1. За організаційними формами проведення

   1. Зовнішній (аналітики, які є сторонніми по відношенню до підприємства)

   2. Внутрішній

Особливості зовнішнього аналізу :

• Значна кількість суб’єктів аналізу

• Цілі аналізу можуть бути різноманітні

• Наявність типових методик аналізу, стандартів обліку та звітності

• Інформаційна база ( орієнтація аналізу тільки на публічну зовнішню звітність підприємства)

• Обмежене завдання аналізу

• Максимальна доступність результатів аналізу для всіх користувачів

Основний зміст зовнішнього фінаналізу як правило складають аналіз показників прибутку та рентабельності, аналіз ринкової стійкості підприємств, ліквідності його балансу, платоспроможності, ефективності використання позикового капіталу, рейтингова оцінка емітентів.

Основний зміст внутрішнього аналізу - це аналіз майна підприємства та його вплив на фінансовий стан, наліз фінансової стійкості , ділової активності, кредитоспроможності, самоокупності, ефективності використання власного та позв тикового капіталу, комплексна оцінка фінансового стану, динаміка прибутковості та фактори , що на неї вплинули.

2. За обсягом досліджень :

   1. Повний (комплексна оцінка всієї діяльності підприємства)

   2. Тематичний

3. Залежно від об’єкта аналіу:

   1. Аналіз фінанансово-господарьскої діяльності підприємства в цілому

   2. Аналіз фінанансово-господарьскої діяльності окремих підрозділів підприємства

   3. Аналіз окремих операцій

4. З урахуванням періоду

   1. Попередній – пов'язаний із вивченням проведення умов фінансової діяльності підприємства в цілому або здійснення окремих фінансових операцій

   2. Поточний – проводиться в процесі поточної фінансової діяльності підприємства з метою оперативного впливу на її результат

   3. Прогнозний - прогноз на перспективу.

5. Залежно від інтересів користувачів :

   1. Для прийняття управлінських рішень – передбачає обґрунтування заходів для розв’язання певної проблеми і одержання бажаного результату

   2. Для оцінки економічної політики – передбачає дослідження правильності і ефективності управлінських рішень за фактичними результатами господарювання

   3. Для діагностики рівня господарювання – передбачає визначення тенденцій та закономірності змін та адаптованості економічної системи будь-якого порядку у ринковому середовищі

   4. Для планування діяльності – передбачає використання аналітичної інформації для розробки стратегії діяльності.

   5. Для організації контролю – передбачає оцінку рівня достовірності об’єктів контролю для потреб власників , аудиторів , держави.

Лекція 2

1. Методи і моделі фін аналізу

2. Прийоми фін аналізу

3. Показники та фактори фін аналізу . Їх класифікація

4. Суб’єкти і користувачі фін аналізу

1)

Методи фін аналізу – це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства. Методи фін аналізу поділяють на 2 групи :

1. Неформалізовані (базується на описанні аналітичних процедур на логічному рівні : Метод розробки системи показників, метод порівнянь, метод побудови аналітичних таблиць, метод деталізації, метод експертних оцінок, методи ситуаційного аналізу та прогнозування)

2. Формалізовані ( базуються на описі аналітичних процедур на основі жорстких математичних залежностей: класичні методи(балансовий, прогнозування на сонові пропорційних залежностей, детермінований факторний аналіз) ,традиційні методи економічної статистики (метод середніх величин, метод групування, індексний метод); математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний, кластер ний аналіз, регресивний аналіз); методи фінансових обчислень (дисконтування, компаундирування) методи теорії прийняття рішень (лінійне програмування, аналіз чутливості, метод побудови дерева рішень)

Існують 3 основні типи моделей, які використовуються в економічному аналізі:

• Дескриптивні ( до них належать : побудова системи звітних балансів, подання фінансових звітів, у різноманітних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз, трендовий аналіз, аналіз відносних показників і коефіцієнтів, порівняльний та факторний аналіз – моделі використовують інформацію з фінансової звітності)

• Предикативний – це моделі прогнозного характеру, які використовуються для прогнозування доходу та прибутку підприємства та його фінансового стану в цілому, найпоширеніші такі : розрахунок точки критичного обсягу продажу( аналіз точки беззбитковості, побудова прогнозних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу та моделі ситуаційного аналізу

• Нормативні моделі ( передбачають порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними , використовується як правило у внутрішньому фінансовому аналізі їх суть полягає у встановлені нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів , видів виробів та у розгляді і з’ясування причин відхилень фактичних даних від нормативних

2)

Основні прийомі фіна налізу :

1. Горизонтальний аналіз - це порівняння показників у часу , він передбачає порівняння кожної позиції звітності з аналогічною позицією попереднього періоду. В основі даного аналізу покладено обчислення темпів зростання окремих позицій звітності , найбільш типовими формами горизонтального аналізу є наступні:

• Порівняння фін показників звітного і минулих періодів;

• Порівняння показників звітного періоду із плановими показниками

• Порівняння фінансових показників за ряд попередніх періодів

2. Вертикальний аналі - визначення окремої ваги статей в загальному обсязі:

• Вертикальний аналіз активів

• Капіталу

• Грошових потоків