- •Міністерство освіти і науки україни київський національний економічний університет
- •Навчальний посібник
- •Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків Навчальний посібник
- •Головні завдання курсу:
- •Г осподарські рішення у різних сферах підприємницької діяльності сутнісна характеристика господарських рішень
- •1.1. Господарські рішення та їх види
- •Продовження табл. 1.1
- •Продовження табл. 1.1
- •Закінчення табл. 1.1
- •1.2. Способи формалізації та реалізації господарських рішень
- •1.3. Якість і ефективність господарських рішень
- •В исновки
- •О собливості прийняття рішень господарської діяльності
- •2.1. Процес прийняття господарських рішень
- •2.2. Основні моделі та засоби прийняття рішень
- •2.3. Характер та умови прийняття господарських рішень
- •Ранжування умов прийняття рішень [33]
- •2.4. Закони та закономірності, що впливають на прийняття рішень
- •В исновки
- •М етодичні основи розробки та обґрунтування господарських рішень
- •3.1. Методи розробки рішень господарської діяльності
- •3.2. Обґрунтування господарських рішень
- •3.3. Прогнозування та аналіз господарських рішень
- •В исновки
- •Р изик та невизначеність в обґрунтуванні господарських рішень невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності
- •4.1. Сутність та види невизначеності
- •4.2. Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності
- •Характеристика критеріїв обґрунтування господарських рішень в умовах невизначеності
- •4.3. Теорія корисності в системі процесів прийняття рішень
- •Розрахунок сподіваного доходу, грн
- •Розрахунок сподіваної корисності за бухгалтерОм
- •В исновки
- •Підприємницькі ризики та їх вплив на прийняття г осподарських рішень
- •5.1. Характеристика ризику як економічної категорії
- •5.2. Класифікація підприємницьких ризиків
- •5.3. Обґрунтування господарських рішень в умовах ризику
- •5.3.1. Критерії прийняття рішень за умов ризику
- •Розв’язання
- •Вибір оптимального рішення за критерієм Байєса
- •Вибір оптимального рішення за критерієм вальда
- •5.3.2. Прийняття господарських рішень у конфліктних ситуаціях
- •Загальний вигляд платіжної матриці
- •Платіжна матриця
- •Розв’язання
- •Перетворена платіжна матриця
- •Платіжна матриця
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Платіжна матриця
- •В исновки
- •О бґрунтування інвестиційних та фінансових рішень
- •6.1. Проектний ризик та прийняття господарських рішень
- •Сподівані доходи, тис. Грн
- •Т аблиця 2 Показники ефективності інвестиційних проектів
- •Систематичний ризик та сподівана дохідність компанії
- •6.2. Прийняття фінансових рішень за умов ризику
- •Математичне очікування та коваріація цінних паперів
- •Розв’язання
- •В исновки
- •О цінювання підприємницьких ризиків
- •7.1. Якісний аналіз ризиків підприємницької діяльності
- •Характеристика основних зон ризику
- •Закінчення табл. 7.2
- •Закінчення табл. 7.3
- •Закінчення табл. 7.5
- •Групи транспортних ризиків
- •Закінчення табл. 7.8
- •Закінчення табл. 7.9
- •Закінчення табл. 7.10
- •Інвестиційний ризик пов’язаний зі специфікою вкладання суб’єктом господарювання капіталу в різні проекти. Він включає всі можливі ризики, що виникають під час інвестування коштів (табл. 7.12).
- •Класифікацію та причини виникнення решти двох видів ризиків подано в табл. 7.13 і 7.14.
- •Закінчення табл. 7.14
- •7.2. Кількісний аналіз ризиків господарювання
- •Розв’язання
- •Матриця прибутків, тис. Грн
- •Т аблиця 3
- •Розв’язання
- •Коефіцієнт ризику
- •7.3. Методи кількісного оцінювання підприємницьких ризиків
- •Оцінні критерії індексу beri
- •Закінчення табл. 7.18
- •Закінчення табл. 7.20
- •Закінчення табл. 7.21
- •В исновки
- •О снови ризик-менеджменту
- •8.1. Особливості управління ризиками господарської діяльності
- •8.2. Напрями та методи регулювання ступеня ризику
- •В исновки
Розв’язання
Домовимося можливості підприємців, позначені відповідними літерами з індексами, називати їхніми стратегіями. У даному випадку платіжна матриця може мати розмір 2 · 3, оскільки в А є дві стратегії, а у В — три. Елементи матриці будемо обчислювати як виграш у новій ситуації, порівняно зі старою, а саме:
елемент матриці = повний прибуток – старий прибуток.
