8. Ринки євровалют

Євровалюта —це валюта, що розміщена на депозитах банків поза межами країни, якою вона була випущена.

Найпоширенішою євровалютою є євродолари.

Крім них існують:єврофранки,єврофунти,євроєни,і навіть євроєвро.

Основні сегменти євровалютного ринку

1. Євродепозити

Терміни депозитів становлять від 1 дня до 1 року, інколи до 2 років. Типова сума міжбанківськихдепозитів— 5-10млн.дол., інколи в кілька разів більше.

2. Єврокредити

Єврокредити — міжнародні кредити, що надаються великими комерційними банками за рахунок ресурсів євровалютного ринку.

Єврооблігації.Єврооблігації — боргові зобов'язання, що є одним із видів цінних паперів, котрі випускаються позичальниками при отриманні довготермінових кредитів на євроринку. Єврооблігації мають усі ознаки облігацій, а також деякі особливості, а саме:розміщаються одночасно на ринках кількох країн, а не однієї;алюта єврооблігаційної позики для кредиторів є іноземною (за винятком банків США, для них — національною);

єврооблігації розміщуються переважно створеним банками кількох країн емісійним синдикатом, котрий виступає гарантом позиції.

Переваги ринку євровалют порівняно з національними валютними ринками і ринками позичкових капіталів:Великі розміри,Відсутність чітких меж.

Інституційна особливість — виділення категорії євробанків і міжнародних банківських консорціумів.Це оптовий, а не роздрібний ринок, оскільки оперують на ньому, як правило, великими сумами.

9. Міжнародні кредитні ринки.

Міжнародний кредитний ринок — це сфера ринкових фінансових відносин, де здійснюється рух позичкового капіталу між суб’єктами названого ринку згідно прийнятих принципів кредитування. У структурі міжнародного кредитного ринку можна виділити міжнародний ринок боргових цінних паперів та міжнародний ринок банківських кредитів і його особливий сегмент — євроринок.

Міжнародний ринок боргових цінних паперів — це частина ринку позичкових капіталів, де здійснюються емісія, купівля-продаж цінних паперів.

Міжнародний ринок банківських кредитів — це ринок індивідуалізованих, неуніфікованих боргових зобов’язань.

Теоретики традиційно розрізняють ринок короткострокових позичкових капіталів (грошовий ринок) та ринок середньо- і довгострокових капіталів (ринок капіталів).

Оператори кредитного ринку:основний оператор (світовий банк);корпоративні позичальники;банки та фінансові інститути;держави.

Міжнародний кредит — рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та сплати процентів.

Джерела міжнародного кредиту:грошові накопичення держави;грошові заощадження особистого сектору;частина капіталів (грошова форма) підприємств, тимчасово вивільнена в процесі кругообігу.

Функції міжнародного кредиту:

1.перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва;

2.економія затрат обігу у сфері міжнародних розрахунків;

3.прискорення концентрації і централізації капіталу.