1.2. Ігри під час вивчення теми «План і карта»

Особливу увагу приділено роботі з картографічною наочністю, введення якої в навчальний процес ускладнюється через недостатнє усвідомлення учнями змісту інформації, яка передається засобами схематичного та символічного характеру. Тому для попередження формального сприймання наочності такого типу при вивчені розділу “План і карта ” треба дотримуватись логіки в переході від сприймання реальної місцевості до її зображення на карті: учнів спочатку доцільно ознайомлювати з макетом та планом шкільної ділянки; вчити орієнтуватись на них та на плані свого населеного пункту; визначати місце шкільної ділянки на цьому плані. Тільки після засвоєння цих знань та вмінь можна досягти свідомого використання картографічної наочності в навчанні розумово відсталих дітей. Ознайомлюючись з фізичними та політико-адміністративними картами різного масштабу, учні повинні вміти визначати географічне положення своєї місцевості, району, області, країни.

Серед географічних ігор важливу роль грають рухливі ігри на місцевості. Такі ігри можна ввести під час вивчення теми «План і карта»

З великим бажанням у рухливих іграх беруть участь підлітки молодшого і середнього віку (12—15 років). Ці ігри їм по душі своєю романтикою, загадковістю, емоційністю.

Наприклад, гра «Не збийся з шляху». Весь клас розбивається на групи по два-три чоловіка. Кожна група одержує компас і завдання на листі папера — пройти по заданих азимутах. Завдання складене так, що групи відправляються в різні сторони, а в результаті повернуться на вихідне місце. Звичайно, про це вони не знають. Група, що правильно виконала завдання, вважається переможцем.

До участі в пошукових іграх варто залучати підлітків усіх віків, тому що уміння і навички роботи з компасом, планом, картою, з використанням місцевих орієнтирів, окоміру необхідні й у походах, і в майбутньому. У грі ці навички здобуваються значно швидше і надовго.

Якщо старші хлопці раніше одержали навички проведення таких ігор, то вчитель може використовувати їх як помічників-інструкторів, прикріплюючи до груп граючих.

2. Методичні рекомендації щодо проведення ігор на уроках географії в 6 – 7 класах

В інтерактивному навчанні головним є те, що навчальний процес відбувається за умов постійної взаємодії всіх учнів.

Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає спільне розв’язання проблем, формування особистісних цінностей, навичок і вмінь, створення атмосфери співпраці.

Взагалі, ігор,які можна використовувати на уроках географії в 6 – та 7 класах дуже багато. Приклади деяких буде наведено нижче [2,8].

Наприклад, існують ігри, які можна застосовувати до кожного розділу, який вивчається (таблиця 1).

Таблиця 1

Форми ігрової роботи в 6 класі

Тема	Назва гри	Форма	Вимоги
План і карта	«Лото», «Кубики»	Вікторина, змагання	Назвати, показати об’єкти
Літосфера	«Подорож до центру Землі», «Лото»	Вікторина, змагання	Назвати, показати об’єкти,дати визначення
Гідросфера	«Подорож в гідросферу», «Вікторина назв»	Вікторина, змагання	Назвати, показати об’єкти,дати визначення
Атмосфера	«Географічний бій»,	Вікторина, змагання	Пояснити, описати, назвати
Природний комплекс	«Екологічний десант»	Вікторина, дослідження	Описати, спрогнозувати

Використовують географічні вікторини в 6 класі під час вивчення теми «Гідросфера». В цій грі учні класу поділяються на команди : «Земляни» та «Інопланетяни», вікторина складається з певної кількості завдань, турнірів, етапів. Теоретичні значення перевіряються в грі «Географічний бій», «Найсильніша ланка», «Музичний конкурс - змагання». А щоб засвоїти географічну номенклатуру, використовують ігри «Географічна естафета», «Сходження на вершину», «Підбери пару», «Пошта», «Знайди зайве». Дидактичною метою вікторини є повторення матеріалу з певної теми. Залежно від матеріально – технічної бази під час вікторини можна залучити технічні засоби навчання. На уроках можна використовувати звукове оформлення, музичні паузи, демонстрацію відео фрагментів.

