Стратегія підприємства

Тема 8.

Лекція.

Тема 8. Стратегії зовнішнього розвитку підприємства.

План лекції.

8.1. Зовнішній розвиток підприємства.

8.2. Стратегія горизонтальної інтеграції.

8.3. Стратегія вертикальної інтеграції.

8.4. Порядок формування стратегії зовнішнього розвитку підприємства.

Знати: суть категорії “зовнішній розвиток підприємства”, сценарії зовнішнього розвитку підприємства, поняття прямої та зворотної інтеграції, горизонтальної інтеграції, діагональної інтеграції.

Розуміти: суть кожної стратегії зовнішнього розвитку підприємства: вертикальної інтеграції, горизонтальної інтеграції; типові ситуації, коли і які саме стратегії необхідно використати і якими підприємствами.

Вміти: визначати конкретні випадки для застосування стратегій зовнішнього розвитку підприємства, розробляти стратегію за відповідним алгоритмом, встановлювати межі зовнішнього розвитку підприємства.

Ключові терміни і поняття: зовнішній розвиток підприємства, стратегія горизонтальної інтеграції, стратегія прямої вертикальної інтеграції, стратегія зворотної вертикальної інтеграції, стратегія глобалізації, межі зовнішнього розвитку підприємства.

8.1. Зовнішній розвиток підприємства.

Розвиток підприємства може бути:

• Внутрішнім – через розширення асортименту продукції (концентрований розвиток по продукту);

• Зовнішнім – в одній або суміжних галузях.

Зовнішній розвиток відбувається у формі:

1. горизонтальний розвиток;

2. вертикальний розвиток;

3. діагональний розвиток;

Отже, зовнішній розвиток – це інтегрований розвиток підприємства у зовнішньому середовищі.

Виділяють такі основні сценарії зовнішнього (інтегрованого) розвитку:

1. зворотна вертикальна інтеграція;

2. пряма вертикальна інтеграція;

3. горизонтальна інтеграція;

4. діагональна інтеграція.

Зворотна вертикальна інтеграція.

Спрямована на розвиток підприємства за рахунок придбання/контролю постачальників. Реалізація даної стратегії може зменшити залежність підприємства від коливання цін на сировину, матеріали, комплектуючі, зменшити витрати на постачальницькі операції.

Пряма вертикальна інтеграція.

Спрямована на придбання підприємством (або встановлення контролю) структур, які знаходяться між підприємством і кінцевими споживачами продукції. Ця інтеграція приваблива при зростанні ціни на посередницькі послуги, а також у випадку відсутності посередників які б задовольняли вимоги виробника.

Методи інтеграції:

• консолідація (приєднання підприємства як філії, коли воно більше 50% робіт виконує на виробництві);

• групування (створення групи підприємств з виділенням основного на засадах співвласності);

• франчайзинг (передання права користуватись торговельною маркою);

• цільова пролонгація (угода про постачання на довгий термін).

Горизонтальна інтеграція.

Спрямована на придбання/контроль підприємств, що випускають аналогічну продукцію чи працюють на тому ж ринку, що й основне підприємство.

Діагональна інтеграція.

Спрямована на об’єднання з несуміжними і неоднорідними підприємствами, які включаються у технологічний ланцюг даного підприємства.

Зауважимо, що рішення про злиття чи роз’єднання підприємств треба приймати лише у випадку, коли існує загроза існуванню підприємства. У іншому випадку такі рішення призводять до зниження стратегічного потенціалу підприємства.

Кожному зазначеному сценарію відповідають свої стратегії.