8.Нетрадиційні джерела енергії

Україна має значний потенціал нетрадиційних джерел енергії. Для його використання У 1997 році Кабінетом Міністрів затверджена "Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії і малої гідро- і теплоенергетики". За цією програмою передбачається розвиток та використання наступних нетрадиційних відновлювальних джерел енергії (НВДЕ) і нетрадиційних позабалансових енергетичних ресурсів (НПЕР):

• енергії вітру (будівництво ВЭС);

• гідроенергії (переважно шляхом будівництва малих і міні-

ГЕС);

• геотермальної енергії (глибинного тепла Землі);

• енергії сонячного випромінювання;

• біомаси, біогазу;

• вугільного метану;

• вторинного тепла промислового виробництва;

• пальних твердих побутових і промислових відходів і ін.

Були сформульовані найбільш перспективні напрямки використання сонячної енергії, а саме:

Безпосереднє перетворення в низькопотенціальну теплову енергію без попередньої концентрації потоку сонячної радіації для гарячого водопостачання, теплопостачання і нестатків сільського господарства; Безпосереднє перетворення в електричну енергію постійного струму за допомогою фотоперетворювачів. "Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії" є частиною Національної енергетичної програми, схваленої Верховною Радою України. Національна енергетична програма передбачає збільшення частки нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії до 8% до 2010 року. Зокрема, програмою передбачене спорудження сонячних колекторів загальною площею до 10 млн. квадратних метрів. Державним комітетом України по справах містобудування й архітектури затверджена "Комплексна програма по використанню нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії в архітектурі і містобудуванні", що рекомендує три типи установок сонячного теплопостачання для масової установки: сонячні приставки до котелень; системи сезонної дії для окремих об'єктів і модульні установки сонячного нагрівання води.

9. Теплові електростанції та електроцентралі

Теплова електростанція (ТЕС), електростанція, в якій первісна енергія має хімічну форму і вивільняється шляхом спалювання вугілля, рідкого палива чи газу; в парових електростанціях (з паровими турбінами) у топці парового котла відбувається перетворення хімічної енергії палива в тепло газів — продуктів згоряння; це тепло передається воді та водяній парі, пара з котла надходить до парової турбіни, де тепло перетворюється на кінетичну енергію обертання електрогенератора, з'єднаного з турбіною; відпрацьована в турбіні пара надходить до конденсатора і віддає тепло охолоджуючій воді (наприклад, з ріки); у деяих електростанціях застосовують замість парової газову турбіну. Теплоэлектроцентра́ль (ТЭЦ) — разновидность тепловой электростанции, которая производит не только электроэнергию, но и является источником тепловой энергии в централизованных системах теплоснабжения (в виде пара и горячей воды, в том числе и для обеспечения горячего водоснабжения и отопления жилых и промышленных объектов).При строительстве ТЭЦ необходимо учитывать близость потребителей тепла в виде горячей воды и пара, так как передача тепла на большие расстояния экономически нецелесообразна.