
- •1.Сутність міжнародних фінансів.
- •2.Глобалізація світового фінансового середовища
- •4. Еволюція світової валютно-фінансової системи
- •5. Формування європейського валютного союзу.
- •6.Платіжний баланс
- •7.Міжнародні валютні ринки.
- •8. Ринки євровалют
- •9. Міжнародні кредитні ринки.
- •10.Міжнародні ринки цінних паперів
- •11.Міжнародні ринки облігацій
- •12Міжнародний ринок акцій
- •13. Ринки похідних фінансових інструментів
- •14.Світові фінансові центри: загальна характеристика та окремі групи.
- •3. Гонконг
- •4. Сінгапур
- •7. Бостон
- •8. Цюрих
- •10. Франкфурт
- •15. Перспективи розвитку фінансових центрів у контексті європейської інтеграції
- •16.Міжнародні банки.
- •17.Центральні банки в системі світових фінансів.
- •18.Банківські операції на міжнародних ринках.
- •19. Прямі іноземні інвестиції
- •21.Міжнародне короткострокове фінансування транснаціональної фірми.
- •Довгострокове фінансування міжнародних операцій.
- •23.Оподаткування операцій тнк.
- •24.Теорія і методологія міжнародного портфельного інвестування.
- •25.Фінансові ризики на міжнародних ринках.
- •26.Міжнародні фінансові організації в системі глобальних фінансів.
- •27.Міжнародний валютний фонд.
- •28.Група всесвітнього банку.
- •29Банк міжнародних розрахунків.
- •30.Регіональні банки розвитку.
- •31.Європейський банк реконструкції й розвитку.
- •32Техніка міжнародних фінансових операцій.
- •33 Міжнародні платіжні системи.
- •34.Страхування як складова світової фінансової системи.
- •35.Міжнародний фінансовий лізинг.
- •36.Інформаційна революція і фінансові послуги.
- •37.Міжнародне регулювання фінансових потоків???????
- •38.Урегулювання світової кризи заборгованості.???????
- •40.Україна і міжнародні валютно-фінансові організації.
- •41.Україна на міжнародних ринках позикового капіталу.
30.Регіональні банки розвитку.
Важливу роль у процесах економічної інтеграції в Західній Європі відіграють валютно-кредитні і фінансові інститути, створені в рамках Європейського економічного співтовариства (нині Європейського Союзу).
До основних регіональних організацій ЄС відносяться:
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ, Люксембург), надає кредити на термін від семи до двадцяти років, а країнам, що розвиваються, — до сорока років. Мета ЄІБ — розвиток відсталих регіонів країн ЄС, реконструкція підприємств, створення спільних господарських об'єктів, розвиток пріоритетних галузей;
Європейський фонд розвитку (ЄФР, 1958 р.) здійснює колективну політику ЄС стосовно країн, що розвиваються, координує двосторонні програми офіційної допомоги розвитку цих країн;
Європейський фонд орієнтації й гарантування сільського господарства (1969 р.) сприяє створенню загального аграрного ринку («Зелена Європа»);
Азіатський банк розвитку (далі - АЗБР) був створений в 1963 р. під егідою Економічної комісії для Азії і Далекого Сходу, пізніше перейменованою в Економічну і соціальну комісію для Азії і Тихого океану (ЕСЬКАТО). Угода про створення банку була підписана в 1965 р. і набула чинності в 1966р. Банк приступив до здійснення операцій в 1966р .
основні цілі
сприяння економічному зростанню і співпраці в регіоні Азії і Далекого Сходу;
- зниження рівня бідності;
- поліпшення положення жінок;
- розвиток трудових ресурсів, включаючи планування у галузі народонаселення;
- забезпечення раціонального природокористування.
Функції даного банку полягають у: - наданні позичок і вкладенні власних засобів з метою досягнення економічного та соціального прогресу держав-членів, що розвиваються;
- наданні технічної допомоги і послуг експертів у підготовці та здійсненні програм та проектів розвитку;
- стимулюванні державних і приватних інвестицій з метою розвитку;
- наданні допомоги в координації планів і цілей розвитку. На сьогодні налічується 56 країн-членів АЗБР, серед них 40 регіональних і 16 нерегіональних держав.
