- •Загальна характеристика господарського розвитку Стародавнього Сходу.
- •1. Загальна характеристика господарського розвитку Стародавнього Сходу.
- •2. Господарство античної Греції.
- •3. Розквіт та занепад господарства античного Риму.
- •4. Землеволодіння та розвиток феодальних відносин в країнах Західної Європи в середні віки.
- •5..Розвиток ремесел та міст в середні віки.
- •6.Осн. Аспекти гос-го розвитку країн Зх.Європи і сша в 16-18ст.
- •8..Передумови та суть промислового перевороту. Промисловий переворот в провідних країнах Заходу.
- •9.Індустріалізація.Суть та фактори в провідних країнах світу.
- •10. Індустріалізація госп.України в 19-20ст.
- •11..Аграрні реформи в Україні в XIX ст.
- •14...Ек.Розвиток провідних країн в 30ті роки 20 ст.
- •15..Індустріалізація і колективізація в Україні та їх наслідки.*
- •16.. Економіка країн світу в роки Другої світової війни
- •17. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині хх ст.
- •18. Економіка України в роки Другої світової війни .
- •20. Характеристика розвитку економіки України в другій половині хх ст.
- •22. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу.
- •23. Економічна думка античності.
- •24.Економічна думка періоду середньовіччя
- •25. Економічне вчення меркантилізму.
- •26..Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної політекономії.
- •27..Економічні погляди засновників класичної політекономії.
- •28.Економічне вчення фізіократів.
- •29.. Економічна система Адама Сміта.
- •30.. . Розвиток ідей Сміта в кінці 18 – на початку 19 ст.
- •31..Економічне вчення д.Рікардо.
- •32.Економічне вчення Маркса.
- •33..Виникнення та методологічні особливості маржиналізму.
- •35..Англо-американський напрямок маржиналізму.
- •36..А.Маршал та його вклад в економічну теорію.
- •37..Лозаннська школа та теорія загальної рівноваги.
- •38.. Економічне вчення Дж.М.Кейнса та Кейнсіанська революція.
- •39..Неокейнсіанство .
- •40..Економічні погляди посткейнсіанців.
- •41. Економічна концепція монетаризму. М.Фрідмен.
- •42.Економічна теорія шкіл „раціональних очікувань” та „екон. Пропозиції”.
- •43..Розвиток економічних теорій неолібералізму.
- •44.. Виникнення на теоретичні концепції раннього інституціоналізму.
43..Розвиток економічних теорій неолібералізму.
Неолібералізм прийшов на зміну старому економічному лібералізму 30-х років XX ст., причиною краху якого стала економічна криза 1929—1933 pp. Він увібрав у себе такі основні ознаки класичного лібералізму:
- обстоювання ідей природного порядку та природних прав;
- підтримка політики вільної торгівлі;
- заперечення будь-якого розширення державного регулювання;
- розвиток автономного місцевого самоврядування та добровільних організацій на противагу зростанню впливу центральних органів влади.
Ідейні корені економічного лібералізму сягають часів А. Сміта та його "невидимої руки".У першій третині XX ст. існувало три основні групи економістів, які розвинули ліберальну традицію й заклали фундаментальні основи сучасного неоліберального мислення. Лондонська школа неолібералізму Е. Кеннана — Л. Роббінса зробила сучасним класичне трактування завдань і цілей економічної науки, функціонування ринкових механізмів в умовах обмеженості ресурсів. Віденська школа Л. Мізеса — Ф. Хайека поєднала маржиналістські принципи австрійської школи граничної корисності з англійською неокласичною теорією, що надало їм ще більшої суб'єктивістсько-психологічної спрямованості та уможливило зосередження уваги на аналізі умов і процесу конкуренції. Своєю чергою, Чиказька школа Ф. Найта — М. Фрідмана так само досліджуючи особливості недосконалої конкуренції, основну увагу звертала на поведінку господарюючих суб'єктів за умов невизначеності, ризику, інфляційних сподівань, відкривши при цьому шлях монетаристській інтерпретації сучасного неолібералізму. Представники цих трьох груп неолібералів Були одностайні в розумінні ролі ринку й тих загроз для нього, які приховані в монополізації економіки й державному інтервенціо-нізмі. Протее представники англомовного неолібералізму були досить далекі від усвідомлення необхідності втручання держави в економіку з метою підтримки конкурентного ладу та соціальної переорієнтації ринкового господарства. Вихідним пунктом неоліберальних пошуків концепції ідеального економічного ладу стало вчення В. Ойкена про два типи економічних систем: "центрально-керованого господарства", або примусової економіки, і "мінового господарства", або ринкової економіки. Основу цього вчення становить аналіз елементарних господарських форм — поділу праці, власності, координуючого механізму, домашнього господарства, підприємства, економічних інститутів держави та ін. У німецькому неолібералізмі велика увага приділялася також двом типам економічної політики — політиці ладу та політиці процесу. Політика ладу — це комплекс довгострокових заходів, спрямованих на створення рамкових умов функціонування економіки, їх законодавче та правове оформлення, контроль за їх дотриманням і своєчасне внесення коректив з боку держави. Політика процесу являє собою комплекс заходів щодо безпосереднього впливу на господарську діяльність через фінансову стабілізацію, структурні й соціальні зрушення, у тому числі перерозподіл доходів і вирішення проблеми добробуту.