- •Міністерство освіти і науки україни київський національний економічний університет
- •Навчальний посібник
- •Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків Навчальний посібник
- •Головні завдання курсу:
- •Г осподарські рішення у різних сферах підприємницької діяльності сутнісна характеристика господарських рішень
- •1.1. Господарські рішення та їх види
- •Продовження табл. 1.1
- •Продовження табл. 1.1
- •Закінчення табл. 1.1
- •1.2. Способи формалізації та реалізації господарських рішень
- •1.3. Якість і ефективність господарських рішень
- •В исновки
- •О собливості прийняття рішень господарської діяльності
- •2.1. Процес прийняття господарських рішень
- •2.2. Основні моделі та засоби прийняття рішень
- •2.3. Характер та умови прийняття господарських рішень
- •Ранжування умов прийняття рішень [33]
- •2.4. Закони та закономірності, що впливають на прийняття рішень
- •В исновки
- •М етодичні основи розробки та обґрунтування господарських рішень
- •3.1. Методи розробки рішень господарської діяльності
- •3.2. Обґрунтування господарських рішень
- •3.3. Прогнозування та аналіз господарських рішень
- •В исновки
- •Р изик та невизначеність в обґрунтуванні господарських рішень невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності
- •4.1. Сутність та види невизначеності
- •4.2. Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності
- •Характеристика критеріїв обґрунтування господарських рішень в умовах невизначеності
- •4.3. Теорія корисності в системі процесів прийняття рішень
- •Розрахунок сподіваного доходу, грн
- •Розрахунок сподіваної корисності за бухгалтерОм
- •В исновки
- •Підприємницькі ризики та їх вплив на прийняття г осподарських рішень
- •5.1. Характеристика ризику як економічної категорії
- •5.2. Класифікація підприємницьких ризиків
- •5.3. Обґрунтування господарських рішень в умовах ризику
- •5.3.1. Критерії прийняття рішень за умов ризику
- •Розв’язання
- •Вибір оптимального рішення за критерієм Байєса
- •Вибір оптимального рішення за критерієм вальда
- •5.3.2. Прийняття господарських рішень у конфліктних ситуаціях
- •Загальний вигляд платіжної матриці
- •Платіжна матриця
- •Розв’язання
- •Перетворена платіжна матриця
- •Платіжна матриця
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Платіжна матриця
- •В исновки
- •О бґрунтування інвестиційних та фінансових рішень
- •6.1. Проектний ризик та прийняття господарських рішень
- •Сподівані доходи, тис. Грн
- •Т аблиця 2 Показники ефективності інвестиційних проектів
- •Систематичний ризик та сподівана дохідність компанії
- •6.2. Прийняття фінансових рішень за умов ризику
- •Математичне очікування та коваріація цінних паперів
- •Розв’язання
- •В исновки
- •О цінювання підприємницьких ризиків
- •7.1. Якісний аналіз ризиків підприємницької діяльності
- •Характеристика основних зон ризику
- •Закінчення табл. 7.2
- •Закінчення табл. 7.3
- •Закінчення табл. 7.5
- •Групи транспортних ризиків
- •Закінчення табл. 7.8
- •Закінчення табл. 7.9
- •Закінчення табл. 7.10
- •Інвестиційний ризик пов’язаний зі специфікою вкладання суб’єктом господарювання капіталу в різні проекти. Він включає всі можливі ризики, що виникають під час інвестування коштів (табл. 7.12).
- •Класифікацію та причини виникнення решти двох видів ризиків подано в табл. 7.13 і 7.14.
- •Закінчення табл. 7.14
- •7.2. Кількісний аналіз ризиків господарювання
- •Розв’язання
- •Матриця прибутків, тис. Грн
- •Т аблиця 3
- •Розв’язання
- •Коефіцієнт ризику
- •7.3. Методи кількісного оцінювання підприємницьких ризиків
- •Оцінні критерії індексу beri
- •Закінчення табл. 7.18
- •Закінчення табл. 7.20
- •Закінчення табл. 7.21
- •В исновки
- •О снови ризик-менеджменту
- •8.1. Особливості управління ризиками господарської діяльності
- •8.2. Напрями та методи регулювання ступеня ризику
- •В исновки
Математичне очікування та коваріація цінних паперів
Математичне очікування |
Коваріація |
||||
i |
mi |
Vij |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
11 |
І |
8 |
1 |
– 2 |
ІІ |
5 |
ІІ |
1 |
2 |
– 1 |
ІІІ |
3 |
ІІІ |
– 2 |
– 1 |
1 |
Необхідно: знайти структуру оптимального портфеля та відповідний ризик за умови очікуваної ефективності портфеля mp = 6 %; визначити оптимальну структуру ризикової частини портфеля за умови наявності безризикових цінних паперів з ефективністю 2 %; визначити його ефективність і ризик.
