Оцінка документарного інкасо

Імпортер	Експортер
Перевага	Перевага
Зобов'язання платежу настає для імпортера тільки тоді, коли доку­менти, а тим самим і розпорядча влада над товаром, опиняються в його руках	Імпортер може розпоряджатися товаром лише після інкасування документів. Надход­ження платежу гарантовано, як тільки імпор­тер прийме пред'явлені документи
Недолік	Недолік
Імпортер здійснює платіж або акцепт, не маючи можливості попередньо детально перевірити якість товару	Експортер повинен здійснити виробництво і транспортування товару авансом Експор­тер відповідає за наслідки неприйняття документів імпортером при пошкодженні товару, за складські витрати; витрати по відправленню товару назад, продажу його за ціною нижчою від вартості

Тому експортер, як правило, погоджується на інкасову форму розрахунків з тим покупцем, надійність і платоспроможність якого перевірена попередньою співпрацею.

У нашій країні інкасові операції застосовують у розрахунках між господарськими організаціями При здійсненні безготівкових розрахунків: при розрахунках платіжними вимогами за товарні послуги, при одержанні з боржника платежу за виконавчими або прирівняними до них документами, які подав на інкасо кредитор.

Інкасо застосовують і в міжнародних розрахунках. При цьому платником використовується документарне інкасо з попереднім акцептом (згодою на оплату) документів (про відвантаження чи страхування товарів).

Порядок здійснення міжнародних розрахунків регламентується Уніфікованими правилами з інкасо (УПІ), затвердженими Міжна­родною торговою палатою. УПІ регулюють правила та обов'язки банків, а також їх відповідальність з прийняттям інкасового доручення. Банк-ремітент відповідає за те, щоб вказівки його довірителя були передані інкасуючому банку. Відповідає банк і за можливі помилки. Банки не беруть на себе платіжних зобов'язань і не можуть відповідати за наслідки або втрати під час передачі інформації чи документів, якщо вони не винні у цьому самі.

Практично всі банки світу дотримуються УПІ, які зручні тим. що дають однакове тлумачення термінів і питань, що виникають у практиці розрахунків по інкасо.

Інкасо використовується для отримання з клієнта платежу або акцепта за векселями, чеками та іншими цінними паперами і товарними документами. Розрізняють чисте інкасо (інкасо переказних і простих векселів, чеків та інших платіжних документів) і документарне інкасо (інкасо комерційних документів, рахунків, документів про відвантаження, різних сертифікатів тощо).

За виконання інкасових операцій банки стягують комісійну плату.

В економічній практиці склався розподіл основ безспірного, примусового списання коштів на дві групи:

• за розпорядженням стягувачів;

• виходячи із виконавчих і прирівняних до них документів.

Списання коштів із рахунків в безспірному порядку за розпо­рядженням стягувачів виконується тільки на основі рішень відповідних органів за такими видами платежів:

• недоїмок за податками та інших обов’язкових платежів, а також сум штрафів та інших санкцій;

• митних платежів, пені і штрафів, які стягуються митними органами;

• недоїмок за внесками платежів, штрафів та інших санкцій в державні позабюджетні фонди. Пенсійний фонд. Державний фонд зайнятості населення, фонд обов’язкового медичного страхування. Всього нараховується понад десять діючих видів страхувань.

Безспірне стягування коштів проводиться за виконавчими документами, виданими судами, нотаріусами, господарськими дами. Інкасові доручення, які базуються на наказах господарського суду, рішеннях суду, пред'являються при відповідності дійсних виконавчих документів. У цих документах повинні вміщуватися повні і точні назви стягувана і платника, розмір суми, яка стягується, якого рахунку, з якому банку стягується сума та ін .

Інкасові розрахунки з величезним числом споживачів проводяться через жирорахунки, розповсюджені в Німеччині, Голландії, Австрії, Бельгії, Франції та інших країнах континентальної Європи. Жиророзрахунки проводяться у формі дебетових і кредитових електронних переказів, які здійснюються системами міжбанківсьго міжнародного зв'язку.

Бувають випадки, коли видають документи імпортеру без оплати під його письмове зобов'язання виконати платіж в установлений термін. За таких умов платник (імпортер) має можливість продати товар, одержавши виручку - оплатити інкасо експортеру. Для того, щоб прискорити виручення грошей експортером, банку необхідно зарахувати тратти. Банк може, при необхідності, надати кредит під комерційні документи. Звідси виходить, що інкасова форма розра­хунків певною мірою пов'язана з комерційним кредитом і проявля­ється як основна форма розрахунків за контрактами на умовах комерційного кредиту. У цьому випадку клієнт виставляє тратту на інкасо для акцепту імпортером-платником, за умови вручення йому комерційних документів (інкасових документів). Із настанням терміну платежу акцептовані векселі будуть відправлені для оплати на інкасо (чисте інкасо).