“Асоціювання”. Зразки асоціацій. Тема “Річки” (6 кл.)

Завдання: асоціації → рельєф → руйнування.

Відповідь: рельєф → гори → рівнини → вода → вітер → руйнування.

“Кубування”

Етапи:

1. Опишіть це .

2. Асоціюйте це .

3. Порівняйте це .

4. Проаналізуйте це .

5. Знайдіть аргументи “за” і “проти”

6. Застосуйте це.

Зразок:

1. Сельва – це природна зона, що знаходиться в екваторіальному кліматичному поясі Північної Америки.

2. Сельва – це густий ліс – р.Амазонка – піранья –індіанці.

3. Сельва - зелене море (легені планети)

4. Червоно-жовті фералітні ґрунти, пальми, фікуси.

5. За Проти:

Круглий рік літо, Висока вологість,

Випадають опади, Повінь, вимивання

Різноманітний Поживних речовин з ґрунтів

Рослинний і тваринний світ непрохідність. Несприятливі умови.

Діаграма «Весна» (7 клас). Такі діаграми використовую для порівняння двох материків, певних територій, природних зон, річок, рельєфу та інших географічних об’єктів.

“Гронування” (7 клас). У колі “стовбура ” грона, яке розміщене у центрі аркуша паперу пишеться назва теми У менших колах, чи колонках пишуться теми-супутники головної теми.

Прикладом застосування “Гронування” при вивченні теми “Природні зони”. Застосовую на уроках географії фронтальні технології інтерактивного навчання “Мостовий штурм ”, “Мікрофон”, “Незакінчені речення”, “Очікування”.

При вивченні географії материків та океанів проводяться уроки-мандрівки. Наприклад “Мандрівка Південною Америкою”, “Мандрівка Антарктидою”. В першу чергу проводиться підготовча робота, добір і вивчення матеріалу про материк. Потім здійснюється заочна експедиція по материках. Призначаються начальник експедиції та начальники експедиційних загонів: геоморфологи, кліматологи, гідрологи, геоморфологи, кліматологи, гідрологи, ландшафтознавці, зоогеографи, які за бажанням обирають начальників експедиції.

Начальник експедиції готує стислу доповідь про історію відкриття та дослідження материка, причини посиленої уваги до вивчення його природи.

Кожна парта (експедиційний загін) отримує картку – завдання.

Завдання для геоморфологів

1) Які тектонічні структури лежать в основі материка?

2) Головні риси рельєфу. Як вони пов’язані з внутрішньою було вдою? Основні форми рельєфу.

3) З яких порід складається поверхня Антарктиди?

4) Корисні копалини, їх розміщення.

Завдання для гідрологів

1) Чим пояснити відсутність на материку річок і озер?

2) Що ви можете розповісти про крижаний покрив материка?

3) Зробіть прогноз щодо стану крижаного покриву.

Завдання для кліматологів

1) Які фактори сформували клімат материка?

2) Тип клімату, його основні характеристики.

Завдання для зоогеографів

1) Що можна розповісти про тваринний світ материка.

2) Як саме пристосовані тварини до умов існування?

3) Розкажіть про найцікавіші види.

Завдання для ландшафтознавців

1) Опишіть рослинний світ Антарктиди.

2) Що таке антарктичні “оазиси ”?

Усний звіт на 2-3 хвилини роблять начальники загонів.

Приклади ігор, які використовую на уроках географії в 6-7 класах та. Це ігри – «Ланцюжок» – учень називає будь-яке місто, назва якого починаються на останню літеру вже названого міста і т.д. “Упізнай силуети ” – за силуетами островів, півостровів, країн, морів, учні впізнають географічний об’єкт.

“Збери карту ” – учні складають шматочки карти і збирають карту цілком.

“Третій зайвий ” – відповідають на запитання “Що зайве?” Наприклад: Амазонка, Ніл, Карпати.

