
- •Основні поняття енергоменеджменту; технічні, економічні, соціальні і юридичні аспекти енергоменеджменту.
- •Цінові тенденції на світових енергоринках. Кон’юнктура на енергоринках.
- •Показники енергоефективності. Визначення енергоємності ввп і її
- •Конверсія енергії та енергоносіїв в технологічних процесах. Коефіцієнт корисної дії.
- •Метрологічне забезпечення енергетичних показників
- •6.Екологічні наслідки енергетичної діяльності
- •8.Нетрадиційні джерела енергії
- •9. Теплові електростанції та електроцентралі
- •10. А́томна електроста́нція
- •11. Гідроелектростанції в гідроакумулюючі електростанції
- •12. Проблеми розподілу та транспортування енергоносіїв
- •13. Електричні мережи. Енергетична інфраструктура.
- •14. Тарифи та режими енергоспоживання. Прогнозування та планування обсягів енергоспоживання.
- •15. Організація технічного та комерційного обліку витрат енергоресурсів
- •16. Лічильники теплової та електричної енергії в системах енергообліку
- •18. Системи автоматизації енергообліку в енергетиці
- •19. Підрозділи з енергозбереження на промислових підприємствах
- •20. Організація роботи енергослужб підприємств
- •21. Планування діяльності енергетичних господарств підприємств. Енергобаланси підприємств.
- •22. Методи розробки норм питомих витрат пер
- •23. Перспективні інноваційні проекти енергозбереження. Оцінка ефективності.
- •25.Основні енергоефективні технології (технічні рішення), рекомендовані для першочергового застосування в металургійній галузі України
- •27. Мотиваційні механізми енергозбереження.
- •5.2 Основні моделі мотиваційного механізму:
- •5.3 Об’єкти мотивації та їх мотиваційний профіль
- •28. Використання вторинних енергоресурсів підприємства.
- •29. Інноваційні аспекти впровадження енергозберігаючих технологій.
- •30. Енергосервісні послуги та проблема ліквідації заборгованості за спожиті енергоресурси.
15. Організація технічного та комерційного обліку витрат енергоресурсів
Облік енергоресурсів енергетичних об'єктів - трудомістка, відповідальна і потрібна справа. Чималу частину будь-якого енергоємного виробництва складають витрати на енергію (тепло, електрика та ін.). Від витрат на енергію безпосередньо залежить ціна кінцевого продукту.
При обліку енергоресурсів важливо здійснити раціональний вибір обладнання та приладів, що забезпечують облік енергоресурсів. З усього комплексу параметрів, вимірюваних при обліку енергоресурсів, найбільш значущим є витрата середовища. Витратоміри характеризуються набором технічних, метрологічних та експлуатаційних характеристик.
Використання для обліку енергоресурсів конкретних приладів або систем вимагає певних експлуатаційних витрат. У той же час при організації обліку енергоресурсів, особливо в умовах комерційного обліку, істотне значення має оцінка можливих втрат, зумовлених певною неточністю вимірювання витрати енергоресурсів і можливі втрати, обумовлені втратою працездатності обладнання вузла обліку теплової енергії.
Законодавство вимагає здійснення обліку енергоресурсів на всіх стадіях їх використання, в тому числі при їх розподілі. Зовнішні зв'язки та керуючі впливи сектору нормування та обліку енергоресурсів здійснюються за допомогою великої кількості різних документів, складання значної частини яких може бути автоматизовано.
При проведенні вимірювань слід максимально використовувати вже існуючі вузли обліку енергоресурсів на підприємстві, як комерційні, так і технічні. Конкретний склад первинної інформації визначається в залежності від рішення задачі обліку енергоресурсів для діючого підприємства або того, яке проектується.
При обліку енергоресурсів важливо здійснити раціональний вибір обладнання і приладів, що забезпечують облік енергоресурсів. З усього комплексу параметрів, вимірюваних при обліку енергоресурсів, найбільш значущим є витрата середовища. Витратоміри характеризуються набором технічних, метрологічних та експлуатаційних характеристик.
Слід зазначити, що в цілому при практичному виборі і використанні систем та вузлів обліку енергоресурсів, крім вартісних, слід враховувати і ряд інших критеріїв, які доцільно приймати до розгляду та виділяти в залежності від конкретних умов експлуатації: організаційні; нормативні; експлуатаційні (для певної системи теплопостачання); технічні; метрологічні; інтерфейсні; експлуатаційні (з точки зору обслуговування обладнання); адаптаційні.
Слід також зазначити, що можливі втрати, обумовлені неточністю вимірювання витрати або теплової енергії, можуть порівняти з економією коштів, викликаною обладнанням вузла обліку енергоресурсів. Рішення задач енергозбереження на промисловому підприємстві неможливо без розробки стратегії та напрямків енергозбереження, що вирішують завдання впровадження систем контролю та обліку енергоресурсів; розвитку власних енергоджерел на підприємстві; утилізації вторинних енергоресурсів; створення комплексних систем телемеханіки для мінімізації енерговитрат; розробки режимів раціонального енергоспоживання; впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання.
Від правильності вибору таких одиниць в чому залежить можливість контролю за виконанням норм, а також аналіз енерговикористання; в той же час вони повинні відповідати одиницям, прийнятим при плануванні та обліку енергоресурсів і обсягу випуску. Кращою одиницею буде та, яка найбільш відображає енергоємність даної продукції і в найменшій мірі залежить від неенергетичних і нетехнологічних факторів. Такою одиницею є натуральна одиниця продукції, тому вона і повинна прийматися в якості основної при енергетичному нормуванні.
В умовах ринкових відносин відбувається зростання цін на енергоносії. Ресурсо- та енергозбереження стає одним з напрямків сучасної технічної політики. Енергорозподілення поступово переходить до загальносвітової практики: кожен споживач ресурсів розплачується індивідуально і в повній мірі. Темпи впровадження обліку стримуються значним дефіцитом фінансових коштів, відсутністю типових або проектних рішень для установки комерційних засобів обліку.