
- •Тема 2.1. Дослідження змісту масової комунікації
- •1. Зміст повідомлення у системі комунікації та методи його дослідження
- •2. Традиційні методи аналізу тексту
- •3. Контент-аналіз як метод дослідження
- •4. Особливості контент-аналітичних досліджень
- •5. Приклади конкретних контент-аналітичних досліджень (сase study)
- •Семінарське заняття н.Е. 2.1. Дослідження змісту масової комунікації
- •4. Контент-аналіз як метод дослідження.
- •5. Приклади конкретних контент-аналітичних досліджень (сase study).
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю та контролю знань
- •Завдання для самостійної роботи
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
Тема 2.1. Дослідження змісту масової комунікації
План:
1. Зміст повідомлення у системі комунікації та методи його дослідження
2. Традиційні методи аналізу тексту
3. Контент-аналіз як метод дослідження
4. Особливості контент-аналітичних досліджень
5. Приклади конкретних контент-аналітичних досліджень (сase study)
Ключові терміни: зміст повідомлення, традиційний аналіз змісту, контент-аналіз, категорія аналізу, одиниці аналізу, вибірка.
1. Зміст повідомлення у системі комунікації та методи його дослідження
У процесі спілкування – як міжособистісного, так і через мас-медіа – центральне місце у системі елементів посідає зміст повідомлення, суттєва сторона інформації, яка являє собою аспект відбиття дійсності. Такий стан пояснюється, по-перше, тим, що зміст є ланкою, яка зв'язує джерело інформації (комунікатора) та реципієнта (аудиторію), по-друге, саме обмін ідеями і почуттями складає сутність спілкування.
Метою масової комунікації є передача змістів, які утворюють деякий знаковий простір і досліджуються з погляду їхньої структури. Матеріали масової комунікації виявляються „щільно навантаженими” візуальними та вербальними знаками. Причому ці знаки використаються аж ніяк не довільно, а є ретельно конструйованими. Реальність мас-медіа можна в аналітичних цілях розкласти на два виміри (dimensions) – текстовий і візуальний.
Прикладами текстового виміру – сукупності мовних текстів – можна вважати тексти новиних заміток або зміст висловлень героїв телесеріалу. При цьому варто розрізняти мовні тексти, виражені візуально й аудіально.
Візуальний вимір – це зображення, що сприймаються зоровим почуттям. Роль візуального в сучасній культурі зростає. Зокрема, журнальні тексти здобувають багате художнє оформлення, а телевізійні повідомлення представлені одночасно у візуальній і в аудіальній формі. Причому значна їх частина припадає саме на візуальний компонент. Візуально оформлені й гіпертексти в Інтернеті.
Існує ряд методів соціологічного вивчення змісту текстових повідомлень. Їх усі можна поєднати у дві групи: традиційні (класичні) методи аналізу і формалізований метод – контент-аналіз. Взагалі, слід підкреслити, що і традиційні, і формалізовані методи поєднують як об'єкт, так і мета дослідження. Різниця між ними полягає, насамперед, у тому, що традиційні методи вважаються якісними, а контент-аналіз – кількісним методом, який є набагато об'єктивнішим. Але зараз уже не можна сказати, що ті методи існують у чистому вигляді, бо все частіше у традиційних методах застосовується різноманітна квантифікація, а контент-аналіз є вже не чисто кількісним, а кількісно-якісним методом. Хоча, звичайно, в різних методах багато особливостей.
Водночас, для розуміння візуальних повідомлень масової комунікації соціологи звертаються до використання контент-аналізу, семіотичного аналізу, дискурс-аналізу й візуального аналізу.
2. Традиційні методи аналізу тексту
Традиційні (класичні) методи аналізу тексту – це сукупність операцій, яка дозволяє інтерпретувати текст в цілях дослідника.
Інтерпретація тексту в ході будь-якого традиційного аналізу дозволяє проникнути в сутність документа і виявити все, що цікавить дослідника, глибинні задуми та мотиви комунікатора, очікуваний ефект від повідомлення, особливості того історичного моменту, в який створювався документ тощо. Втім всякий документ створюється зі своєю, особливою метою, яка часто не збігається з цілями дослідження.
Традиційні методи аналізу мають одну велику ваду – суб'єктивізм, яка може звести нанівець усю працю дослідника в очах людей з іншими поглядами і підходами до проблеми, що розглядається. Тут інтерпретація документа чи документів повністю залежить від тих настанов, з якими дослідник підходить до опрацювання матеріалу. Тому часто в дослідженнях традиційними методами, які робляться різними вченими з тою самою метою, на базі однакових документів, висновки можуть бути досить різними, іноді навіть протилежними.
Втім у традиційних методах є багато корисного. Вони можуть використовуватися при аналізі унікальних документів (контент-аналіз обов'язково потребує великої кількості даних). При традиційних методах аналізу, що не менш важливо, не втрачаються особливі риси, оригінальність документа.
