Україна у світових міграційних процесах: напрямки і форми інтеграції.

Найпомітнішим наслідком глобалізації в Україні сьогодні є долучення її до світових міграційних процесів. Україна стала країною прийому емігрантів і водночас країною, що зумовлює імміграцію, одним з основних суб'єктів євроазійських міграційних процесів.

Україна більше експортує робочих рук, аніж товарів. Трудова міграція – глобальне світове явище, вона позначається і на країнах-донорах, і на країнах-реципієнтах. Демографічна ситуація в Україні як у країні-донорі значно гірша, ніж в інших країнах-донорах. По-перше, частка трудових мігрантів з України у відсотковому відношенні до кількості населення – найвища серед інших країн. По-друге, в Україні відбувається сталий процес неухильного зменшення населення через різке скорочення народжуваності та зростання смертності. Тому утворений у нашому суспільстві демографічний вакуум неминуче заповнюють іммігранти з третіх країн зі стабільним природним приростом населення, які є традиційними постачальниками робочої сили у світі. Але вони – носії інших звичаїв і культурних традицій, іншого менталітету, й через засилля іммігрантів можуть відбуватися незворотні процеси в нашій культурі, у світогляді, в усьому суспільному бутті. Це сприяє формуванню соціально неповного суспільства, і може мати незворотній ефект для держави. Україна вже 10 років співпрацює з Міжнародною організацією з міграції, а 2002 р. стала її членом. За її допомогою в країні у 2005 р. був розгорнутий проект «Зміцнення потенціалу в сфері управління міграційними процесами», на який Євросоюз виділив 3,8 млн. євро. Він був розрахований на півтора року, за які планувалося створити ефективну систему управління міграційними потоками через Україну. Сьогодні Україна має спільний кордон iз чотирма країнами-членами ЄС (Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією), 80% усього потоку нелегальних мігрантів, які використовують Україну як «трамплін» на шляху до країн Західної Європи, приїжджають із Росії. За неофіційними оцінками уряду, правоохоронним органам вдається затримати лише 10 – 15% усіх незаконних мігрантів, які перетинають територію України.

№52

Світова валютна система: її складові елементи.

ВС-являє собою державно-правову форму ор-ції валютних відносин. -національна(форма ор-ції валютних відносин, що визнач її вал законодавстввом) Складові елементи:-нац. вал од; -склад офіційних заготовлених резервів. Умови конвертованості валюти:наявність чи відсутність валютних обмежень; порядок міжн розрах країни; ор-ція вал ринку та ринку золота; держ установи які зд вал регулювання. -регіональна(являє собою договірну правову форму ор-ції вал відносин між групами країн). Складові елементи:1)регіон міжн розрахункова одиниця; 2)спеціальний режим регулювання валютних курсів; 3)загальні валютні фонди; 4)регіональні кредитні фінансові організації. -світова(форма ор-ції міжн вал відносин, що обумовлюється розвитком МЕ, як цілісної системи). Складові елементи: 1)основні міжн платіжні засоби; 2)механізм валютних паритетів та курсів ; 3)умови взаємної конвертованості валют; 4)обсяги валютних обмежень; 5)форми міжн розрах; 6)режим міжн вал ринків та ринків золота;7)міждерж вал-кред ор-ції, що регулюють вал відносини у св. г-ві. Підсистеми СВС: 1)Валютний механізм- правові норми та інститути, які ці норми виробляють та представляють. 2)Валютні відносини- плинні поточні зв’язки які виникають між різними суб’єктами МЕВ на вал ринках з метою зд міжн розрах вал і кредитних операцій. Ключові вимоги, які необх для успішного функціонування СВС: 1.забезп відповідної ліквідності; 2. дія механізму регулювання; 3. впевненість у міжн гр. с-мі.

№54