13. Проблемна йодної недостатності та шляхи її подолання

Йод - виникнення та поширення ендемічного зобу пов’язані як з дефіцитом йоду в навколишньому середовищі таке і з неправильним харчуванням населення: одноманітна їжа, недостатність в раціоні тваринних білків, надлишок жирів тваринного походження, а також нестача вітаміну С , каротину, вітамінів А , Е, РР, групи В ( В1, В2, В6), нестача олій, рибних страв, овочів.

Збалансоване харчування запобігає виникненню зобу, нормалізує функцію щитовидної залози.

При ендемічному зобі порушується діяльність всього організму, знижується його стійкість до інфекційних захворювань та інших несприятливих чинників.

За недостатності йоду в організмі порушується функція щитовидної залози, вона збільшується в розмірах (зоб), тисне на трахею, судини. При цьому жінки страждають безпліддям, під час пологів підвищується ризик народження фізично і психологічно неповноцінної людини, збільшується дитяча смертність у зв’язку зі зменшенням опору організму інфекціям, у дітей спостерігається низький коефіцієнт розвитку.

Добова потреба йоду 0,15- 0,20 мг, забезпечується раціональним харчуванням з використанням багатих на нього морських продуктів (риба, краби, морська капуста), тваринних білків, вітамінів, мінеральних елементів. В ендемічних щодо зобу районах обов’язковим є забезпечення населення йодованою сіллю та препаратами йоду (антиструмін тощо). Добову потребу в йоді можуть забезпечити такі продукти: 1 куряче яйце, 100 г морської риби, 300г овочів, 500мл молока.

Для профілактики ендемічного зобу необхідно споживати йодовану кухонну сіль, яку потрібно зберігати у темному сухому місці, у закритому посуді.

14. Причини і механізми виникнення виникнення карієсу зубів та хвороб парадонту.

Карієс— патологічний процес, що полягає в поступовому руйнуванні тканини кістки або зуба.

Механізм розвитку та клінічного прояви карієсу різні і залежать від його причини, розташування осередку тощо. При гострих запальних процесах коли в кістки розвивається нагноєння, проривається ін

оді в навколишні тканини, карієс проявляється загальною інтоксикацією, руйнування кістки відбувається швидко. При хронічних, особливо специфічних процесах, карієс розвивається повільно, не даючи бурхливо виражених явищ.

Лікування — медикаментозне (антибіотики), специфічне. Часто застосовується ефективна хірургічна операція.

Ознаками карієсу є:

• темні плями на жувальній поверхні зубів,

• шорсткість поверхні зуба.

• підвищена чутливість до кислого і солодкого, холодного і гарячого,

• з'являється неприємний запах з рота.

У першу чергу - це дотримання індивідуальних гігієнічних правил ротової порожнини. Ці заходи людина повинна здійснювати самостійно. Професійна гігієна ротової порожнини - це група заходів, які допомагають усунути починається карієс, попередити його подальший розвиток. Крім того, професійна профілактика карієсу зубів дозволяє впоратися з процесу запального характеру в порожнині рота, які можуть зачіпати не тільки зуби, але і ясна. Лікар, який здійснює професійну гігієну порожнини рота, не просто усуває наліт і відкладення, він зобов'язаний переконати людину своєчасно вирішувати всі стоматологічні проблеми, навчити його правильної самостійної гігієни ротової порожнини.

Гінгівіт, пародонтит і пародонтоз — найбільш поширені в даний час хвороби пародонту. Більшість дорослих людей мають ті чи інші ознаки цих захворювань.

Пародонт — Це комплекс тканин, які оточують зуб і забезпечують його фіксацію в щелепних костях. Цей комплекс включає ясна, периодонтальної зв’язки, що сполучає корінь зуба з кістковою лункою, альвеолярні відростки щелепних кісток і цемент кореня зуба. При окремих захворюваннях можуть уражатися як окремі тканини пародонту, так і весь їх комплекс.

Гінгівіт (Запалення ясен) іпародонтит(Запалення тканин пародонту) — це дві взаємопов’язані форми захворювання, оскільки запальний процес виникає спочатку в тканинах ясен, і поступово до нього залучаються інші структури пародонту. Найчастіше вони розвиваються при наявності зубного каменя, зубощелепних аномалій, дефектів зубопротезування та є наслідком поганої гігієни порожнини рота (нерегулярної або неправильного чищення зубів і т.д.).

Пародонтоз — Це дистрофічний процес в тканинах пародонту, причина якого в даний час невідома. Хвороба розвивається повільно і проявляється, в першу чергу, оголенням коренів зубів.

Діагностикою та лікуванням хвороб пародонту займається лікар-пародонтолог. Сучасна стоматологія має в своєму розпорядженні великим арсеналом методів лікування хвороб пародонту, починаючи з гігієнічних заходів і закінчуючи фізіотерапією. Однак найрозумніше не чекати появи хвороби, а попереджати її розвиток. Кращими заходами профілактики хвороб пародонту є ретельна щоденна чистка зубіві регулярні (мінімум 2 рази в рік) відвідування стоматолога.