Тема 5. Попит і пропозиція, їх взаємодія

Програмні питання:

5.1. Попит і закон попиту.

5.2. Аналіз зміни попиту в цілому та величини (обсягу) попиту.

5.3. Цінова еластичність попиту.

5.4. Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту.

5.5. Пропозиція і закон пропозиції.

5.6. Аналіз змін у пропозиції та в обсязі пропозиції.

5.7. Еластичність пропозиції.

5.8. Перехресна еластичність пропозиції.

Уподобання окремого споживача на ринку товарів визначають його бажання придбати товар, а бюджетні можливості в порівнянні з цінами — можливість придбання. Процес виявлення бажання та можливостей завжди відбувається в певний проміжок часу за інших незмінних умов. Такими є основні контури моделі в теорії попиту і пропозиції, що посідає одне з найважливіших місць у поясненні поведінки ринкових суб'єктів як на мікро-, так і на макрорівні. Функція, на якій базується модель попиту, має вигляд:

Q_D = f (P), (5.1)

де Q_D — обсяг (величина) попиту на товар, одиниць за проміжок часу; Р — ціна на товар, грош. од.

Обсяг (величина) попиту є саме такою кількістю товару, яку бажає і може придбати споживач (споживачі) в певний проміжок часу за деякою ціною (з діапазону можливих цін) за інших незмінних умов.

Умови, в яких формується попит, характеризують середовище, в якому здійснюють свій вибір споживачі. Основними чинниками (детермінантами) попиту, окрім ціни даного товару (5.1), вважаються:

• ціни товарів-замінників (P_I^C, …, P_N^C);

• ціни доповнюючих товарів (Р_I^K..., H_N^K);

• дохід споживачів (I);

• уподобання споживачів (M);

• очікування споживачів щодо змін на ринку (О);

• природні (зовнішні) умови споживання (Z).

Зазначені чинники (Р_I^C , ..., Р_N^C ; Р_I^K ..., Р_N^C ; I; М; О; Z), що їх називають неціновими детермінантами попиту, визначають умови, в яких формується попит. Внаслідок їх впливу змінюється попит у цілому (або умови попиту). Не за кожним з них можна визначити кількісно міру впливу, але напрям змін — напевне.

М атематичне дослідження моделі попиту здійснюється за функціональною залежністю, що враховує вплив одного з наведених вище чинників, найчастіше — цінової детермінанти (5.1). Таку залежність для певного товару можна вивести в результаті спостережень, якщо абстрагу­ватися від впливу інших детермінант (прийняти їх дію за незмінну). Попри всю різноманітність визначуваних та­ким чином конкретних функцій попиту їх об'єднує обернений характер залежності, а саме: зростання ціни за інших незмінних умов призводить до зме­ншення обсягу попиту, і навпаки. Цю емпірично визначену залежність називають законом попиту. Графічно така залежність має вигляд лінії з від'ємним нахилом (рис. 5.1).

Якщо змінюється ціна товару, то спостерігається зміщення вздовж лінії попиту (a→в), а якщо змінюється якась з нецінових детермінант – зміщення самої лінії попиту(D₁→D₂).

Ці зміни діагностуються по-різному і називаються, відповідно, змінами обсягу попиту та змінами умов попиту (або попиту в цілому).

Передбачення напряму і величини коливань попиту під впливом різних чинників здійснюється за допомогою спеціального показника — еластичності як міри реагування. Еластичність попиту характеризує ступінь реакції споживачів на коливання однієї з детермінант попиту, найчастіше кількісно визначеної: ринкової ціни товару, доходу споживача, ціни на взаємозв'язаний товар. Тому розрізняють еластичність попиту за ціною та доходом, перехресну еластичність, які кількісно визначаються коефіцієнтами.

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту при зміні ціни товару на 1%. У за­гальному випадку

. (5.2)

Оскільки обсяг попиту знаходиться в оберненій залежності від ціни, то коефіцієнт цінової еластичності – величина від’ємна. Як правило, увага звертається на абсолютне значення коефіцієнта. Розрізняють попит нееластичний (Е_Р<1), одиничної еластичності (Е_Р =1) та еластичний (Е_Р>1). У разі абсолютної нееластичності (Е_Р = 0) лінія попиту розміщена паралельно осі ординат, у разі абсо­лютної еластичності вона паралельна осі абсцис. Формула для обчислення Е_р така:

. (5.3)

Я кщо процентні зміни ціни та обсягу попиту досить великі, тобто такі, що ведуть до істотного просування вздовж кривої попиту, наприклад, від a до в (рис. 5.2), то коефіцієнт Е_р обчислюється за формулою дугової еластичності. Для цього використовується:

Цінова еластичність попиту впливає на обсяг загального виторгу від реалізації товару. Сукупний виторг у будь-якій точці кривої попиту, наприклад, в точці А (рис. 5.2), можна визначити у вигляді площі прямокутника, утвореного перпендикулярами від даної точки з обома осями.

