- •Загальна характеристика господарського розвитку Стародавнього Сходу.
- •1. Загальна характеристика господарського розвитку Стародавнього Сходу.
- •2. Господарство античної Греції.
- •3. Розквіт та занепад господарства античного Риму.
- •4. Землеволодіння та розвиток феодальних відносин в країнах Західної Європи в середні віки.
- •5..Розвиток ремесел та міст в середні віки.
- •6.Осн. Аспекти гос-го розвитку країн Зх.Європи і сша в 16-18ст.
- •8..Передумови та суть промислового перевороту. Промисловий переворот в провідних країнах Заходу.
- •10. Індустріалізація госп.України в 19-20ст.
- •9.Індустріалізація.Суть та фактори в провідних країнах світу.
- •11..Аграрні реформи в Україні в XIX ст.
- •14...Ек.Розвиток провідних країн в 30ті роки 20 ст.
- •15..Індустріалізація і колективізація в Україні та їх наслідки.*
- •16.. Економіка країн світу в роки Другої світової війни
- •17. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині хх ст.
- •18. Економіка України в роки Другої світової війни .
- •20. Характеристика розвитку економіки України в другій половині хх ст.
- •22. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу.
- •23. Економічна думка античності.
- •24.Економічна думка періоду середньовіччя
- •25. Економічне вчення меркантилізму.
- •26..Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної політекономії.
- •27..Економічні погляди засновників класичної політекономії.
- •28.Економічне вчення фізіократів.
- •29.. Економічна система Адама Сміта.
- •30.. . Розвиток ідей Сміта в кінці 18 – на початку 19 ст.
- •31..Економічне вчення д.Рікардо.
- •32.Економічне вчення Маркса.
- •33..Виникнення та методологічні особливості маржиналізму.
- •35..Англо-американський напрямок маржиналізму.
- •36..А.Маршал та його вклад в економічну теорію.
- •37..Лозаннська школа та теорія загальної рівноваги.
- •38.. Економічне вчення Дж.М.Кейнса та Кейнсіанська революція.
- •39..Неокейнсіанство .
- •40..Економічні погляди посткейнсіанців.
- •41. Економічна концепція монетаризму. М.Фрідмен.
- •42.Економічна теорія шкіл „раціональних очікувань” та „екон. Пропозиції”.
- •43..Розвиток економічних теорій неолібералізму.
- •44.. Виникнення на теоретичні концепції раннього інституціоналізму.
17. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині хх ст.
Після другої світової війни світове господарство охоплювало три підсистеми: господарство економічно розвинених країн, держав так званого соціалістичного табору та країн, що розвиваються, утворених, головним чином, після розпаду колоніальної системи. Головною тенденцією в економічному розвитку всіх країн була індустріалізація. Змінювалася структура національних господарств. Важливими чинниками розвитку світового господарства були розвиток науково-технічного прогресу, подальше поглиблення всесвітнього поділу праці, інтернаціоналізація виробництва. Сформувалася світова інфраструктура — комплекс галузей, що обслуговували світові економічні відносини (транспортна система, мережа інформаційних комунікацій тощо). Розширилися і набули нового змісту всі форми міжнародних економічних відносин. Для господарського розвитку характерним було посилення взаємозв'язків між усіма країнами та їхніми групами.
Економічно розвинені країни в другій половині XX ст. перейшли до якісно нового етапу економічного розвитку. Був здійснений різкий поворот в інвестиційній сфері на користь масового споживання і соціальної інфраструктури. Характерною особливістю було зростання у виробництві ролі НТП, запроваджувалися механізація і автоматизація виробництва, нові технології. Це дало змогу звільнити значні людські ресурси з матеріальної сфери виробництва і використати їх у сфері послуг. На фоні структурних змін у виробництві спостерігалося підвищення життєвого рівня населення.
Найбільш динамічно розвивалася промисловість, провідна галузь господарства. При всій різноманітності її розвитку в різних країнах структурні зміни відбувалися переважно в одному напрямі. Вичерпування національних родовищ руд і вугілля, конкуренція імпортної нафти, підвищення ефективності використання палива зумовили повільні темпи розвитку, скорочення у ВВП частки добувних галузей. Зростало значення обробної промисловості. Випереджаючими темпами розвивалися виробництво електроенергії, газопостачання, хімічна промисловість. Розпочався перехід на нафтогазову сировинну базу. Друге місце за темпами розвитку посідала електротехнічна галузь. Провідна роль, як і раніше, належала машинобудуванню. Виникли нові галузі: аерокосмічна, радіоелектронна та ін.
Істотною ознакою сільського господарства в економічно розвинених країнах був перехід до машинного виробництва стандартизованої продукції землеробства, широке впровадження досягнень НТП. Зменшилася кількість населення, зайнятого в сільському господарстві. Посилилася концентрація виробництва. Сільське господарство перетворилося на індустріальну галузь.
У повоєнні десятиліття в економічно розвинених країнах склалася сприятлива ситуація для підвищення життєвого рівня населення. Збільшувалися доходи громадян. У 50-ті роки в країнах Європи реальна заробітна плата зросла вдвічі. Збільшення доходів населення спричинило зростання споживчих витрат і зміну самої структури споживання. Населення західних країн все менше грошей витрачало на харчування і все більше на товари тривалого користування: будинки, автомобілі, телевізори, магнітофони, пральні машини тощо. Бурхливий економічний розвиток давав змогу виділяти значні кошти на виконання соціальних програм. До середини 70-х років у всіх країнах Заходу були створені ефективні системи соціального забезпечення.