Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори дурицька.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
390.66 Кб
Скачать

34.Страхування як складова світової фінансової системи.

Страх-ня належить до фін. Дія-ті і це в більшості випадків визначає особливості стра-ня , як сфери бізнесу, хоча є осоюливості які випливають і самої суті і природи страх-я. 1. головною особл страх-я є інверсія страх циклу, яка означає, що на відміну від Vінші підпр-ва, яке спочатку робить витрат, а потім має виручку, страх кошти збирє спочатку від страх-в кошти у вигляді страх. премії. А потім вже робить виплату –відшкодування.

2. Страх-к – це фін установа, яка використовує страх-ня, як метод накопичення коштів і інвестує ці кошти в економіку. 3.страховикові дуже важко сплачувати витрати . 4. Зароблення доходів у вигляді страх-х премій страхові кошти відбув-я по кожному конкретному договору поступово до кожного закінчення строку його. 5.окрім доходів від страх діяль-ті страховик отримує доходи від інвестицій.

6.Найважливішу роль у орг-ї страх діял-ті відіграють страх. резерви- їх створення є необхідною умовою забеспечення платоспроможності страховика.

7. Страх-ва дія-ть ліцензується і ліцензія є своєрідною гарантією держави на довіру до даного страховика і здатність відповідати по своїх зобов”язаннях безпосередньо торкається майнових інтересів дуже широкого кола громадян і юр осіб.

8. У страх-ні дуже розповсюдж. використання послуг страх-х посередників.

35.Міжнародний фінансовий лізинг.

Міжнародний фінансовий лізинг є тристороннім договором, що має такі ознаки:

• лізингодавець і лізингоодержувач є суб'єктами різних держав;

• лізингоодержувач самостійно вибирає обладнання і постачальника;

• лізингодавець купує у постачальника обладнання спеціально для подальшого надання лізингу;

• у розрахунках лізингових платежів ураховується термін амортизації обладнання;

• цей договір укладається на комерційній основі, оскільки його сторони є суб'єктами підприємницької діяльності.

Договір фінансового лізингу може ускладнюватися тим, що в договірні правовідносини послідовно можуть вступати два чи більше лізингодавців та(або) два чи більше лізингоодержувачів.

Розрізняють лізинг фінансовий і оперативний. Згідно з фінансовим (інвестиційним) лізингом лізингоодержувач отримує предмет лізингу на термін, співставлений з терміном можливого господарського використання цього обладнання. Не є обов'язковою умова про перехід права власності на об'єкт лізингу до лізингоодержувача з огляду на те, що після закінчення терміну лізингу предмет угоди може не становити жодного інтересу ні для лізингодавця, ні для лізинго-одержувача. Наприклад, бульдозер перетворюється на металобрухт.

Згідно з оперативним лізингом лізингоодержувач отримує обладнання на короткий чи середній термін. Після закінчення терміну договору його предмет може бути переданий іншій особі або ж договір з цим лізингоодержувачем може бути продовжений.

36.Інформаційна революція і фінансові послуги.

Першим спеціалізованим інформаційним органом стали державні (хоча й доступні обмеженого кола користувачів, але з особисті) та академічні бібліотеки - сховища знання на вигляді документів, переважно, рукописних книжок. Відтоді значна частина інформаційну діяльність стала державної влади і фінансувалася з бюджету.

Першими видами інформаційних послуг стали послуги зберігання інформації - документів мають у вигляді рукописів і рукописних книжок, і навіть її пошуку - авторські і систематичні каталоги бібліотек, які полегшують пошук необхідної інформації. Саме тоді виникли й такі види інформаційних послуг, як копіювання документів та їхні фрагментів, і навіть підготовка оглядової, аналітичної інформації з заданої темі,осуществлявшаяся працівниками бібліотек.

Поява нової інформаційної технології – друкарства і суспільства до індустріальну стадію не змінили складу учасників інформаційну діяльність. Разом про те, число бібліотек, як і кількість їх читачів, збільшилося, серед споживачів інформації росла частка представників бізнесу

Аж по досягнення індустріальним суспільством певного рівня розвитку, коли така інформація ще впливала безпосередньо чи впливала недостатньо (над ролі ведучого чинника) на продуктивність громадського праці, значна частина ділової гри і комерційної інформації надходила у громадську виробництво хоча уотфильтрованном ісгруппированном вигляді, та заширокоадресние канали – переважно через друковані джерела, тогочасні книги й періодику – передусім універсальні засоби інформації (ЗМІ). Поштовхом до появи нових видів інформаційних послуг, орієнтованих ділову і комерційну інформацію, стало освоєння західних територій США.

Internet, як інформаційно-транспортна технологія, вже забезпечив доступність фінансових послуг для більшої кількості клієнтів, усунувши географічні та часові бар'єри, а відповідно, збільшив і обсяг своїх продуктів та послуг, упроваджуючи нові методи, правила та традиції дистанційного обслуговування клієнтів. Застосування Internet-технологій у фінансовій сфері значно розширило спектр фінансових послуг та докорінно змінило звичну модель ділових взаємовідносин із клієнтами, зробивши їх динамічніши-ми, що дає змогу підвищити ефективність функціонування фінансових інститутів.Потреби корпоративних та індивідуальних клієнтів визначили мережу Internet одним із пріоритетних каналів надання сучасних фінансових послуг.

Закономірним результатом став бурхливий розвиток одного з найперспективніших напрямів електронного бізнесу - фінансових Internet-послуг.

І сьогодні електронним фінансовим послугам належить чільне місце в системі електронного бізнесу.

Фінансові електронні послуги (е-послуги) як сегмент е-бізнесу вимагають визначення як поняття.

Під фінансовою електронною послугою будемо розуміти послугу, яка (або частина якої) надається через мережу Internet у режимі on-line, використовуючи особливості комунікаційного середовища нового покоління, а саме: можливість одночасного забезпечення інформаційної взаємодії провайдера послуги з великою кількістю клієнтів, забезпечення доступності інформації незалежно від місцезнаходження клієнта та часу доби, глобальність і персоніфікованість послуг, можливість оперативного прийняття рішень у процесі взаємодії між системою і користувачами тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]