За умов різної еластичності попиту зміна ціни викликає відповідну реакцію покупців на зміну обсягу покупок і сукупного виторгу. Так, при зниженні ціни за еластичного попиту обсяг покупок різко зростає, зростає і сукупний виторг (рис. 5.2, а). При зниженні ціни за нееластичного попиту попит зростає дуже повільно, а сукупний виторг спадає (рис. 5.2, в). За одиничної еластичності площі прямокутників однакові, оскільки зміни висот і основ компенсують одна одну (рис. 5.2, б).

Існує загальне правило: якщо попит нееластичний, то сукупний виторг продавця змінюється в тому ж напрямку що й ціна. За еластичного попиту напрямки зміни цих величин протилежні.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту ( Еху) характеризує міру реакції обсягу попиту на один товар (х) на зміну ціни іншого товару (у). Еху показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар х за зміни ціни товару у на 1%. Методика аналогічна (5.3) та (5.4). Для незалежних товарів Еху = 0, для замінників Еху>0, для взаємодоповнюючих товарів Еху<0.

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (Е₁) характеризує міру реалізації обсягу попиту на товар за зміни величини доходу споживача. Е₁ показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар за зміни доходу споживача на 1%. Методика аналогічна (5.3) та (5.4). Якщо Е₁>0, то товар вважається повноцінним. Серед повноцінних товарів виділяють товари першої необхідності (0<E₁<1) та предмети розкоші (E₁>1).

Розглянемо фактори, що впливають на поведінку підприємства при прийнятті рішення щодо обсягу продукції, який пропонуватиметься для продажу на ринку.

Пропозиція (S) — це кількість товару, яку виробник бажає та може запропонувати на продаж в деякий проміжок часу за певних умов. Обсяг (величина) пропозиції (Q_S) — це кількість товару, яку виробник пропо­нує на продаж за кожним рівнем ціни в одиницю часу за певних умов.

На пропозицію, як і на попит, впливають цінові та нецінові фактори, тобто у загальному випадку пропозиція є функцією багатьох факторів. Залежність пропозиції від факторів, що впливають на неї, виражає функція пропозиції:

Q_{SX =} ƒ (P_X, P_Y, P_Z, K, П, З, С…), (5.3)

де Q_SX — обсяг пропозиції товару X за одиницю часу; Рх — ціна товару X; Р_у — ціни альтернативних (які можуть вироблятися з тих самих ресурсів) товарів; Р_Z — ціни на ресурси; К — технологія, використовувана при виробництві товару; П — податки і дотації; З — стабільність законодавства та визначеність правового поля; С — специфічні фактори (кліматичні умови, зміна моди, психологічна мотивація тощо); ... — інші можливі фактори (структура ринку, очікування щодо майбутніх економічних умов).

Вважаючи вплив нецінових факторів незмінним, встановимо за­лежність пропозиції

від ціни: Q_SX=f(Рх) — так званий закон пропозиції. Закон пропозиції визначає, що чим вища ціна товару, за інших незмінних умов, тим більше стимулюються виробництво і продаж саме цього товару. Відповідний графік — крива з додатним тангенсом кута нахилу (рис.5.3).

Q

Рис. 5.3. Крива пропозиції

Q

Зміна ціни (від Р₁ до Р₂) спричиняє зміну обсягу пропозиції. Рух відбувається вздовж кривої пропозиції. На відміну від цього, зміна неціно­вих факторів обумовлює зміну пропозиції. Крива пропозиції зміщується праворуч, якщо вона зростає, і ліворуч — у противному разі (рис. 5.4)

Еластичність пропозиції характеризує реакцію виробника на коливання ціни товару, що ним виробляється. Коефіцієнт прямої еластичності пропозиції від ціни Е_S показує, на скільки процентів зміниться обсяг пропозиції товару за зміни ціни на 1%:

(5.6).

