
- •Основні поняття енергоменеджменту; технічні, економічні, соціальні і юридичні аспекти енергоменеджменту.
- •Цінові тенденції на світових енергоринках. Кон’юнктура на енергоринках.
- •Показники енергоефективності. Визначення енергоємності ввп і її
- •Конверсія енергії та енергоносіїв в технологічних процесах. Коефіцієнт корисної дії.
- •Метрологічне забезпечення енергетичних показників
- •6.Екологічні наслідки енергетичної діяльності
- •8.Нетрадиційні джерела енергії
- •9. Теплові електростанції та електроцентралі
- •10. А́томна електроста́нція
- •11. Гідроелектростанції в гідроакумулюючі електростанції
- •12. Проблеми розподілу та транспортування енергоносіїв
- •13. Електричні мережи. Енергетична інфраструктура.
- •14. Тарифи та режими енергоспоживання. Прогнозування та планування обсягів енергоспоживання.
- •15. Організація технічного та комерційного обліку витрат енергоресурсів
- •16. Лічильники теплової та електричної енергії в системах енергообліку
- •18. Системи автоматизації енергообліку в енергетиці
- •19. Підрозділи з енергозбереження на промислових підприємствах
- •20. Організація роботи енергослужб підприємств
- •21. Планування діяльності енергетичних господарств підприємств. Енергобаланси підприємств.
- •22. Методи розробки норм питомих витрат пер
- •23. Перспективні інноваційні проекти енергозбереження. Оцінка ефективності.
- •25.Основні енергоефективні технології (технічні рішення), рекомендовані для першочергового застосування в металургійній галузі України
- •27. Мотиваційні механізми енергозбереження.
- •5.2 Основні моделі мотиваційного механізму:
- •5.3 Об’єкти мотивації та їх мотиваційний профіль
- •28. Використання вторинних енергоресурсів підприємства.
- •29. Інноваційні аспекти впровадження енергозберігаючих технологій.
- •30. Енергосервісні послуги та проблема ліквідації заборгованості за спожиті енергоресурси.
13. Електричні мережи. Енергетична інфраструктура.
Класифікація електричних мереж
Електричні мережі розрізнюються по:
1. Роду струму
а) мережі постійного струму (рис. 1), які використовуються для
- живлення промислових підприємств (електролізні цехи, електричні печі і інше);
- міського електротранспорту (трамвай, тролейбус, метрополітен);
- залізничного транспорту (використовується і змінний струм);
- передачі електроенергії на великі відстані (подолання водних перешкод за допомогою кабельних ліній. Використати кабельні лінії на змінному струмі не можна. Спитати чому?);
- вставки постійного струму (зв'язок двох енергосистем однакової або різної частоти; підвищення стійкої роботи енергосистеми; підключення нетрадиційних джерел типу вітрових електричних станцій або приливних; підключення віддалених ГЕС)
Переваги в порівнянні з ЛЕП змінного струму:
- немає проблеми стійкості паралельної роботи;
- менші втрати потужності і енергії, тому що Х=0;
- менші витрати металу (два проводи, а не три);
Недоліки:
- капітальні витрати «заморожені» до кінця будівництва ЛЕП;
- підключення споживачів в проміжку між ПС скрутно і вимагає значних витрат на споруду перетворюючих підстанцій.
Раніше підкреслювали, що економічно вигідно будувати ЛЕП постійного струму при довжині лінії більше за 2000 км;
б) мережі змінного струму.
2. Значенню номінальної напруги
а) мережі напругою до 1 кВ (використовується термін низьковольтні мережі);
б) мережі напругою вище за 1 кВ (використовується також термін високовольтні).
Використовується і така класифікація: Мережі низької напруги (до 1 кВ); середньої напруги (6-35 кВ); високої напруги (110-220 кВ); надвисокої (330-750 кВ); ультрависокої (понад 1000 кВ).
3. По конфігурації (схемі з'єднань)
а) розімкнені (радіальні і магістральні) (рис. 2);
б) прості замкнені (кільцева і з двостороннім живленням) (рис. 3);
в) складнозамкнуті.
4. По конструктивному виконанню
а) повітряні;
б) кабельні;
в) повітряно - кабельні.
5. По ролі в схемі електропостачання
а) міжсистемні (330 кВ і вище);
б) живильні (110-220 кВ);
в) розподільні ( до 35 кВ включно).
6. По місцю розташування і характеру споживачів
а) міські;
б) промислові;
в) сільські;
г) електрофіцірований транспорт;
д) магістральних нафто- і газопроводів;
е) електричних систем.
7. По території і характеру обслуговування
а) районні (110 - 220 кВ). або постачальні;
б) місцеві (до 35 кВ включно), або розподільчі;
8. По режиму роботи нейтралі мережі
а) мережі з ізольованої нейтраллю (рис. 4);
До них відносяться мережі напругою 6-35 кВ. Як видно з рис. 4 нульова точка зірки не має зв’язку з землею (ізольована від землі). Нульову точку зірки називають нейтраллю. Звідси витікає назва режиму нейтраллі мережі напругою 6-35 кВ.
б) мережі з компенсованою нейтраллю (резонансно заземленою)
Це мережі також напругою 6-35 кВ, але нейтраль пов'язана із землею через регульовану індуктивність (рис. 5).
в) мережі з глухо заземленою нейтраллю (рис. 6) у яких нейтраль глухо (без опору) пов'язана із землею. До них відносяться мережі напруженням 110 кВ і вище.
д) мережі з ефективно заземленої нейтраллю (в мережах напругою 110 і 220 кВ для зниження складової нульової послідовності в струмі несиметричного КЗ диспетчер розземлює нейтраль трансформаторів на деяких підстанціях).
У мережах напругою нижче за 1 кВ режим роботи нейтралі мережі визначається умовами безпеки. У мережах напругою вище за 1 кВ експлуатацією (струмом замикання на землю).
Розглянемо мережі напруженням до 1 кВ:
а) чотирьохпроводних мережах 380 В (рідше є мережі 220 В) працюють з глухо заземленою нейтраллю.
Замикання будь-якої фази на землю приводить до короткого замикання мережі, запобіжник пошкодженої фази перегорає. Корпус двигуна приєднаний до нульового проводу;
б) трипровідні мережі напругою 660 в працюють в режимі з ізольованою нейтраллю. Замикання фази на землю тут не є коротким замиканням і не приводить до відключення мережі. Однак фазні напруження двох непошкоджених фаз при цьому зростають до лінійних значень.