3. Інші процеси водоочищення.

Крім зазначених операцій очищення з води водаляють сполуки Феруму, Силіцію, здійснюють дегазацію води.

Видалення сполук Феруму. У підземних водах Ферум за звичай знаходиться у вигляді Fe(HCO₃)₂, у поверхневих водах — у вигляді тонкодисперсної суспензії гідроксиду або входить до складу комплексних органічних речовин. Підземні води очищають від Феруму спрощеною аерацією (вільне падіння води з висоти 0,4 — 0,6м) з наступним фільтруванням через шар зернистого матеріалу. Метод використовують при загальному вмісті Феруму до 10 мг/л (у тому числі Fe²⁺ не менше 70%); H₂S — до 0,5 мг/л; рН не менше 6,8. В інших випадках застосовують спеціальні методи.

Аерація, яка суміщається з підлуженням води Са(ОН)₂ або Na₂CO₃ і фільтруванням, є універсальний метод, якмй дозволяє видалити Ферум в усіх його формах з підземних і поверхневих вод.

Обезкремнювання води (у природній воді вміст H₂SіO₃ і її солей зазвичай коливається від 1 до 50-60 мг/л) необхідне для усунення утворення накипу. Високі концентрації H₂SіO₃ і її солей внаслідок утворення накипу недопустимі у воді, яка використовується для постачання парових котлів високого тиску, а також у деяких виробництвах ((наприклад, харчових продуктів, медичних препаратів, целюлози, напівпровідників, електрохімічних виробництвах).

Для обезкремнювання води використовують солі Fe³⁺ , або Al³⁺, або Mg(OH)₂, обпалений доломіт, а також метод іонного обміну.

Дегазація води проводиться для видалення з неї розчинених газів (О₂, СО₂, H₂S), які підвищують її корозійність і надають неприємного присмаку і запаху (H₂S, СН₄). На теплових електростанціях процес дегазації здійснюють головним чином через воду пари. При цьому в результаті нагрівання її до температури кипіння при атмосферному тиску або в вакуумі розчинність газів знижується до нуля. Аерацію води шляхом її розбризкування використовують в основному для очищення води від H₂S і СО₂ (О₂ цим способом не видаляється), як самостійний цей спосіб застосовують при малих значеннях концентрацій H₂S і при рН <5. Використовують для дегазації (переважно для видалення О₂) також деякі відновники — SO₂, Na₂SO₃, Na₂S₂O₃, гідразин. Очищенням води у біохімічних реакторах з наступним фільтруванням через шар зернистого матеріалу можна практично повністю усунути H₂S, гідрогенсульфіди і сіркові сполуки.

Очищення води в домашніх умовах. Для додаткового очищення водопровідної або іншого походження води в домашніх умовах зараз все ширше використовують спеціальні фільтри, які наповнені вугільним або оксидним адсорбентом. Недолік цих фільтрів полягає в тому, що споживач води часто не знає, коли їх очисна здатність втрачається і коли саме потрібно зробити заміну забрудненого фільтра. Крім цього , дуже глибоке очищення води позбавляє споживача важливих іонів, які в оптимальних кількостях повинні бути у воді, наприклад, Ca²⁺, Mg²⁺, K⁺, Na⁺, Cl^-, F^- і інші.

Водні ресурси річок України оцінюються такими показниками.

Площа, тис. км² — 603,7; населення, млн. Чоловік — 48 млн. 457 тис. (дані перепису 2001р.); середній річний об'єм , км3 : місцевого стоку — 49,9б притоку — 159,0б загального стоку — 209,0; водозабезпечення загальним стоком, тис. км³ : 1 км² території — 0,34, на одного жителя — 4,42. Ці цифри означають, що Україна за водозабезпеченням має один з найнижчих показників серед країн, які утворились на території колишнього Радянського Союзу. А проблема водозабезпечення жителів України чистою водою є надзвичайно важливою.

Проблеми водоочищення розглянуті також у частині ІІІ даного видання “Актуальні проблеми екології та екохімії” (розділ 4 - “Водоочищення”)