27. Мотиваційні механізми енергозбереження.

ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

Для ефективного впровадження енергозберігаючих технологій потрібно:

• виділення цільових коштів з державного та місцевих бюджетів для реалізації енергозберігаючих проектів в установах і організаціях, що фінансуються з відповідних бюджетів, та проектів що мають загальнодержавне значення;

• створення механізму самофінансування енергозберігаючих заходів у бю-джетній та комунальній сферах за рахунок бюджетного фінансування, залу-чення приватних інвестицій з поверненням коштів за рахунок економії видат-ків бюджету на енергозабезпечення бюджетних та комунальних установ та організацій.

• формування спеціальних фондів енергозбереження у регіонах, джерелами наповнення яких можуть служити, як економічні санкції за нераціональне ви-користання енергоресурсів, так і ресурси від економії коштів, що досягається у результаті запровадження енергозберігаючих заходів на підприємствах;

• стимулювання самофінансування енергозберігаючих проектів суб’єктами го-сподарювання через пільгове оподаткування цих проектів та надання креди-тів за зниженими кредитними ставками;

Для створення цільових місцевих фондів енергозбереження необхідно на за-конодавчому рівні визначити джерела формування таких фондів, напрями та порядок здійснення видатків. Доцільно використати існуючі механізми стимулювання енергоз-береження та передбачити наповнення цих фондів, у тому числі, і, за рахунок накла-дання економічних санкцій за неефективне використання енергоресурсів. Ще одним джерелом формування місцевих фондів можуть бути кошти від економії, що досяга-ється у результаті запровадження енергозберігаючих заходів на підприємствах, які отримали кредити з цих фондів. Видатки цільових фондів можуть направлятись на реалізацію енергозберігаючих заходів у бюджетній чи житлово-комунальній сфері. З цього фонду доцільно також надавати кредити підприємствам всіх форм власності для реалізації енергозберігаючих проектів. Координацію цих робіт необхідно поклас-ти на структурні підрозділи з енергозбереження місцевих органів влади.

Необхідно створити механізм фінансування енергозберігаючих заходів у бюджетній сфері з використанням, як коштів державного бюджету, так і приватних інве-стицій, з поверненням інвестицій повністю чи частково за рахунок отриманої економії паливно-енергетичних ресурсів (перфоманс-контрактинг). Суть механізму полягає у запровадженні окремого коду економічної класифікації видатків на якому могли б акумулюватись кошти, отримані в результаті економії видатків на енергозабезпечен-ня в результаті реалізації енергозберігаючих заходів. В подальшому ці кошти могли б направлятись на повернення залучених інвестицій та реалізацію подальших енерго зберігаючих заходів. Подібний механізм залучення інвестицій у сферу енергозбере-ження широко використовується в Канаді, США та ряді Європейських країн.

В ході реалізації енергозберігаючих заходів на основі перфоманс - контрактин-гу бюджетна установа (в особі відповідного центрального або місцевого органу вла-ди) заключає контракт з енергосервісною компанією (ЕСКО) на проведення енерге-тичного обстеження і впровадження, на його основі, енергозберігаючого проекту. Згі-дно контракту, ЕСКО гарантує замовнику певний рівень економії коштів, який досяга-ється в результаті втілення енергозберігаючого проекту.

Для прикладу (реалізація енергозберігаючого проекту з використанням бюдже-тного фінансування). Держава (бюджет) погоджується фінансувати проекти, що до-зволяють повернути 110% виттрачених коштів, у вигляді зменшення видатків на ене-ргозабезпечення, протягом визначеного періоду часу (протягом року). Таким чином, за рік, держава повертає собі вкладені у проект кошти та отримує додатковий прибу-ток у розмірі 10% шляхом зменшення видатків на утримання бюджетних установ. Це все - гарантована вигода для держави, що встановлюється обов’язковою для (ЕС-КО), що буде реалізовувати проект та бажає отримати фінансування. ЕСКО самос-тійно виявляє можливі проекти, які дозволяють отримати прибуток значно більший ніж 10% для забезпечення своєї вигоди від проекту. Тобто вся економія понад 10% буде направлятись на покриття витрат та на формування прибутку ЕСКО.

Отже визначаючи період реалізації проектів та відсоток додаткової вигоди від проекту держава може регулювати активність реалізації енергозберігаючих проектів у бюджетній сфері. З іншої сторони, такий механізм роботи дозволить активізувати процес ринкових перетворень, створити стимули для роботи та конкуренції серед ви-робників енергозберігаючого обладнання, дещо звільнить державні органи виконав-чої влади від господарських проблем.