ВСТУП

Студенти IV курсу факультету соціального управління, прослухавши курс емпіричної соціології, вже мають уяву про програму конкретного соціологічного дослідження, вміють будувати різні види шкал та вибірку, методи збору та обробки емпіричних даних. Але вже при першій спробі використати свої знання на практиці проведення емпіричного дослідження починаючий соціолог стикається із новими питаннями: як правильно організувати роботу соціологічної служби? Як підібрати відповідальних працівників та навчити їх особливостям роботи, яка їх очікує? Як спілкуватися із замовником? Як з’ясувати його проблеми? Тобто, соціолог-початківець знає, що потрібно робити, але важко уявляє собі як правильно виконати покладені на нього завдання. Для з’ясування студентами-соціологами, питань, які виникають на практиці, слугує розроблений курс «Організація роботи соціологічної служби».

Мета курсу  ознайомити студентів з організацією роботи соціологічної служби, її структурою та функціями; колом проблем, що виникають у практиці підготовки, організації та проведення дослідницького процесу. Особлива увага приділяється аналізу проблем набору та навчання працівників; організації постійної мережі інтерв’юерів; веденню переговорів із замовником; особливостям психології, умовах та характеру участі респондентів у соціологічному дослідженні.

Програма курсу підготовлена таким чином, що студенти на конкретних прикладах із досвіду проведення соціологічних досліджень з’ясовують основні проблеми та питання організації роботи соціологічної служби та дослідницького процесу.

Курс складається із семи тем, які опрацьовуються під час аудиторних занять. Позааудиторна підготовка передбачає підготовку самостійних завдань та ознайомлення з рекомендованою та додатковою літературою.

Навчальний курс складається з двох модулів:

перший 	Організація роботи соціологічної служби
другий 	Проведення дослідницького процесу соціологічною службою

Форми роботи розподіляються так:

читання лекцій 	18 год.
проведення семінарських занять 	14 год.
самостійна робота студента 	22 год.
групове консультування 	8 год.
індивідуальне консультування 	6 год.
контроль за самостійною роботою –	5 год.
виконання модульних робіт 	23 год.

Цілі курсу

У процесі вивчення курсу передбачається досягти таких цілей:

• одержати  цілісне уявлення про структуру, завдання та функції соціологічної служби;

• навчитися  застосовувати одержані знання з організації та ведення дослідницького процесу на практиці;

• здобути  вміння вести переговори із замовником та організовувати польовий етап дослідження.

Результати навчання

Після вивчення курсу студенти повинні

знати:

• основи роботи, структуру та функції соціологічної служби;

• основні принципи взаємодії учасників дослідження;

• особливості психології респондентів;

• принципи організації постійної мережі інтерв’юерів;

• особливості техніки інтерв’ю;

• природу проблем, що виникають у практиці соціологічних досліджень, для подальшого їх вирішення.

вміти:

• розробляти план-проспект організації роботи соціологічної служби;

• розробляти документацію конкретного соціологічного дослідження;

• спілкуватися та вести переговори із замовником;

• підготовити документи дослідження (юридичні та робочі);

• вирішувати проблеми, що виникають у взаємодії із респондентами;

• розробляти план-проспект організації постійної мережі інтерв’юерів;

• проводити атестацію працівників;

• користуватися візуальними допоміжними матеріалами;

• проводити процедуру інтерв’ювання «стороннього»;

• підготувати підсумковий звіт про проведення конкретного соціологічного дослідження.

Стратегія організації навчання Навчальна стратегія курсу «Організація роботи соціологічної служби»

Досягнення навчальних цілей здійснюється шляхом:

• проведення лекцій (4 год. – перший модуль та 14 год. – другий модуль);

• участі студентів у семінарських заняттях, побудованих на застосуванні інтерактивних методик – ділової гри, дискусій, рішення проблемних ситуацій, спрямованих на набуття знань і вмінь студентів у галузі організації роботи соціологічної служби (4 год. – перший модуль та 10 год. – другий модуль);

• самостійного навчання студентів (індивідуальні консультації, аналіз прочитаної літератури під час підготовки до ділової гри, підготовка співбесіди) на основі навчально-методичних матеріалів курсу (4 год. – перший модуль та 18 год. – другий модуль);

• проведення комп’ютерного тестування (поточний тест після опанування першого модуля та підсумковий тест після опанування курсу);

• обговорення практично значущих проблем для студента-соціолога «Особливості проведення переговорів із замовником» (2 год.), «Організація постійної мережі інтерв’юерів» (2 год.) та «Психологія респондента» (2 год.).

Загальний опис курсу

Основними елементами курсу є:

Навчальні посібники:

1. Бутенко И.А. Организация прикладного социологического исследования.  М.: Тривола, 1998.  228 с.

2. Величко А.Н., Подмарков В.Г. Социолог на предприятии. Изд.2-е, доп. и перераб.  М.: Московский рабочий, 1976.  240 с.

Методичні рекомендації для вивчення курсу:

1. Навчально-методичний комплекс для студентів факультету соціального управління денної форми навчання з курсу «Організація роботи соціологічної служби» /Укл.: Петрецька О.В. – К.: АПСВ ФПУ, 2008.  40 с.

Довідкові видання:

1. Соціологія: Энциклопедия Сост. А.А. Грицанов, В.Л. Абушенко, Г.М. Евелькин, Г.Н. Соколова, О.В. Терещенко.  Минск: Книжный Дом, 2003.  1312 с.

Тематичним планом курсу передбачено:

• участь у семінарських заняттях;

• виконання практичних завдань;

• виконання студентами поточного та підсумкового тестів.

Семінарські заняття є основною формою навчального заняття, призначеного для обговорення проблемних питань курсу. Семінарські заняття сприяють поглибленому засвоєнню студентами найбільш складних питань навчального курсу, спонукають студентів до колективного творчого обговорення, оволодінню науковими методами аналізу явищ і проблем, формуванню навичок самоосвіти.

Практичні заняття слугують для детального розгляду студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички практичного застосування їх через індивідуальне виконання студентами відповідно сформульованих завдань.

Поточний контроль здійснюється у ході занять, завдяки йому виявляють ступінь розуміння навчального матеріалу, його засвоєння.

Підсумковий контроль здійснюється з метою оцінки результатів навчання та визначенню кінцевого рівня знань студентів.