- •Загальна характеристика господарського розвитку Стародавнього Сходу.
- •1. Загальна характеристика господарського розвитку Стародавнього Сходу.
- •2. Господарство античної Греції.
- •3. Розквіт та занепад господарства античного Риму.
- •4. Землеволодіння та розвиток феодальних відносин в країнах Західної Європи в середні віки.
- •5..Розвиток ремесел та міст в середні віки.
- •6.Осн. Аспекти гос-го розвитку країн Зх.Європи і сша в 16-18ст.
- •8..Передумови та суть промислового перевороту. Промисловий переворот в провідних країнах Заходу.
- •9.Індустріалізація.Суть та фактори в провідних країнах світу.
- •10. Індустріалізація госп.України в 19-20ст.
- •11..Аграрні реформи в Україні в XIX ст.
- •14...Ек.Розвиток провідних країн в 30ті роки 20 ст.
- •15..Індустріалізація і колективізація в Україні та їх наслідки.*
- •16.. Економіка країн світу в роки Другої світової війни
- •17. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині хх ст.
- •18. Економіка України в роки Другої світової війни .
- •20. Характеристика розвитку економіки України в другій половині хх ст.
- •22. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу.
- •23. Економічна думка античності.
- •24.Економічна думка періоду середньовіччя
- •25. Економічне вчення меркантилізму.
- •26..Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної політекономії.
- •27..Економічні погляди засновників класичної політекономії.
- •28.Економічне вчення фізіократів.
- •29.. Економічна система Адама Сміта.
- •30.. . Розвиток ідей Сміта в кінці 18 – на початку 19 ст.
- •31..Економічне вчення д.Рікардо.
- •32.Економічне вчення Маркса.
- •33..Виникнення та методологічні особливості маржиналізму.
- •35..Англо-американський напрямок маржиналізму.
- •36..А.Маршал та його вклад в економічну теорію.
- •37..Лозаннська школа та теорія загальної рівноваги.
- •38.. Економічне вчення Дж.М.Кейнса та Кейнсіанська революція.
- •39..Неокейнсіанство .
- •40..Економічні погляди посткейнсіанців.
- •41. Економічна концепція монетаризму. М.Фрідмен.
- •42.Економічна теорія шкіл „раціональних очікувань” та „екон. Пропозиції”.
- •43..Розвиток економічних теорій неолібералізму.
- •44.. Виникнення на теоретичні концепції раннього інституціоналізму.
22. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу.
Особливістю економічної думки стародавнього світу була її невіддільність від політико-правової та релігійної ідеології.
У письмовій пам'ятці Стародавнього Єгипту (XXII ст. до н. є.) "Настанови гераклеопольського царя своєму синові" ідеться про необхідність ефективного функціонування апарату управління, що стоїть між фараоном і населенням. Вірність центральній владі — запорука успішного царювання. На думку автора, царю необхідно дбати про матеріальне заохочення чиновництва, наближати "людину до себе за справи її" незважаючи на класове походження.
Швидкий розвиток приватної власності був характерний для перших цивілізацій Месопотамії. З письмових джерел найвідомішим є кодекс законів царя Хаммурапі (XVIII ст. до н. є.). Основна тема цих законів — створення системи правових норм для регулювання економічного життя. Кодекс забороняв продаж і відчуження землі за борги, обмежував експлуатацію громадян лихварями, захищав безпосередніх виробників. Закони визнавали право приватної власності, а будь-які посягання на неї визнавалися злочином.
Видатною пам'яткою суспільної думки Стародавньої Індії є "Арт-хашастра" — трактат про мистецтво політики та управління державою, автором якого є Каутілья (кінець IV ст. до н. є.). Підтверджується існування управлінського апарату, який контролював усі галузі господарства; пріоритет надавався сільському господарству, передусім землеробству. Земля перебувала в індивідуальному володінні за умови сплати податків. Доход держави складається з податків та зборів і власного прибутку державних установ. Держава має фінансувати розвиток ремесел, торгівлі, зрошувальних систем, сільського господарства. Чіткий облік доходів і видатків.
Головні течії суспільної думки Стародавнього Китаю сформувалися в VI—III ст. до н. є. Конфуцій запропонував програму морального вдосконалення людини, основними постулатами якої були повага до старших, дружба з братами, розуміння держави як великої сім'ї, розгляд правителя як "батька" народу. Конфуціанство: поділ общинної землі на дев'ять рівних наділів, з яких вісім перебувають у користуванні селян, а дев'ятий ("суспільне поле") обробляється колективно, і його врожай забезпечує потреби державних чиновників. Основними принципами економічної політики держави є економія у витратах, забезпечення добробуту народу, збереження залишків, поділ суспільства на соціальні ранги.
Виникнення легізму відносять до VI—V ст. до н. є. Легізм відбивав нові тенденції господарського життя країни, формування імператорсько-бюрократичної системи управління. Легісти обстоювали управління за допомогою законів, були прихильниками політичної централізації й об'єднання держави.
Даосизм радив не регулювати економічне життя за допомогою законів і знань, а повернутися до природного стану речей, до первіснообщинних часів. Передбачала відмову від усіх досягнень матеріальної й духовної культури. Разом з тим вона була протестом проти несправедливості й експлуатації, запереченням існуючого соціального устрою.