“Знайди помилку в тексті ” Учні в тексті вказують помилки. Виграє той, хто знайде всі помилки. Наприклад:

«Гідросфера - це волога оболонка Землі. Тут знаходяться улюблені місця проживання морських черепашок, яких називають красивим ім'ям - морена. Найбільше ці тварини люблять плескатися у прісних безстічних озерах на кшталт Мертвого моря. Влітку вони збираються великими групами на півострові Гольфстрім і відправляються на відпочинок в зарості коралів, яких завжди в достатку в слабо солоних водах Червоного моря. Ближче до осені черепашки починають подорожувати і нерідко запливають у витоки великих рівнинних річок. Але тут їх чекає велика небезпека - бурхливий потік цих річок може викинути мандрівниць на камені порогів. Зимують ж черепашки в горах вище снігової лінії, де цілий рік немає снігу і льоду. А з настанням весни, коли від вершин гірських льодовиків відколюються айсберги, починається нову подорож, але це вже зовсім інша історія »

Чайнворди.

Особливість їх полягає в тому, що слово, першу літеру якого вписано в клітинку 1, останньою літерою має закінчитися в клітинці 2, а наступне слово починається з цієї літери, і так до кінця.

Чайнворд№ 1. «Географія»

1	7													18
									14		16
					13					15		17		19
2
		6		8		12
3
						11
		5		9		10
4

1.Річка в Європі. 2. Краї­на на Аравійському півострові. 3. Місто в Японії, на як? було скинуто американську атомну бомбу. 4. Порт на Єнісеї. 5. Штат у Сполучених Штатах Америки. 6. Місто в Туреччині. 7. Півострів в Америці. 8. Сто­лиця Ісландії.¹ 9. Столиця Не­палу. 10. Гірська система в Росії. 11. Країна на Близько­му Сході. 12. Річка в Афри­ці. 13. Місто в Пакистані. 14. Притока Обі. 15. Один з витоків Амуру. 16. Річка в Америці. 17. Частина світу. 18. Річка, що протікає на сході Росії. 19. Вершина в горах Ма­лого Кавказу.

Відповіді

Чайнворд № 1 «Географія»

1. Дніпро. 2. Оман. З.Нагасакі. 4. Ігарка. 5. Арканзас. 6. Стамбул. 7. Лабрадор.8. Рейк'явік. 9. Катманду. 10. Урал. 11.Ліван. 12. Нігер. 13. Равалпінді. 14. Іртиш. 15. Шилка. 16. Амазонка. 17. Азія. 18. Яна. 19. Арагац.

								4
						3		11
							5
			2			6
						10
	7				9	12
1			8

Чайішорд № 2

1. Частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на відкритій місцевості. 2. Людина, яка подорожує. 3. Столиця Японії. 4. Заглибина суші, заповнена водою. 5. Притока Волги. 6. Газоподібна оболонка, що оточує нашу Землю. 7. Частина світу. 8. Півострів на півночі Росії. 9. Річка в Росії. 10. Материк. 11. Частина світу. 12. Північна полярна область земної кулі.

Відповіді: 1. Горизонт. 2. Турист. 3. Токіо. 4. Озеро. 5. Ока. 6. Атмосфера. 7. Азія. 8. Ямал. 9. Лена. 10. Африка. 11. Антарктида. 12. Арктика.

Географічні задачі

Задача 1

	1
2
	3
4
	5
6
		7

1. Столиця Афганістану. 2. Місто на Волзі. 3. Річка в Росії. 4. Пустеля в Південній Аме­риці. 5. Столиця європейської держави. 6. Не­бесне тіло. 7. Столиця Італії

Відповіді. 1.Кабул. 2. Саратов3.Волга. 4. Атакама. 5. Прага. 6. Планета. 7. Рим.

Виділене слово - Балкани

Задача 2

1
2
3
4
5

1. Креслення поверхні Землі. 2. Притока Лени. 3. Природний потік води. 4. Місто й порт на Чорно­морському узбережжі Туреччини. 5. Країна в південно- західній частині Тихого океану

Відповіді:1. Карта 2. Алдан 3.Річка 4. Синоп 5 Тонга

Виділені слова – Карст. Анапа.

