32. Превентивна просвітницька робота з молоддю як основна форма профілактики вживання наркотичних речовин.

Загальна профілактика наркотизації спрямовується перш за все на дітей, підлітків і молодь, у яких ще не сформувались наркогенні звички. Починати її доцільно в молодшому шкільному віці, оскільки виховувати здорові звички і намагатися позбавитися поганих необхідно якомога раніше. Якщо до 11-12 віку у дитини сформовані звички здорового способу життя та поведінки, то вони вже досить стійкі до спроб їх змінити. Діти середнього і старшого шкільного віку потребують корекції поведінки та звичок, а профілактична робота з ними акцентується на формуванні вмінь долати конфлікти і кризові ситуації, усвідомлено обирати модель поведінки, що не шкодить здоров’ю, справлятися з емоційними проблемами без шкоди для себе як особистості. Найбільш актуальна профілактична робота серед підлітків, оскільки в основному саме в цьому віці відбувається активне звикання до наркотиків. Вона повинна мати не епізодичний характер: на першому етапі варто зосередити увагу на формуванні в молоді знань про наркотичні засоби, їх дію і наслідки звикання та залежності. Другий етап профілактичної роботи – допомога у зміцненні адекватної самооцінки й усвідомлення цінності власного здоров’я. Щоб організувати ефективну профілактичну роботу, необхідно визначити психосоціальні фактори, що впливають на механізм виникнення відхилень. Серед них найсуттєвішими є соціальне неблагополуччя родини, що розвиває почуття соціальної неповноцінності, несправедливості; висока матеріальна забезпеченість родини, що дозволяє вести спосіб життя “золотої молоді” і придбати наркотики; наявність у найближчому оточенні осіб, що вживають наркотики; втрата позицій у соціально значущій групі тощо [1, с.118].

33.Періоди психосексуального розвитку.

Зиґмунд Фрейд вважав, що в процесі життя людина проходить кілька етапів, які відрізняються один від одного способом фіксації лібідо, способом задоволення інстинкта життя. При цьому Фрейд приділяє особливу увагу тому, яким саме чином відбувається фіксація і чи потребує людина сторонній об'єкт для цього. Виходячи з цього, він виділяв кілька стадій психічного генезу протягом дитинства

Оральна стадія (0-1 рік)

Головне джерело задоволення концентрується на зоні активності, пов'язаній з годуванням.Ця стадія характеризується двома послідовними лібідонозними діями - смоктанням та укусом. Основна ерогенна зона цієї стадії - рот, засіб харчування, смоктання та первісного дослідження предметів. На цій стадії фіксації лібідо у людини, за Фройдом, формуються деякі особисті риси: ненажерливість, жадібність, вимогливість, незадоволеність усім, що пропонується. Вже на оральній стадії люди поділяються на песимістів та оптимістів.

Анальна стадія (1-3 роки)

Тепер дитяча сексуальність знаходить своє задоволення в оволодінні функціями дефекації, випорожнення. Тут дитина зіштовхується з багатьма заборонами, тому зовнішній світ виступає перед нею як бар'єр, який вона має подолати, і розвиток набуває конфліктного характеру. На цій стадії повністю створена інстанція Я, і тепер вона здатна контролювати імпульси Воно. Соціальний примус, покарання батьків страх втратити їх любов змушують дитину подумки уявляти собі, інтеріоризувати деякі заборони. Таким чином, починає формуватися Над-Я дитини як частина його Я, де здебільшого закладені авторитети, вплив батьків та дорослих людей, які грають важливу роль в якості вихователів в житті дитини. Особливості характеру, що формуються на анальній стадії, на думку психоаналітиків, - акуратність, охайність, пунктуальність; впертість, скритність, агресивність; економність, схильність до накопичення або колекціонування.

Фалічна стадія (3-5 років)

Характеризує найвищий ступінь дитячої сексуальності. Діти починають відчувати сексуальний потяг до дорослих людей. Перші люди, які привертають увагу дитини - це батьки. Лібідонозній прихильності до одного з батьків протилежної статі Фройд дав назву едипового комплексу для хлопчиків та комплексу Електри для дівчаток, визначивши їх як мотиваційно-афективне ставлення дитини до батька протилежної статі. За Фройдом, фалічній стадії відповідає зародження таких рис особистості, як самоспостереження, розсудливість, раціональне мислення, а далі поглибшення чоловічої поведінки з посиленою агресивністю.

Латентна стадія (5-12 років)

Характеризується зниженням статевого інтересу. Психічна інстанція Я повністю контролює потреби Воно.

Будучи відірваною від сексуальної цілі, енергія лібідо переноситься на освоєння загальнолюдського досвіду, закріпленого в науці і культурі, а також на встановлення дружніх стосунків з однолітками та дорослими за межами сімейного оточення.

Генітальна стадія (12—18 років)

Характеризується поверненням дитячих сексуальних прагнень, тепер усі ерогенні зони об'єднуються, і підліток прагне однієї мети — нормального сексуального спілкування. Проте здійснення нормального сексуального спілкування може бути ускладнене, і тоді можна спостерігати феномени фіксації або регресії до тієї чи іншої з попередніх стадій розвитку з усіма їх особливостями. На цій стадії Я має опиратися агресивним імпульсам Воно, які знову дають про себе знати. Так, в цей час може знов з'явитися едипів комплекс, який штовхає молоду людину до гомосексуальності, переважливого вибору для спілкування осіб своєї статі. Щоб боротися проти агресивних імпульсів Воно, інстанція Я використовує два нових механізми захисту: аскетизм та інтелектуалізацію. Аскетизм за допомогою внутрішніх заборон гальмує цей феномен, а інтелектуалізація зводить його до простого уявлення і таким чином дозволяє підліткові звільнитися від цих нав'язливих бажань.