Інкасова форма розрахунків вигідна імпортеру - зобов'язання здійснити платіж під товарні документи дає йому юридичне право на товар, йому не обов'язково наперед вилучати кошти з обороту. Ця форма розрахунків певною мірою вигідна й експортеру, тому що до оплати імпортером товару він зберігає юридичне право на товар, що зменшує ризик експортера.

Якщо платник відмовляється заплатити або акцептувати векселі, банк-представник, якщо цього вимагає інкасове доручення, опротестовує неплатіж або неакцепт або запрошує у банку-ремітента інструкції про подальші дії. Банк-ремітент запрошує інструкції у клієнта-довірителя. Опротестовані документи можуть бути повернуті клієнту або передані його довіреній особі в країні платника.

Спір про платіж вирішується шляхом переговорів між клієнтом експортером та платником-імпортером. При потребі справа пере­дається на розгляд в арбітраж.

Якщо платник своєчасно не оплачує акцептовані векселі, які зберіга­ються в банку, який їх інкасує, банк самостійно переказує гроші в банк-ремітент, а витрати за переказ відносить на рахунок платника.

Водночас інкасові розрахунки мають суттєві недоліки для експортера:

• у разі довготривалого транспортування товару спостері­гається значний розрив у часі між відвантаженням товару і зарахуванням виручки, що затримує грошовий обіг експортера;

• Ф у випадку погіршення кон'юнктури ринку, зниження попиту на дану продукцію або погіршення фінансового стану платника експортер ризикує одержати відмову платника-імпортера заплатити за товар.

Щоб застрахувати експортера від небажаних ризиків, бажано провести такі операції:

• під час розрахунків за комерційним кредитом застосовувати додаткову гарантію платежу - є ризик не оплати імпортером документів у зв'язку з неплатоспроможністю;

• банку платника-імпортера бажано застосовувати гарантію щодо векселя. Аваль гарантія платежу. Банк, який надасть гарантію, візьме на себе відповідальність за платіж:. Підпис ставить банк на лицьовій стороні векселя і вказує, за кого конкретно виставлена вексельна порука, тобто гарантія платежу.

Для експортера інкасо часто може бути не вигідним через те, що ін спочатку повинен відвантажити товар, а потім передати документи в банк і очікувати виконання покупцем своїх зобов'язань юдо оплати.

Крім банківської гарантії, забезпечення платежу за інкасо здійснюється з застосуванням телеграфного або електронного інкасо. При телеграфному або електронному інкасо банк експортера виплачує останньому виручку за товар негайно або через визначений термін після одержання документів на інкасо, одночасно повідомляє (свій банк-кореспондент, з яким він має угоду з телеграфного або електронного інкасо. Проблеми, які найчастіше зустрічаються за умов документарного інкасо:

• Товари, в разі їх несплати експортером, можуть бути затримані, зберігатися на складі, вимагати оплати за страховим полісом. Можливі інші обставини, які спричинять додаткові витрати для експортера до того моменту, коли імпортер вирішить оплатити інкасо або експортер укладе іншу угоду по продажу товарів. Товари можуть бути повернуті назад експортерові за його рахунок.

• Страхове забезпечення продавця і покупця може бути різним. Якщо товар зіпсований або його загублено, імпортер може відмовитись оплатити інкасо. Щоб уникнути цього, експортерам слід уважно вивчати страхові поліси на випадок непередбачуваних обставин або змін умов, захищати свої фінансові інтереси при відвантаженні в усіх іноземних портах.

• Можливо, експортеру доведеться чекати на платіж (акцепт)протягом невизначеного терміну, що залежить від способу здійснення платежу (зв'язок на основі терміналу, Міжнародна міжбанківська електронна система платежів, телеграфний або поштовий зв'язок), наявної іноземної валюти в країні покупця.

• Імпортер може не мати ліцензії на імпорт, що унемож­ливлює прийняття товару або спричиняє відстрочення оплати чи акцепту тратти. Експортеру завжди слід перевіряти наявність в імпортера ліцензії (якщо вона необхідна до відправки товару на основі інкасо).

• При використанні інкасо як засобу отримання платежу ризик полягає між: угодою на відкритому рахунку (який вигідний імпортеру) та передоплатою готівкою (яка вигідна експортеру).