
- •Індивідуальне завдання
- •Фізико-географічна характеристика
- •1.2. Населення
- •1.3. Освіта області
- •1.5. Культура
- •1.6. Соціальна сфера та охорона здоров’я
- •1.7. Доходи населення
- •1.10. Фактори економічного розвитку
- •Планування та розробка стратегії
- •Формулювання баченнямай бутнього області
- •Структура Стратегії
- •2. Відновлення природної якості поверхневих та підземних вод за рахунок припинення їх забруднення
- •1.Розбудова інфраструктури регіону, забезпечення землевпорядкування, розмежування земель державної, комунальної та приватної власності та інвентаризації комунальної власності
- •3.1. Потенціал Дніпропетровської області
- •Порівняння Запорізької та Дніпропетровської областей
3.1. Потенціал Дніпропетровської області
«Дніпропетровська область. Наш успіх - успіх України!» Такий девіз області цілком виправданий. Тут проживає більше 7% населення України - близько 3,4 мільйонів чоловік. При цьому у ВВП України на частку Дніпропетровщини припадає 10,2%. Фактично п'ята частина всієї продукції в Україні реалізується на території Дніпропетровської області, а частка регіону в національному експорті становить 16%.
Крім цього Дніпропетровська область сьогодні - регіон номер один в Україні за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій та за індексом глобальної конкурентоспроможності. Станом на 1 жовтня 2011 обсяг іноземних інвестицій, сконцентрованих в області, склав 8,1 мільярдів доларів - 16,6% від сумарних інвестицій, що надійшли в Україну. Так що інвестиційними воротами України, серцем української індустрії і локомотивом економіки Дніпропетровщина вважається по праву і абсолютно заслужено.
Тут зосереджено понад 50% загального обсягу корисних копалин України (40 видів мінеральної сировини). На території Дніпропетровської області знаходяться найбільші в СНД Криворізький залізорудний басейн і Нікопольський марганцеворудний басейн. В області - найбільше в Україні родовище талько-магнезитів, найбільше в Європі - родовищі титано-цирконових руд. А Просяновское родовище первинних каолінів за запасами і якістю сировини вважається кращим у світі. В області розвідані значні запаси кам'яного та бурого вугілля, родовища гранітів, базальту, мармуру.
Кожна українська тонна марганцевої і 8 з 10 тонн залізної руди добуваються саме в Дніпропетровській області.
Три чверті труб і більше чверті прокату України проводяться на Дніпропетровщині. 80 років історії Дніпропетровській області - це безперервний рух вперед. Наприклад, за три десятиліття з 1940 по 1970 рік, обсяги виробництва в металургії та машинобудуванні область наростила в 21 разів. Саме в Дніпропетровській області найбільший в Україні металургійний комбінат, теплові електростанції, що довгий час вважалися найпотужнішими у Європі, найпотужніші гірничодобувні і вугільні підприємства.
Не випадково на логотипі Дніпропетровській області зображена і ракета: стараннями двох легендарних дніпропетровських підприємств - «Південмашу» та КБ «Південне» - Дніпропетровськ уже півстоліття асоціюється з ракетами і космічними технологіями. Ці флагмани ракетобудівної галузі України беруть участь у багатьох міжнародних космічних проектах. Саме в Дніпропетровську створені екологічно чисті ракетоносії «Зеніт», «Циклон - 2», «Дніпро», а також космічні апарати, які не мають аналогів у світовій практиці.
Дніпропетровська область - друга в Україні за площею сільгоспугідь - 2,5 млн га. На одного жителя Дніпропетровської області припадає 0,75 га ріллі. Для порівняння, аналогічний показник у Німеччині - 0,20 га, Великобританії - 0,15 га, а середній показник у світі становить 0,29 га. У 2011 році в Дніпропетровській області зібрано 3,5 млн. тонн зернових - це кращий показник серед степових регіонів України.
3.2 Комплексна стратегія розвитку Дніпропетровської області
Стратегія (2011) складається з стратегічного бачення області, її характеристики та аналізу, а також з стратегічних та операційних цілей, а саме:
підвищення конкурентоспроможності економіки регіону
підвищення якості життя нселення
підвищення екологічної та технологічної безпеки
Комплексну стратегію розвитку області розроблено на основі та з урахуванням: аналізу поточної соціально-економічної ситуації у господарському комплексі області; тенденцій останніх років; пропозицій провідних підприємств базових галузей економіки, структурних підрозділів
облдержадміністрації, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, основних напрямів та мети урядової політики; пріоритетів і завдань, викладених у Програмі Президента України в.Ф. Януковича „Україна – для людей” та ключових завдань Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки „Заможне суспільство, конкуренто-
спроможна економіка, ефективна держава”; загальнодержавних і регіональних цільових програм; тощо.
Табл. 3.1 –SWOT-аналіз економічного розвитку Дніпропетровської областф
Сильні сторони
|
Слабкі сторони
|
Розвинута промисловість (гірничо-металургійний ком- плекс, вугільна, машинобудівна, космічна галузі) Вигідне географічне розташування, значний транзитний потенціал Сприятливий для ведення господарства клімат Значні запаси корисних копалин Якісні ґрунти та достатні водні ресурси Кваліфікований персонал, наявність освітньої та науково- дослідної бази Досвід роботи з інвесторами Заінтересованість регіональної влади |
Значний рівень зношення основних фондів виробничої та комунальної інфраструктури Дефіцит доступних фінансових ресурсів Низька ефективність ланцюга: Школа–ВН З–Підприємство Пострадянська модель систем освіти та охорони здоров’я Слабка диверсифікація, велика залежність економіки від підприємств важкої промисловості Відсутність досвіду проектного управління в органах влади Низький рівень упровадження IT-технологій Застарілі технології, низька інноваційність економіки Залежність від поставок сировини з близького та далеко- го зарубіжжя (хімічна і нафтохімічна промисловість) Низька частка великих агропромислових підприємств |
Можливості
|
Загрози
|
Наявність внутрішнього попиту, близькість до ринків збуту Збільшення виробництва товарів і послуг за рахунок власних ресурсів та необхідних структурних змін Формування кластерів секторів економіки Упровадження енергозбережних технологій Точковий розвиток високих технологій та участь у міжнародному співробітництві Підвищення якості регіонального управління та управління конкурентними перевагами економіки області |
Недостатня інтенсивність оновлення основних фондів Перешкоди щодо розвитку ринків сільськогосподарської продукції Недостатня спрямованість інвестицій на інноваційну модель розвитку Збереження диспропорцій розвитку районів Зниження конкурентоспроможності на зовнішніх ринках Залежність від кон’юнктури зовнішніх ринків основних підприємств області, що може сприяти посиленню негативних впливів кризових явищ Зростання тіньового сектору економіки |