Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори МЕ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
182.78 Кб
Скачать

Основні теорії міжнародного руху капіталу.

Теорія капіталізації потоку доходів-рух капіталу триватиме доти, поки норми прибутку в обох країнах не зрівняються. Теорія ринкової влади С.Хаймера - суб’єкт інвестиційної діяльності, який вивозить капітал, керується прагненням домінувати на ринку та досягнути ринкової влади. Закордонне інвестування здійснюється з метою придушення конкуренції і збереження контролю над ринком. Практикуються і так звані “захисні інвестиції”: створення за кордоном виробничих потужностей, що є мало не збитковими, зі свідомою метою підриву позицій конкурентів на цих ринках. Теорія інтерналізації – кожна фірма переслідує мету мінімізації трансакційних витрат (витрат на укладання угод). Зі зменшенням трансакційних витрат операції фірм починають набирати “внутрішнього характеру”, тобто відбувається інтерналізація ринків. Мета мінімізації транскацій залишається основним мотивом переведення діяльності за кордон. Концепція конкурентоспроможності галузі - пояснює міжнародний рух капіталу посиленням конкуренції технологічного характеру між субєктами ринку капіталів. Концепція технологічного нагромадження - розглядає міжнародний рух капіталу як наслідок розвитку технології, інноваційного процесу. Фірма створює нові технології з метою закріплення контролю і власності на основі своїх специфічних технологічних переваг. Концепція оборони національного суверенітету- грунтується на тому, що зростання зарубіжних інвестицій у національній економіці може спричинити зменшення частки внутрішнього виробництва. Саме тому уряди дотримуються політики протидії розширенню впливу країн-експортерів капіталу або регулюють експорт-імпорт капіталу. Концепція валютного простору – головним стимулом переведення виробничих потужностей (капіталу в матеріальній формі) за кордон є наявність конкурентних переваг щодо країни-реципієнта. Такі переваги мають інвестори з країн із більш сильною валютою, ніж валюта країн-реципієнтів.

17

Світовий ринок, його структура та ключові характеристики.

Світовий ринок - це сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми господарськими зв’язками на підставі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва і збуту товарів і послуг. Структуру світового ринку можна подати як сукупність взаємопов’язаних ринків економічних ресурсів і результатів виробництва. Структуру світового товарного ринку можна розглядати в трьох аспектах – регіональному (або географічному), товарно-галузевому та со­ціально-економічному.

1 аспект-світовий ринок товарів і послуг:- ринок Північної Америки НАФТА; -ринки Латинської америки, каріком, Меркосур; -Зах-європейський спільний ринок країн ЄС; - Ринок Центр і сх. Європи; - Ринки Азії, африки і т.д.2 аспект-світовий товарний ринок: -готових виробів; -сировини і напівфабрикатів; -послуг; -машин і обладнання; -палива; - промислової сировини; - транспортних послуг та ін. 3 аспект-ринки промислово розвинутих країн (ПРК), країн, що розви­ваються (КР) та країн з перехідною економікою (КПЕ), країн соціалістич­ної орієнтації (КСО). В своєму розвитку ринок пройшов через кілька форм:-внутрішній ринок-національний ринок,-міжнародний ринок-світовий ринок.

Внутрішній ринок становить собою найпростішу форму товарно-грошових відносин між виробниками та покупцями, при якій товари реалізуються самими виробниками покупцям, які відразу оплачують товар і забирають його з ринку.Національний ринок - це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців.

Світовий ринок має такі риси:-збут продукції здійснюється за національними межами;-рух товарів між державами відбувається під впливом не тільки вн, а й зовн попиту і пропозиції;-виступає засобом оптимізації використання факторів виробництва, даючи інформацію про те, в яких сферах та країнах або регіонах вони можуть бути застосовані найбільш ефективно;-виконує сануючу роль, виштовхуючи з міжнародного обміну товари та їх виробників, якщо ті останні неспроможні забезпечити міжнародний стандарт якості продукції при конкурентних цінах.

9