Правильно вписавши за цифрами назви географічних об'єктів, по вер­тикалі прочитаєте нові назви. Бажано, щоб учитель не просто організову­вав розв'язування задачі, але й задавав учням запитання або викликав учнів до карти для пояснення, що означають ті чи інші терміни й поняття.

Географія — цікава наука

Усім відомо, що географія — давня й разом з тим молода наука. Вона допомагає зрозуміти велич і красу рідної природи, виховує любов до Бать­ківщини.

Пропонуємо таку гру. Двом учням необхідно знайти літери, роз­кладені в хаотичному порядку на столі в класі або на сцені в залі, і скласти слова (речення) «Географія — цікава наука». Прикріплюють їх на дошку, щоб усі присутні в залі змогли прочитати цей вираз. Виграє той, хто вико­нає завдання та пояснить, що означають слова «географія», «фізична та економічна географія», звідки вони походять. За правильну відповідь нара­ховується певна кількість балів.

Слова в словах

Учитель пише на дошці якусь географічні назву, наприклад Караганда. З літер цього слова треба скласти інші географічні назви, недодаючи нових літер, а літери, які є в цій назві, в одному слові можна використати тільки один раз. Так, з літер назви «Караганда» можна скласти назви: Канада, Ангара, Анкара.

Клас поділяється на дві групи. По черзі учні кожної групи піднімають руки та відповідають.

Міста й ріки

Учні сидять (наприклад, по шість осіб) один проти одного. Перший учень, звертаючись до учня, який сидить проти нього, називає, припустімо, річку, а той повинен негайно назвати місто, що розташоване на цій річці. Наприклад, перший говорить: «Десна», другий відповідає: «Чернігів» і, звертаючись до свого сусіда, називає річку Дніпро, третій учень говорить: «Київ» і називає річку Дон, четвертий називає Ростов і т. д.

Той з учасників команди, який затримається з відповіддю, вибуває з гри, а його замінює інший. Якщо з однієї команди виходять з гри підряд два учні, команда програє.

Учні сидять один навпроти одного. В одному ряду під номерами 1, 3 і 5; у другому—2,4,6.Починати гру потрібно з жеребкування.

П'ятнадцять кроків

Тематикою цієї гри можуть бути прізвища мандрівників-географів, назви міст, річок, островів, півостровів та інші географічні назви. Учитель домовляється з учнями, на яку тему буде проведено гру. У залі відмірюється 10-15 кроків. Учень має пройти цю відстань, з кожним кроком називаючи прізвища мандрівників або назву річки, міста тощо.

На перший погляд здається, що це дуже просто, але виявляється, що з кожним кроком пригадувати назви стає важче. Перемагає той, хто пройде найбільше кроків, називаючи прізвища географів або перелічуючи назви міст, річок, озер тощо.

Головоломки.

Розшифрувавши зображення на рисунках, прочитаєте назви гео­графічних об'єктів.

№1 №2 №3

№4 №5

Відповіді: 1 – Ока, 2 – Лена, 3 – Токіо, 4 – Дніпро, 5 – Куба.

Ребуси.

Ребуси— загадка, в якій сло­ва, що розгадуються, подано у вигляді малюнків у поєднанні з літерами та іншими знаками.

Ребуси — завдання, що містять пізнавальний зміст і подаються у ма­люнках, в яких зашифровано окремі географічні назви.

№1

№2

Відповіді: 1- Азія 2. - Волга

У використанні ігрових технологій під час вивчення географії можна виділити чотири компоненти. Перший з них — організаційний. Він визна­чає організаційну структуру гри (наприклад, індивідуальна чи групова). Дру­гий — операційний. Це коли учні виконують певні операції, вони мають початок і кінець. Третій компонент процесуальний. Він визначає спосіб зміни ігрових циклів. До цього компоненту належать спеціальні ігрові процедури, що визначають характер ігрового процесу (розв'язування крос­вордів, чайнвордів, географічних головоломок тощо). Четвертий компо­нент — результативний, коли учні отримують певний результат від проведе­ної роботи.