Розв’язання
Визначимо структуру оптимального портфеля та відповідний ризик за умови значення очікуваної ефективності портфеля mp = 6 %
;
Звідси
.
Таким чином, оптимальним вкладенням буде такий їх розподіл між активами: І — 37,6 %; ІІ — 18,5 %; ІІІ — 43,9 %.
При цьому
.
Знайдемо оптимальну структуру ризикової частини портфеля за умови наявності безризикових цінних паперів з ефективністю 2 %; визначимо його ефективність і ризик
;
.
;
.
Отже, структура ризикової частини портфеля така: І — 14,45 %; ІІ — 26,8 %; ІІІ — 58,8 %.
При
цьому
;
;
.
Висновок: оптимальна структура портфеля за умови очікуваної ефективності портфеля mp = 6 % становить: І — 37,6 %; ІІ — 18,5 %; ІІІ — 43,9 %, ризик — 84,2 %.
Оптимальна структура ризикової частини портфеля за умови наявності безризикових цінних паперів з ефективністю 2 %: І — 14,45 %; ІІ — 26,8 %; ІІІ — 58,8 %, ризик — 28,2 %.
В исновки
Інвестиційні рішення — рішення щодо вкладення (інвестування) коштів в активи у визначений момент часу для одержання прибутку в майбутньому. Інвестиційний проект — план (програма) заходів, пов’язаних зі здійсненням капітальних вкладень для їх майбутнього відшкодування та отримання прибутку. Інвестиційний проект вважається ефективним, якщо його дохідність і ризик збалансовані в прийнятній для учасника проекту пропорції. Критеріями обґрунтування рішень під час прийняття (вибору) інвестиційного проекту є: чистий приведений дохід, індекс прибутковості, термін окупності, внутрішній коефіцієнт рентабельності. Критерій NPV з урахуванням ризику може бути визначений через розрахунок еквівалентного грошового потоку чи коригування ставки дисконтування за фактором ризику.
Найпоширеніший у практиці закордонних фірм метод обґрунтування ставки дисконтування — це визначення середньозваженої ціни капіталу підприємства (Weighted Average Cost of Capital — WACC). Коефіцієнти необхідної дохідності включають безризикову ставку і премію за ризик, які визначаються: загальноекономічними умовами, станом ринку, інвестиційними та фінансовими рішеннями компанії; фінансовими потребами для інвестиційного проекту.
Існує інша модель, завдяки якій можна більшою мірою врахувати ризик в обґрунтуванні ставки дисконтування — модель визначення ціни капітальних активів (Capital Asset Pricing Model — САРМ). Відповідно до моделі САРМ очікувана норма прибутковості акції компанії (ціна акціонерного капіталу) розраховується як сума вільної від ризику норми прибутковості та відповідної ризикової премії, що визначається ринком. Коефіцієнт β є оцінкою систематичного ринкового ризику. Чим вищий коефіцієнт, тим вищий систематичний ризик. Коефіцієнт β звичайної акції вказує, на скільки відсотків наближено зросте (знизиться) норма прибутку акції, якщо норма прибутку ринку зросте (знизиться) на 1 %.
За допомогою опціонного критерію прийняття рішень (в інтересах інвестора) враховують ряд допущень, котрі впливають на рекомендації з ПР.
Фінансові рішення — рішення щодо визначення обсягу та структури інвестованих коштів (власних і позикових), забезпечення поточного фінансування наявних коротко- та довгострокових активів (структура власних засобів, позикових засобів, сполучення коротко- та довгострокових джерел).
Важливу роль в управлінні інвестиціями відіграє теорія оптимального портфеля, пов’язана з проблемою вибору ефективного портфеля, що максимізує очікувану дохідність за певного, прийнятного для інвестора, рівня ризику. Загальне правило інвестора щодо диверсифікації — необхідно прагнути розподілити вкладення між такими видами активів, які показали за минулі роки: різну щільність зв’язку (кореляцію) із загальноринковими цінами (індексами); протилежну фазу коливання норми прибутку (цін) всередині портфеля.
Приймаючи рішення про формування оптимального портфеля, інвестор повинен звертати увагу на очікувану дохідність та стандартне відхилення. Для визначення стандартного відхилення портфеля користуються коваріацією — статистичною мірою взаємодії двох випадкових змінних (наприклад, дохідності двох цінних паперів).
