладає, як правило, значні обмеження. У таких випадках суцільне обстеження також не є можливим. Тому доводиться отримувати дані або вибірковим шляхом, або не отримувати їх зовсім. Таким чином, вибіркові спостереження мають більш широку область застосування і надають можливість отримувати інформацію більш різноманітного характеру.

Больша достовірність. Якщо загальний обсяг роботи менше, то можливо залучити більш кваліфікований персонал, краще його підготувати до обстеження, більш якісно контролювати проведення спостережень та обробку отриманих результатів. Саме тому вибіркове спостереження може дати більш достовірну інформацію у порівнянні з суцільним обстеженням.