Використання ігрових технологій має велике значення для поглиблен­ня географічних знань учнів.

1. На формування й розвиток пізнавальних інтересів учнів до географії великий вплив мають ті ігри, що містять у собі ситуації утруднення та різного характеру пізнавальні завдання.

2. Як засіб підвищення якості знань ігрові технології допомагають вихо­вувати вольові зусилля учнів, сприяють творчому розв'язанню ними навчальних завдань теоретичного та практичного напрямів.

3. Інтерес до дидактичних ігор, що змушують напружувати думку, прояв­ляється не завжди і не в усіх учнів відразу, тому пропонувати такі ігри треба поступово, не вдаючись до примусу. Природа гри така, що за відсутності абсолютно добровільної участі вона перестає бути грою. Нею можна зацікавити, а примусити грати неможливо.

4.Розвиваючі ігри потребують особливої підготовки. Занадто важкі зав­дання можуть зробити учня байдужим до їх виконання. Тут треба дот­римуватися принципу «від простого до складного». Найістотнішими моментами під час підготовки до проведення ігор є такі:

а) визначення місця географічних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;

б) цілеспрямоване використання їх на різних етапах вивчення геогра­фічного матеріалу;

в) розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуванням ди­дактичної мети уроку та рівня підготовки учнів;

г) підбір змісту ігрової діяльності, що базується на ідеях розвиваючого навчання.

Тільки за таких умов використання в процесі навчання географії ди­дактичних ігор може підвищити ефективність навчально-виховного про­цесу з географії.

Висновки.

Метою курсової роботи була спроба описати географічні ігри на уроках в 6-7 класах. .Після написання курсової можна сказати, що географічні ігри необхідно застосовувати на уроках географії, оскільки вони допомагають зробити урок більш цікавим, гра несе в собі цікавість і інтерес дитини до навчання.

Гра сприяє поширенню у дітей географічного кругозору, формування і розвиток пізнавальних інтересів до географії, спонукає до навчальної діяльності.

У ході написання курсової роботи були виявлені різноманітні форми проведення географічних ігор. Найбільш використовують на уроках з географії вікторини, чайнворди, кросворди, ребуси, географічні загадки, географічні задачі, словесні ігри та багато інших географічних ігор.

Використовувати географічні ігри це дуже корисно і необхідно, проте вчителю необхідно простежити за тим, щоб урок географії, на якому застосовують гру, не перетворився на звичайну гру, яка не принесе дитині користі. Необхідно чергувати вивчення матеріалу і ігрові технології.

Учитель географії, будь то початківець або той, що вже має досвід роботи, зобов'язаний постійно піклуватися не тільки про високу постановку викладання свого предмета, але і приділяти належну увагу роботі з учнями.

У кожній школі знаходяться діти, що захоплюються географією. Багатьох залучає романтика похідно-екскурсійного життя з його незвичайним ритмом, інші люблять різні спостереження в природі, збирати колекції мінералів, рослин і тварин, фотографувати, малювати. Чимало і таких, хто свій вільний час присвячує читанню художньої і науково-популярної географічної літератури.

З першого ж дня занять у школі учителеві варто придивитися до своїх учнів, вивчити їхні схильності, виявляючи в кожнім класі тих учнів, що виявляють підвищений інтерес до географії. Ці діти можуть з'явитися в майбутньому опорою вчителя, його активом у класній роботі.

У школах України спостерігається тенденція активізації розвитку ігрової роботи з географії. Усе більше її видів залучається до використання, поглиблюється їхній зміст, знаходяться нові, більш цікаві, форми, удосконалюється методика організації і проведення робіт.

Під час гри на уроці географії школярі не тільки отримують готові знання, а самі стають активними учасниками процесу пізнання, самостійно вирішують проблемні питання, розв’язують проблемні ситуації, знаходять істину, застосовують набуті знання в житті.