- •Загальна характеристика господарського розвитку Стародавнього Сходу.
- •1. Загальна характеристика господарського розвитку Стародавнього Сходу.
- •2. Господарство античної Греції.
- •3. Розквіт та занепад господарства античного Риму.
- •4. Землеволодіння та розвиток феодальних відносин в країнах Західної Європи в середні віки.
- •5..Розвиток ремесел та міст в середні віки.
- •6.Осн. Аспекти гос-го розвитку країн Зх.Європи і сша в 16-18ст.
- •8..Передумови та суть промислового перевороту. Промисловий переворот в провідних країнах Заходу.
- •9.Індустріалізація.Суть та фактори в провідних країнах світу.
- •10. Індустріалізація госп.України в 19-20ст.
- •11..Аграрні реформи в Україні в XIX ст.
- •14...Ек.Розвиток провідних країн в 30ті роки 20 ст.
- •15..Індустріалізація і колективізація в Україні та їх наслідки.*
- •16.. Економіка країн світу в роки Другої світової війни
- •17. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині хх ст.
- •18. Економіка України в роки Другої світової війни .
- •20. Характеристика розвитку економіки України в другій половині хх ст.
- •22. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу.
- •23. Економічна думка античності.
- •24.Економічна думка періоду середньовіччя
- •25. Економічне вчення меркантилізму.
- •26..Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної політекономії.
- •27..Економічні погляди засновників класичної політекономії.
- •28.Економічне вчення фізіократів.
- •29.. Економічна система Адама Сміта.
- •30.. . Розвиток ідей Сміта в кінці 18 – на початку 19 ст.
- •31..Економічне вчення д.Рікардо.
- •32.Економічне вчення Маркса.
- •33..Виникнення та методологічні особливості маржиналізму.
- •35..Англо-американський напрямок маржиналізму.
- •36..А.Маршал та його вклад в економічну теорію.
- •37..Лозаннська школа та теорія загальної рівноваги.
- •38.. Економічне вчення Дж.М.Кейнса та Кейнсіанська революція.
- •39..Неокейнсіанство .
- •40..Економічні погляди посткейнсіанців.
- •41. Економічна концепція монетаризму. М.Фрідмен.
- •42.Економічна теорія шкіл „раціональних очікувань” та „екон. Пропозиції”.
- •43..Розвиток економічних теорій неолібералізму.
- •44.. Виникнення на теоретичні концепції раннього інституціоналізму.
29.. Економічна система Адама Сміта.
Заслуга створення цілісної системи уявлень про ринкову економіку належить англійському економісту Адамові Сміту (1723-1790).
Поставивши завдання дати загальну картину функціонування економічної системи, яка прагне до збільшення сукупного багатства, Сміт повинний був сформулювати якісь загальні принципи, з позицій яких він збирався вирішувати це завдання, тобто виробити визначену методологію дослідження. Вихідним пунктом цієї методології став егоїзм індивіда, який господарює і керується своїми особистими інтересами. Відстоюючи свої інтереси, кожна людина зіштовхується з прагненнями інших людей до своєї вигоди. Конкуруючи за найкращі можливості реалізації своїх інтересів, люди змушені пристосовуватися один до одного, враховувати взаємні потреби й у такий спосіб знаходити оптимальні рішення, які забезпечують суспільне благополуччя. Людина «переслідує лише власну вигоду, причому в цьому випадку, як і в багатьох іншіх, вона невидимою рукою направляється до мети, яка зовсім не входила в її наміри... Переслідуючи свої власні інтереси, вона часто більш дієво служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли свідомо прагне робити це».
У своєму дослідженні Сміт використовує два підходи: езотеричний — прагнення проникнути у внутрішню сутність явищ, які розглядаються, і екзотеричний — опис поверхневих форм. Обидва методи можуть доповнювати один одного. Але в Сміта вони часто підмінюють один одного, і зовнішня форма виступає не як прояв глибшої сутності, а як ще одна сутність. Це породжувало суперечливість його поглядів і не дозволило додати його системі завершеності і цілісності. Обмін у Сміта і результат поділу праці, і його передумова, оскільки схильність обмінюватися розглядається їм як уроджена властивість людської натури, яка відрізняє її від тварини. Інструментом, який полегшує обмін і робить його універсальною формою зв'язку, є гроші. Але якщо гроші тільки обслуговують процес обміну, то що ж робить товари обмінюваними, чому замість одного блага можна одержати деяку кількість іншого? Насамперед, Сміт розглядає вартість як внутрішню властивість товару, властиву йому від природи, що означає, по-перше, цінність даної речі для споживача і, по-друге, здатність придбати інші речі в обмін на дану. Таким чином, Сміт чіткіше формулює визначення основних властивостей товару: споживчу вартість і обмінну вартість. Поки мова йде про просте товарне виробництво, де самі виробники обмінюються своїми виробами, таке ототожнення не породжує кількісних протиріч, оскільки дотримується принцип еквівалентності. Столяр здобуває в шевця таку ж кількість праці, яку він віддає йому у вигляді столу. Але ситуація істотно змінюється в умовах виробництва з застосуванням найманої праці. Коли підприємець наймає робітника, він фактично купує його здатність створити яку-небудь річ чи зробити послугу в обмін на заробітну плату. Відповідно до трудової теорії вартості, це повинен бути обмін еквівалентів. Зіштовхнувшись з цим протиріччям, Сміт доходить висновку, шо обмін відповідно до трудових витрат відбувається тільки в «примітивному стані суспільства». Для розвитого товарного виробництва пропонується інша теорія вартості. Обмін відповідно до «природних цін» припускає відшкодування витрат, які одночасно є чиїмись доходами: заробітною платою, прибутком, рентою. Ці три елементи «є первісними джерелами всякого доходу, так само як і всякої обмінної вартості». Вартість, яка знову ототожнюється з міновою вартістю, складається з трьох частин, що після реалізації продукту розпадаються на доходи найманих робітників, підприємців і землевласників. Заробітна плата розглядається як винагорода за працю. Зарплата не обмежується мінімумом засобів існування працівника, а складається під впливом попиту на працю і його пропозиції. Прибуток і рента розглядаються Смітом, з одного боку, як частини вартості, які перевищують величину заробітної плати, з іншого, — як результат продуктивності капіталу і землі.
Від проблеми доходів Сміт переходить до розгляду категорії капіталу. Він визначає його як накопичений запас, від якого розраховують отримати прибуток. Особливий акцент Сміт робить на нагромадженні капіталу, у якому він бачить вирішальний фактор економічного прогресу, основний шлях до росту багатства нації. Створена А. Смітом система уявлень про функціонування економіки, яка базувалася на ідеї природного порядку, відводила певну роль у господарському житті і функціям держави. Сміт зводить їх до трьох дуже важливих обов'язків: забезпечення військової безпеки, здійсненню правосуддя і створення та утримання суспільних установ, «створення і утримання яких не можуть бути вигідними окремим особам чи невеликим групам». Система вимагала подальшого розвитку й удосконалення, тим більше, що окремі її елементи (наприклад, теорія вартості) так і не отримали остаточного завершення.
