Стратегія підприємства

Тема 10.

Лекція.

Тема 10. Матричні методи у формування корпоративної стратегії підприємства.

План лекції.

10.1. Загальна характеристика методів і методик розробки стратегії підприємства.

10.2. Матричні методи визначення стратегічного становища підприємства та оцінки стратегічних альтернатив.

10.3. Методи комплексного стратегічного аналізу: SWOT, SPACE.

Знати: загальну класифікацію методів та вибору формування стратегій: суть формальних методів та матричних (“портфельних”) методів.

Розуміти: алгоритм формування стратегічних альтернатив та вибору конкретної стратегії; методи формування та вибору стратегій: формальні (модель ЖЦП, модель накопиченого досвіду, модель ЖЦТ, модель “продукт – ринок”, модель М.Портера), матричні (модель БКГ, модель Мак-Кінзі, модель Шелл/DMP, модель ADL); методи комплексного стратегічного аналізу: SWOT та SPACE; типові ситуації, коли і які саме методи необхідно використати і якими підприємствами.

Вміти: визначати місце підприємства у його стратегічних зонах господарювання та стратегічний напрям руху у перспективі за допомогою кожного з методів.

Ключові терміни і поняття: формальні методи формування та вибору стратегії, матричні методи формування та вибору стратегії, модель ЖЦП, модель накопиченого досвіду, модель ЖЦТ, модель “продукт – ринок”, модель М.Портера, модель БКГ, модель Мак-Кінзі, модель Шелл/DMP, модель ADL, метод SWOT-аналізу, метод SPACE-аналізу.

10.1. Загальна характеристика методів і методик розробки стратегії підприємства.

При стратегічному аналізі підприємства, при формуванні стратегічних альтернатив і виборі конкретної стратегії використовують:

• формальні моделі дослідження конкретного бізнесу підприємства;

• матричні (портфельні) методи (аналіз підприємства в цілому);

Алгоритм методики розробки стратегії:

1. стратегічний аналіз (внутрішнього середовища, зовнішнього середовища);

2. розробка стратегічних альтернатив на основі конкретного виду моделі.

Вибір типу моделі залежить від рівня агрегації і диверсифікації бізнесу підприємства:

• для агрегованих і диверсифікованих підприємств використовують матричні методи;

• для спеціалізованих підприємств для вироблення стратегічних альтернатив і вибору конкретної стратегії використовуються формальні методи (модель накопиченого досвіду, модель життєвого циклу продукту (ЖЦП), життєвого циклу технології (ЖЦТ), модель “продукт – ринок”, модель М. Портера тощо).

3. доопрацювання і узгодження обраної стратегії з цілями підприємства.

Модель накопиченого досвіду.

Дає можливість порівняти витрати конкурентів, які діють на одному і тому ж ринку. Ця модель використовується для формування стратегії в напрямку мінімізації витрат, суть якої – більша частка підприємства у певному секторі обумовлює більший сумарний накопичений обсяг виробництва і відтак нижчі питомі витрати на одиницю продукції.

Тобто досягнення більш низьких витрат порівняно з конкурентами залежить від становища підприємства у відповідному секторі ринку.

Зауважимо, що цей підхід не можна однаковою мірою застосовувати до усіх секторів економіки і усіх типів підприємств.

Модель Життєвого Циклу Продукту (ЖЦП).

Ц я модель дозволяє сформувати на підприємстві стратегію “продукт –ринок” (рис. 10.1).

Рис. 10.1. Модель життєвого циклу продукту.

ЖЦП охоплює 5 стадій. Тривалість стадій і характер кривої залежить від конкретного продукту, від труднощів його вдосконалення, від потреб клієнтів, від моди та інших факторів. Тобто для кожного товару крива є індивідуальною.

На основі матриці ЖЦП здійснюють планування виробництва сукупності продуктів, які знаходяться на різних стадіях ЖЦП і формують відповідні стратегії.

Модель Життєвого Циклу Технології (ЖЦТ).

Як і ЖЦП вона заснована на концепції життєвого циклу. Врахування ЖЦТ при прийнятті стратегічних рішень дає можливість оцінити рівень розвитку технології та результатів її використання, відтак оптимально розподілити кошти і вкладати їх у передові технології (рис. 10.2).

Рис. 10.2. Модель життєвого циклу технології.

Модель продукт-ринок.

Основана на матриці Ансоффа. Напрями розвитку бізнесу залежать від типу ринку, на якому воно діє, і від товару, і від товару, який воно реалізує (табл. 10.1).

Таблиця 10.1

Модель “продукт – ринок”

Тип ринку	Тип продукту
	Освоєний	Новий
Освоєний	Стратегія глибокого проникнення на ринок	Стратегія роздроблення нового продукту
Новий	Стратегія розширення ринку	Стратегія диверсифікації

Матриця Ансофа використовується з метою оптимізації розподілу ресурсів підприємства і визначення характеру його дій на ринку. Вибір конкретної стратегії залежить від рівня насиченості ринку та можливостей до постійного оновлення виробництва.

Модель М. Портера.

О снова моделі – матриця конкурентної переваги (рис. 10.3).

Рис. 10.3. Модель М.Портера.

Вибір стратегії залежить від характеру конкурентної переваги підприємства:

• лідерство у витратах;

• диференціація;

• спеціалізація.