Міжамериканський банк розвитку Міжамериканський банк розвитку (далі - МАБР) був створений в 1959р. з метою надання допомоги в прискоренні економічного і соціального розвитку в Латинській Америці та Карибському басейні.
Основними функції МАБР можна назвати1:
- сприяння вкладенням державного і приватного капіталу до Латинської Америки з метою розвитку;
- використання власного капіталу, засобів, отриманих на грошових ринках, й інших доступних ресурсів для фінансування першочергових економічних та соціальних проектів у регіоні;
- заохочення приватних капіталовкладень у проекти, сприяючі економічному розвитку, і доповнення приватних капіталовкладень, коли приватний капітал виявляється недоступним на нормальних умовах;
- співпраця з країнами-учасницями з метою орієнтації їх політики розвитку на ефективніше використання ресурсів при заохоченні більшої взаємодоповненості економік і розширення зовнішньої торгівлі;
- забезпечення технічної допомоги в підготовці, фінансуванні та здійсненні планів і проектів розвитку.
На сьогодні налічується 48 членів МАБР, включаючи 28 регіональних і 20 нерегіональних держав.
Банк має свої відділення у 26 країнах Латинської Америки й у Франції.
Крім МАБР, діють і інші кредитно-фінансові інститути: Міжамериканська інвестиційна корпорація (МАЙК), Карибський банк розвитку (КБР або Карибанк), Центральноамериканський банк економічної інтеграції (ЦАБЕІ), проте кількість країн, що беруть участь у них, а отже, й їх вплив на міжнародні процеси в цьому регіоні надзвичайно низький.
Ісламський банк розвитку На Близькому Сході і серед арабських держав Північної Африки найбільш впливовим інститутом є Ісламський банк розвитку, який був створений в 1974 р. з метою сприяння економічному розвитку і соціальному прогресу країн-членів і мусульманських общин відповідно до принципів шаріату.
Функції цього банку:
• інвестування засобів в акціонерний капітал;
• кредитування виробничих підприємств і проектів;
• надання фінансової допомоги державам-членам в інших формах з метою економічного і соціального розвитку тощо.
Крім нього, на Близькому Сході і серед арабських держав Північної Африки діють: Арабський банк економічного розвитку Африки (АБЕРА), Арабський фонд економічного і соціального розвитку (АФЕСР), Арабський валютний фонд (АВФ), Кувейтський фонд арабського економічного розвитку (КФАЕР).
Група Африканського банку розвитку Серед африканських фінансових організацій найбільший інтерес являє собою група Африканського банку розвитку (далі -АФЕР). Вона включає Африканський банк розвитку (АБР), Африканський фонд розвитку (АФР), Довірчий фонд Нігерії (ДФН)1.
Ці три інститути є самостійними юридичними особами. Два, що входять до групи Фонду, були створені згідно з положенням Угоди про створення Африканського банку розвитку (1964 p.).
Основні цілі АФЕР:
* сприяння економічному розвитку і соціальному прогресу регіональних держав-членів;
* фінансування інвестиційних програм і проектів;
* мобілізація ресурсів шляхом організації сумісного фінансування, здійснюваного банком спільно з дво- і багатосторонніми інститутами розвитку;
* сприяння веденню міжнародного діалогу і зростанню взаєморозуміння з питань розвитку, що стосуються Африки;
* заохочення державних і приватних інвестицій;
* надання необхідної технічної допомоги в підготовці проектів розвитку.
Основні напрями діяльності: * підготовка і проведення макроекономічних реформ;
* раціональне використання природних ресурсів і охорона навколишнього середовища;
* участь жінок у процесах розвитку;
* сприяння розвитку приватного сектору;
* скорочення рівня заборгованості та бідності;
* економічна інтеграція і багатонаціональні проекти;
* сприяння торгівлі.
Інші африканські кредитно-фінансові інститути: Східноафриканський банк розвитку (САБР), Банк розвитку держав Центральної Африки (БДЕАС), ЗахідноафрикФанський банк розвитку (ЗОАД).