Таким чином, маємо
а11: А знижує ціну на виріб а1, а В не вживає жодних заходів. У цьому випадку А може продати не 2000, а 4000 виробів а1.
а11 = 4000 · 1,5 – 2000 · 2 = 2000.
а12: А знижує ціну на виріб а1, а В знижує ціну на виріб b1 до 9,5 г. о.
а12 = – 2000 · 20 + 2000 · 1,5 = – 1000.
а13: А знижує ціну на виріб а1 і продає не 2000, а 4000 виробів а1, але не продає жодного виробу а2, тому що весь ринок з а2 захоплює В.
а13 = 40 000 · 1,5 – 2000 · 2 – 1000 · 4 = – 2000.
а21: А знижує ціну на виріб а2, і В не вживає жодних заходів. У цьому випадку А продає не 1000, а 2000 виробів а2.
а21 = 2000 · 3 – 1000 · 4 = 2000.
а22: А знижує ціну на виріб а2, а В знижує ціну на виріб b1, у цьому випадку А продає не 1000, а 2000 виробів а2, але В повністю витісняє А з ринку товару а1.
а22 = 2000 · 3 – 1000 · 4 – 1000 · 2 = 0.
а23: А знижує ціну на виріб а2, а В збільшує випуск виробів b2 на 1000 одиниць і зовсім витісняє А з ринку виробів а2.
а23 = 0 – 1000 · 4 = – 40 000.
Платіжна матриця, розрахована таким чином, набуває вигляду матриці, представленої в таблиці.
Таблиця
Платіжна матриця
Стратегії гравців |
В1 |
В2 |
В3 |
А1 |
2000 |
– 1000 |
– 2000 |
А2 |
2000 |
0 |
– 4000 |
Скласти платіжну матрицю — найчастіше розв’язати саму задачу. Ніякого подальшого розв’язку не потрібно.
Висновок: аналіз матриці показує, що А виграє тільки в тому випадку, якщо В не реалізує своїх стратегій. У даному випадку А не слід застосовувати жодної з аналізованих ним стратегії. Це не означає, що в А немає оптимальних стратегій. Просто їх не виявилося серед тих, що перевірялися.
В исновки
Господарський ризик — це специфічна характеристика діяльності, пов’язана з подоланням невизначеності в господарській ситуації, в якій не виключається ймовірність виникнення не- передбачуваних наслідків (можливого відхилення від стратегічних цілей, бажаного результату; втрати суб’єктом господарювання частини своїх прибутків тощо).
Першопричиною, необхідною умовою виникнення підприємницьких ризиків виступає невизначеність результатів діяльності. Ризику, як одній з найбільш складних категорій, пов’язаних з результативністю господарської діяльності, притаманні такі риси, як: імовірнісна природа; економічна природа; альтернативність; невизначеність результатів; коливання рівня ризику; постійність. Ризик вважається об’єктивно-суб’єктивною категорією. Для розуміння природи підприємницького ризику фундаментальне значення має зв’язок ризику та прибутку. Проблема взаємовідношення даних категорій — одна з ключових концепцій у виробничо-господарській діяльності підприємств.
Появу підприємницьких ризиків зумовлюють численні фактори — умови, які можуть викликати та спричинити невизначеність результатів здійснення господарської діяльності. Основними критеріями визначення факторів підприємницького ризику виступають: джерело виникнення (зовнішні та внутрішні фактори); ступінь впливу (фактори прямої та непрямої дії); сфера господарської діяльності підприємства. В економічній літературі виділяють такі функції ризику, як: інноваційна, регулятивна, захисна, компенсаційна, соціально-економічна й аналітична.
Науково обґрунтована класифікація ризику чітко визначає місце конкретного виду ризику в їх загальній системі та створює умови для ефективного застосування відповідних методів, прийомів управління ризиком. В економічній літературі пропонуються різноманітні способи класифікації ризиків, але не існує однозначного підходу до певних класифікаційних ознак.
Обґрунтування рішень в умовах ризику здійснюється за допомогою теорії ігор та теорії (критеріїв) прийняття рішень в умовах ризику.
Теорія ігор як розділ дослідження операцій являє собою теорію математичних моделей прийняття оптимальних рішень в умовах конфлікту декількох сторін, що мають різні (протилежні) інтереси. Гра — спрощена математична модель певної конфліктної ситуації. Мета теорії ігор — визначити таку стратегію гравця, за якої шанси на виграш були б найбільшими.
Критерії обґрунтування господарських рішень в умовах ризику здійснюються за умов відомих імовірностей несприятливих наслідків подібних подій. Ці ймовірності можуть бути визначені на підставі або статистичних даних, або експертних оцінок.