Тема 3: Становление и развитие финансовой науки

1. Исторические предпосылки возникновения фин науки и ее роль в обществе.

Фин наука является составной частью науки в целом как системы знаний. Сам термин " наука" использовался древнегреческими учеными и до начала 2-го тысячилетия эконом взгляды в том числе и финансовые относились к философии. В 15 в произошло выделение политической экономии из философии, а фин наука рассматривалась как составная часть эконом науки. Так продолжалось до 18в. Термин "финансы" использовался для раскрытия механизма мобилизации финансовых и материальных ресурсов для содержания монархов, гос структур. Для этого бесконтрольно вводились всевозможные налоги , сборы, платежи. С развитием торговли, термин"финансы" уже четко использовался для обозначения платежей в пользу государства. В научный оборот термин "финансы" ввел французский ученый Жан Боден в 1577 г . В работе "6 книг о республике" . В период с 16 по 17 вв произошло отделение государственной казны от казны семей монархов, и вследствие этого возникли такие понятия как : гос финансы, гос бюджет, гос кредит и др.

С развитием гос хозяйства в 18 в развиваются демократические основы и появляется финансовое право. Именно этот период характеризуется выделением фин науки как самостоятельной отрасли знаний. На протяжении дальнейших периодов развития государств развивались и финансы. Наивысшего уровня развития они достигли в 21 в.

Фин отношения вышли за пределы отдельных государств и стали доминирующими в мировой экономике и политике. Фин наука как самостоятельная отрасль знаний тесно связана со всеми экономическим науками. При этом фин наука - это общественно- экономическая наука, изучающая совокупность фин явлений , связанных с распределением и пер распределением ВВП. Общая цель фин науки - это познание действий объективных экономических законов и закономерностей развития общества в сфере финансов, а также передача результатов полученных исследований для практической реализации. Таким образом, финансовая наука- это система знаний о финансовых явлениях и процессах с выявленными достоверными предпосылками возникновения, механизации и признаками функционирования, доказательными, обоснованными положениями и выводами об их влиянии на человека, хозяйство, цивилизацию с оценкой достижений, выгод и потерь.

2. Сущность и структура финансовой науки.

В реальности фин наука имеет 3 проявления:

1) как определенная совокупность знаний и информации о финансах.

2)как деятельность связанная с продуцированием знаний о финансах.

3)как совокупность коллективов, институтов, учреждений, которые обеспечивают осуществление финансово-научной деятельности.

Объектами исследования фин науки являются:

-фонды денежных средств; -пенсионный фонд;- госуд целевые фонды;- госуд ресурсы;- госуд кредит;- децентрализованные денежные фонды ( Министерств, ведомств, учреждений, субъектов хозяйствования);-капитал и фин ресурсы общества;- денежные доходы и накопления субъектов хозяйствования;- конкретные виды налогов и сборов;- все виды расходов;- все виды фин планов.

Субъекты фин науки:

- ученые;- научные работники;- научно- педагогические кадры;- научные учреждения и организации;- ВУЗы 3 и 4 уровней аккредитации; - общественные организации в сфере фин- научной деятельности.

Структура фин науки включает:

1) фундаментальные знания и науки, в том числе история финансов, теория финансов, деньги и кредит.

2) институциональные знания и науки, в том числе казначейская система, финансы предприятий, налоги и налогообложение, страхование, местные финансы.

3) прикладные знания и науки, в том числе фин. анализ,фин контроль, фин менеджмент, фин маркетинг, фин аудит.

Финансовая наука выполняет 2 основных функции : 1. Общенаучная ; 2. Специальная (конкретно- научная).СМ!!!

Загальнонаукові функції:

— гносеологічна (пізнавальна) забезпечує суспільство необхідними знаннями про фінанси для правильного вирішення проблем, зокрема теоретичне відображення фінансів нарівні загальних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування, констатацію існуючого стану функціонування та розвитку фінансів;

— функція соціальної пам'яті — накопичення, збереження, трансляція досвіду функціонування фінансів у попередньому історичному періоді;

— інтерпретаційна забезпечує пояснення сутності фінансів та фінансових явищ, висвітлення їхнього причинного зв'язку, структурної організації, суспільного призначення;

— прогностична відображає здатність фінансової науки на підставі виявлених закономірностей та тенденцій розвитку фінансів і фінансової системи, шляхом висунення гіпотез, прогнозів, аналізу різних варіантів та альтернатив, визначити перспективи їхнього розвитку;

— евристична за своїм характером подібна до пізнавальної, але, на відміну від неї, означає не теоретичне опанування дійсності та поширення, систематизацію існуючих фінансових знань, а виявлення нових, раніше невідомих властивостей фінансів та фінансових явищ;

— нормативна встановлює, організовує та регулює відносини між науковими структурами за допомогою відповідних норм, правил етики;

— комунікативна забезпечує взаємозв'язок та взаємодію всіх видів фінансової науки, удосконалення фінансових знань, використання фінансовою наукою наукових знань інших галузей науки, запобігання дублюванню наукових досліджень та прогалин у фінансових знаннях, подолання неконструктивних та необгрунтованих дискусій; реалізується за допомогою наукової мови як зрозумілого та важливого засобу спілкування;

— прикладна сприяє вирішенню практичних завдань соціально-економічних перетворень і реалізується через розробку практичних заходів вирішення проблемних фінансових питань, проектів нормативно-правових актів з фінансів, концепцій реформування державних фінансових інститутів тощо;

— аксіологічна (ціннісна) формує у суспільстві ціннісні орієнтації, які спрямовують результати фінансових наукових досліджень на благо людей;

— креативна (творча) реалізується за допомогою створення потужного, інтелектуального потенціалу людства із числа вчених-фінансистів;

— ідеологічна відображає роль фінансової науки у формуванні суспільної ідеології, зокрема окремі фінансові явища та ідеї є складовими суспільної ідеології, закріплюють загальнолюдські цінності та ідеали, відображають інтереси та волю певних соціальних груп населення, використовуються для складання партійних програм, визначення основних засад внутрішньої та зовнішньої політики тощо;

— виховна конкретизує роль науки у фінансовій освіті, фінансовому вихованні різних верств населення, формування у членів суспільства певних фінансових орієнтирів і фінансової грамотності.

Спеціальні функції фінансової науки розкривають особливості, зумовлені спрямованістю науки на дослідження фінансів як особливого суспільного явища, що має власну природу та тенденції розвитку. Такими функціями є:

— фінансово орієнтуюча відображає роль фінансів у визначенні орієнтирів, цінностей, ідей та принципів, шляхів удосконалення фінансових відносин та фінансового законодавства, фінансового регулювання, фінансового забезпечення, створення надійного фінансового механізму тощо;

— інструментальна визначає значення фінансової науки як інструменту суспільства і держави щодо наукового забезпечення фінансової практики;

— критично-експертна полягає у критичному осмисленні теоретичних положень фінансової науки, фінансової практики, стану фінансового законодавства, організації та діяльності фінансового апарату суспільства, їх відповідність загальноприйнятим нормам і демократичним принципам, а також у проведенні наукової експертизи різних фінансових проектів, нормативно-правових актів з фінансів, фінансової практики.