P

Q

Рис. 5.5.Еластичність пропозиції

Коли Е_S = 0, пропозиція не реагує на зміну ціни (на рис. 5.5 це зображено вертикальною прямою).

Співвідношення Е_S ∞ означає, що нескінченно мале збільшення ціни призведе до безмежного росту обсягу пропозиції або до повного її зникнення при зменшенні ціни. У разі Е_S < 1 пропозиція вважається нееластичною, тобто коливання ціни товару не викликає помітного зменшення (збільшення) обсягу випуску товару. Якщо Е_S > 1, то пропозиція еластична.

Фактори, що впливають на еластичність пропозиції:

• мобільність товаровиробника, гнучкість і рівень завантаження виробничої потужності підприємства;

• характер застосовуваної технології;

• можливості мобілізації внутрішніх і зовнішніх джерел накопичення;

• фактор часу. Пропозиція реагує на зміну ціни зазвичай з пев­ним часовим лагом. Тому еластичність пропозиції тим вища, чим більше часу має виробник для зміни обсягу пропозиції.

Перехід від індивідуальної до галузевої, або ринкової, пропозиції може відбуватися шляхом горизонтального додавання (рис. 5.6.) або через множення обсягу пропозиції товару найбільш типового продав­ця на загальну кількість продавців на ринку.

P

P

Q=q₁+ q₂ + q₃

Рис. 5.6. Індивідуальна та ринкова пропозиція

Крива функції ринкової пропозиції характеризується високою еластичністю порівняно з індивідуальними функціями пропозиції.

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке „попит”, „обсяг попиту”, „функція попиту”?

2. Закон попиту та обґрунтування його дії.

3. Які фактори визначають попит?

4. Форми представлення попиту: аналітична, таблична та графічна. Який характер має крива попиту? Чому?

5. Чим відрізняються явища, означені термінами: „зміни обсягу попиту” та „зміни у попиті”? Наведіть приклади причинно-наслідкових зв’язків.

6. Поясніть особливості впливу на попит основних нецінових чинників.

7. Цінова еластичність попиту: поняття, методика розрахунку показників.

8. Чому для виміру чутливості попиту споживачів використовуються проценти, а не абсолютні величини? Чи може набувати від’ємного значення коефіцієнт цінової еластичності попиту ?

9. Що означають поняття „абсолютно еластичний попит” та „абсолютно нееластичний попит”? Якого вигляду набуває їх графічне зображення?

10. Яка залежність спостерігається між ціновою еластичністю попиту та сукупною виручкою? Як це впливає на поведінку товаровиробника?

11. Як оцінюється еластичність попиту за доходом?

12. У чому суть перехресної цінової еластичності попиту?

13. Що таке „пропозиція»?

14. Форми представлення пропозиції: аналітична, таблична та графічна.

15. Закон пропозиції.

16. Які фактори впливають на пропозицію? Що відбувається з лінією пропозиції, якщо діє кожен з них?

17. У чому різниця між термінами „зміни обсягу пропозиції” та „зміни в пропозиції”? Наведіть приклади причинно-наслідкових зв’язків.

18. Методика обчислення коефіцієнта цінової еластичності пропозиції.

19. Фактори, що впливають на еластичність пропозиції.

20. Що означають поняття „абсолютно еластична пропозиція” та „абсолютно нееластична пропозиція”? Якого вигляду набуває крива пропозиції в цих випадках.

21. Мобільність товаровиробника та еластичність пропозиції.

22. Перехресна еластичність пропозиції та вплив її на стратегію товаровиробника.

Проблемні запитання:

1. Розкрийте діалектику побудови лінії індивідуального попиту споживача.

2. Що характеризують складові попиту: ефект доходу і ефект заміщення?

3. Покажіть механізм взаємодії цінових та нецінових детермінантів попиту.

4. Розкрийте чинники цінової еластичності попиту та особливості їх впливу.

5. У чому полягає різниця між зміною попиту, зміною пропозиції та обсягу пропозиції?

6. Ринкова рівновага і характеристика ринкового простору.

7. У чому полягає ефект взаємодії попиту та пропозиції.

8. Максимізаційно-мінімізаційні цілі підприємства в короткостроковому періоді.

9. Поведінка підприємства за умов зміни ринкової ситуації.

10. Вплив змін попиту і пропозиції на стан рівноваги, рівноважну ціну та рівноважну кількість товару на ринку.