Класичних методів аналізу чимало, але в сучасній соціології виділено кілька моментів, які обов'язково присутні в кожному дослідженні, що проводиться за допомогою цих методів. При аналізі традиційними методами можна виділити зовнішній та внутрішній аналіз. Зовнішній аналіз дає можливість зробити висновки щодо історичних обставин, у яких створювався документ, його справжніх мотивів, дозволяє перевірити надійність та достовірність документа. Дослідник, отримавши документ, перш за все має скласти загальне уявлення про нього, подивитися, який контекст документу, з якою метою він був створений, виявити надійність та достовірність зафіксованих у документі даних, дізнатися який резонанс мав цей документ, який його фактичний і оціночний зміст та ін. Внутрішній аналіз – це аналіз самого змісту документа. Він допомагає за особливостями стилю знайти його автора, якщо це потрібно, вивчити співвідношення різних елементів тексту, модальність документа, ставлення його автора до теми та ін.
Розглянемо декілька традиційних методів аналізу документів.
Історичний метод. Цей метод, по-перше, включає перевірку на дійсність тексту, яка встановлюється як за матеріальними ознаками, такими як папір, почерк, так і за формою – тоном, стилем, словником автора, по-друге, з'ясування мотивів складання документа, особи автора, по-третє, висвітлення історичних обставин під час створення документа. Ясно, що два перші пункти працюють на третій, допомагають при вивченні документів розкрити нові сторінки історії.
Біографічний метод. За допомогою цього методу вчені досліджують розвиток суспільства і людини на прикладі конкретних життєписів. Об'єктом у таких дослідженнях є не тільки біографії чи автобіографії, а всі матеріали, за якими можна дослідити життєвий шлях людини. Цей метод застосовується в історичних, психологічних, психіатричних та багатьох інших науках. За допомогою нього вивчають настанови, мотиви поведінки особистості, роль різних соціальних прошарків у функціонуванні того чи іншого суспільства. До речі, в останній час при вивченні біографічних матеріалів вчені використовують і метод контент-аналізу.
Найбільш відоме в галузі біографічного аналізу дослідження У.Томаса та Ф.Знанецького „Польський селянин в Європі та Америці”. Автори цієї праці, що стала класичною, вирішили дослідити, з якими саме проблемами зустрічаються незаможні польські селяни в Америці. Вони вивчили 8000 номерів газети – спеціального періодичного видання польських емігрантів в США за 20 років, картотеку та офіційні документи Спілки добродійності, яка допомагала у влаштуванні незаможним емігрантам, історію церковних парохій. Автори використовували для отримання необхідних повідомлень грошову винагороду. За символічну платню (10-20 центів за лист) вони отримали 754 листи (50 комплектів) польських емігрантів, за платню також був складений 500-сторінковий життєпис польського селянина Владека Віхновського, який емігрував в Америку. Звичайно, цей метод знайшов не тільки прихильників, а й противників. Наприклад, американський дослідник Х.Блумер, критикуючи роботу У.Томаса і Ф.Знанецького, вважав, що зібраний ними матеріал суто ілюстративний і на його основі не можна робити висновків.
Літературний метод. За допомогою цього методу вивчаються стиль, тон, словник автора, композиція твору. Отже, вимальовуються індивідуальні творчі риси письменників, за якими можна довести, що саме їм належить чи не належить авторство тих або інших праць.
Журналістський метод. Коли ми говоримо про професійний журналістський аналіз тексту, необхідно розмежувати аналіз із позиції журналіста матеріалів своїх колег та вивчення документів як джерел інформації. Якщо в першому випадку велика увага надається композиції та літературній якості твору, то в другому вивчаються насамперед зміст документу і те, що за ним стоїть, досліджуються надійність та достовірність тексту, можливі мотиви комунікатора, а вже потім звертається увага на стиль документу. Г.Лазутіна виділяє дві процедури такого аналізу. По-перше, це виявлення основних характеристик тексту, по-друге, оцінка тих характеристик за визначеними критеріями. За характеристику приймаються тема, ідея, образний орієнтир. Слід не забувати, що ми маємо справу з якісним видом аналізу, і тому будь-яка операція є наслідком великої вдумливої роботи, ретельного вивчення документу.
Лінгвістичний метод. У цьому методі дослідника цікавить не зміст документа, а те, чи є в тексті морфеми, фонеми, яка частота вживання та розподіл лінгвістичних одиниць.
Крім згаданих, існують ще психологічний, юридичний та інші методи традиційного аналізу документів.
Загалом, класичні методи аналізу дуже подібні один до одного. Вони дозволяють, не втрачаючи оригінальних рис документа, глибоко проникати в його сутність. Тому використання таких методів найбільш вдале, коли дослідник має справу з унікальними документами. Але слід ще раз підкреслити, що в таких методах є значна вада. Вони суб'єктивні. Подолати цю ваду, зробити висновки дослідження більш об'єктивними і переконливими дає можливість формалізований метод вивчення документів – контент-аналіз.