- •Загальна характеристика господарського розвитку Стародавнього Сходу.
- •1. Загальна характеристика господарського розвитку Стародавнього Сходу.
- •2. Господарство античної Греції.
- •3. Розквіт та занепад господарства античного Риму.
- •4. Землеволодіння та розвиток феодальних відносин в країнах Західної Європи в середні віки.
- •5..Розвиток ремесел та міст в середні віки.
- •6.Осн. Аспекти гос-го розвитку країн Зх.Європи і сша в 16-18ст.
- •8..Передумови та суть промислового перевороту. Промисловий переворот в провідних країнах Заходу.
- •10. Індустріалізація госп.України в 19-20ст.
- •9.Індустріалізація.Суть та фактори в провідних країнах світу.
- •11..Аграрні реформи в Україні в XIX ст.
- •14...Ек.Розвиток провідних країн в 30ті роки 20 ст.
- •15..Індустріалізація і колективізація в Україні та їх наслідки.*
- •16.. Економіка країн світу в роки Другої світової війни
- •17. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині хх ст.
- •18. Економіка України в роки Другої світової війни .
- •20. Характеристика розвитку економіки України в другій половині хх ст.
- •22. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу.
- •23. Економічна думка античності.
- •24.Економічна думка періоду середньовіччя
- •25. Економічне вчення меркантилізму.
- •26..Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної політекономії.
- •27..Економічні погляди засновників класичної політекономії.
- •28.Економічне вчення фізіократів.
- •29.. Економічна система Адама Сміта.
- •30.. . Розвиток ідей Сміта в кінці 18 – на початку 19 ст.
- •31..Економічне вчення д.Рікардо.
- •32.Економічне вчення Маркса.
- •33..Виникнення та методологічні особливості маржиналізму.
- •35..Англо-американський напрямок маржиналізму.
- •36..А.Маршал та його вклад в економічну теорію.
- •37..Лозаннська школа та теорія загальної рівноваги.
- •38.. Економічне вчення Дж.М.Кейнса та Кейнсіанська революція.
- •39..Неокейнсіанство .
- •40..Економічні погляди посткейнсіанців.
- •41. Економічна концепція монетаризму. М.Фрідмен.
- •42.Економічна теорія шкіл „раціональних очікувань” та „екон. Пропозиції”.
- •43..Розвиток економічних теорій неолібералізму.
- •44.. Виникнення на теоретичні концепції раннього інституціоналізму.
28.Економічне вчення фізіократів.
У процесі становлення класичної школи особливе місце займає школа фізіократів, що представила першу цілісну теоретичну концепцію економічного життя, засновану на постулатах класичної ідеї. Фізіократів можна вважати французьким варіантом класичної школи, оскільки основу їхнього вчення складала ідея природного порядку і підпорядкованості економіки природним законам. Але на відміну від інших класиків, які вважали, що економічні закони діють так само, як закони природи, ця школа просто ототожнювала закони економіки і природи. Ця особливість знайшла відображення в їхній назві, складеній із двох грецьких слів: «фізіс» — природа і «кратос» — влада. Влада природи визначала природність усіх процесів, які відбуваються в економіці. Оскільки ж природний фактор з найбільшою очевидністю виявлявся в сільському господарстві, то економіка зводилася до сільськогосподарського виробництва, а інші галузі розглядалися як допоміжні. Школа фізіократів об'єднувала тісне коло однодумців, визнаним авторитетом і генератором ідей у якому був особистий лікар короля Людовика XV доктор Франсуа Кене (1694-1774). Зацікавившись економічними проблемами, він спробував застосувати до їхнього дослідження методи природничих наук і глянути на економіку як на живий організм, який регулюється дією природних закономірностей. У центрі вчення фізіократів виявилася категорія «чистого продукту», у створенні якого вони бачили найважливіше завдання економічної діяльності. Кількісно він являв собою різницю між виторгом і витратами виробництва продукту. Природно, виникало питання про джерело «чистого продукту». Його фізіократи вбачали в роботі сил природи, яка призводить до чисто фізичних приростів речовини продукту. Якщо кинуте в землю зерно давало колосся з десяти зерен, то додаткові дев'ять зерен і складали «чистий продукт», зроблений самою природою. Він створюється тільки в сільському господарстві, оскільки саме тут спостерігається робота природних сил. Промисловість тільки перетворю Навколо «чистого продукту» вибудовувалася вся система економічних уявлень фізіократів. Ставлення до чистого продукту визначало класову структуру суспільства. Вона включала: клас хліборобів, який створює чистий продукт; клас власників, який привласнює чистий продукт; марний клас (промисловці, торговці), що не створює і не привласнює чистий продукт, але забезпечує умови його виробництва і руху. З цих же позицій фізіократи розглядали процес праці, поділяючи його на продуктивний, тобто такий, який створює чистий продукт, і непродуктивний — такий, що не виробляє чистого продукту. Таким чином, продуктивною вважалася тільки праця в сільському господарстві. Подальший розвиток і завершення вчення фізіократів одержало в Анна Робера Жака Тюрго (1727-1781), міністра королівського двору і вченого-економіста, автора «Роздумів про утворення і розподіл багатств». Поділяючи основні ідеї фізіократів, він розвиває їх далі, зокрема, підрозділяючи класи суспільства на розряди найманих робітників і підприємців. У чистому продукті він розрізняє прибуток, відсоток і ренту. Заробітна плата в нього встановлюється як результат конкуренції робітників на ринку праці.
Але найбільший інтерес представляють його ідеї, що стосуються механізму ринкового обміну і встановлення цін, тобто проблем, яких інші фізіократи практично не торкалися. Обмін — це порівняння обопільної потреби товаровласників у продуктах один одного. Цінність кожної речі визначається її придатністю для задоволення потреб, і вона тим більша, чим більша необхідність цієї речі для споживача. При обміні прирівнюються суб'єктивні оцінки значимості обмінюваних благ для контрагентів. Якщо один суб'єкт готовий віддати 4 одиниці товару А за 3 одиниці товару В, це означає, що З В для нього важливіше 4 А. Для його партнера — навпаки. Кожний вважає, що він виграє при обміні й отримує більше, ніж віддає. Якщо обмін відбувся, то знайдена рівність суб'єктивних оцінок цінності, тобто суб'єктивна вигода одного збігається із суб'єктивною вигодою іншого. Знайдена рівність є ціною. Своїми міркуваннями Тюрго за сто років передбачив появу теорії граничної користі, яка пояснює ціни суб'єктивними оцінками сторін, які обмінюються.