Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Стратегычний розвиток ЗП и ДнепрІ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
109.69 Кб
Скачать
  1. Структура Стратегії

Стратегія розвитку складається з аналізу потенціалу Запорізької області, «баченні майбутнього», а саме з місії, цілей, напрямків розвитку та цінностей області, та з основних пріоритетів розвитку області.

Так, місія Стратегії є спрямування об’єднаних зусиль влади, бізнесу та громади на збереження та розвиток потенціалу і традицій Запорізької області задля поліпшення життя мешканців кожної громади регіону.

Для забезпечення стійкого усталеного розвитку Запорізької області зусилля влади, бізнесу та територіальної громади спрямовуються на розвиток: сучасної управлінської культури за міжнародними стандартами для забезпечення самодостатності територіальних громад, їх спроможності до самоврядування та визначення пріоритетів розвитку; історико-культурної унікальності Запоріжжя - колиски козацької демократії; курортно-туристичний центру національного та міжнародного значення, екологічної безпеки для проживання, прогресивних інноваційних наукомістких технологій, інвестиційної привабливості територій для внутрішніх та зовнішніх інвесторів, екологічно чистої промисловості, високої аграрної культури сільскогосподарського виробництва, потужного освітньо-наукового потенціалу, високоякісної і доступної медичної допомоги, належного рівня та якості життя населення, соціально-правового захисту мешканців та суб’єктів господарювання.

Пріоритетами розвитку Запорізької області до 2015 року, згідно Стратегії є: Запорізький край – екологічно безпечний для проживання регіон;

Запорізький край – історико-культурний та курортно-туристичний центр національного та міжнародного значення; Запорізький край – інвестиційно приваблива територія з високотехнологічними індустріальним та аграрним комплексами.

  1. Моніторинг за пріорітетами

За пріоритетним напрямом: ”Запорізький край – екологічно безпечний для проживання регіон” здійснено моніторинг по наступних її цілях:

1. Зменшення викидів в атмосферу забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел та їх негативного впливу на стан атмосферного повітря.

В 2011 році загальні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря склали 341,2 тис. т., що на 15,1 тис. тонн, або на 4,6 % більше, ніж у 2010 році. Це свідчить про збільшення навантаження викидів забруднюючих речовин на довкілля. Збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря обумовлене, головним чином, зростанням обсягів виробництва в енергетичній та металургійній галузях, а також невиконанням підприємствами в повному обсязі та в установлені терміни повітряохоронних заходів. За даними Головного управління статистики в 2011 році у Запорізькій області було впроваджено 17 повітряохоронних заходів в атмосферне повітря від підприємств-забруднювачів. Після впровадження повітряохоронних заходів викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2011 рік зменшились на 407,6 т.

2. Відновлення природної якості поверхневих та підземних вод за рахунок припинення їх забруднення

В 2011 році в порівнянні з 2010 роком забір води скоротився на 159,6 млн. мабо на 14 %. Використання води для виробничих потреб в порівнянні з 2010 роком також скоротилося на 147,4 млн. м3та склало 771,2 млн. м3.

Скорочення обсягів скидання забруднених зворотних вод в останні 2 роки пояснюється скороченням обсягів виробництва деякими забруднювачами (ПАТ «ЗАлК»), впровадженням водоохоронних технологій у виробництво, а також за рахунок більш ефективного використання водооборотних циклів та підвищення дієвості економічних важелів регулювання водокористування.

Зростання скидання забруднених зворотних вод ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на 1,65 млн. м3 з 58,52 млн. м3 до 60,17 млн. м3 пояснюється зростанням обсягів виробництва.

3. Зменшення утворення промислових і побутових відходів, мінімізація негативного впливу відходів на довкілля та здоров’я населення.

Протягом 2011 року на підприємствах області, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів, утворилось 29,3 тис. тонн небезпечних відходів I-III класів небезпеки (за 2010 рік – 41,88 тис. т), тобто в порівнянні з 2010 роком менше на 43 %. Водночас зменшилась кількість промислових відходів I-III класів небезпеки у спеціально відведених місцях на території підприємств на 0,15 % (на 13 тис.т.), що обумовлено, головним чином, ліквідацією та банкрутством деяких підприємств.

4. Збереження якості земель, у тому числі сільськогосподарського призначення, та відновлення земельного балансу

Рекультивація порушених земель у 2011 не здійснювалась із-за відсутності достатнього контролю зі сторони підприємств добувної та інших галузей промисловості.У результаті проведених робіт протягом 2011 року відбулося значне збільшення площі встановлених меж водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг уздовж русел рік чи узбережжя інших водойм у порівнянні із 2010 роком на 94,2 %.

5. Зменшення негативного впливу на стан довкілля діяльності, пов’язаної з використанням надр

У 2011 році рекультивовано 5 га земель, що порушено внаслідок діяльності ТОВ «Гірнічо-добувна компанія «Мінерал».

6. Захист території області і населених пунктів від підтоплення (У 2011 році дані по індикаторах зазначеній операційній цілі не відстежувались)

7. Збереження біологічного та відновлення ландшафтного розмаїття області.

На кінець 2011 року на території Запорізької області було створено 314 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 121,44 тис. га. У 2011 році створено заказники «Болотяні місця» та «Балка Зразкова».

8. Підвищення ефективності управлінської діяльності регіональних та місцевих органів влади та їхнього впливу на створення екологічно безпечного середовища.

За даними Державної екологічної інспекції у Запорізькій області у 2011 році за результатами перевірок обсяг відшкодованої шкоди, завданої довкіллю внаслідок господарської діяльності та порушення вимог природоохоронного законодавства, у порівнянні із 2010 роком збільшився у 3,2 рази.  Також у 2011 році введено в дію другий пусковий комплекс об’єкту «Розширення та реконструкція центральних очисних споруд Лівого берега (ЦОС-1) м. Запоріжжя (станція зневоднення осаду та хлораторна)».

9. Формування екологічної культури мешканців області, створення дієвої системи інформування та забезпечення участі громадськості у вирішенні екологічних проблем.

З метою інформування громадськості та її залучення до вирішення екологічних проблем у 2010-2011 роках реалізовано ряд просвітницьких та інформаційних заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища у містах Запоріжжі, Бердянську та Мелітополі:

- проведення науково-технічних конференцій і семінарів, організація виставок, фестивалів тощо; видання поліграфічної продукції з екологічної тематики; створення бібліотек, відеотек, фонотек (м. Запоріжжя);

- виготовлення листівок, плакатів і календарів, розміщення інформації на встановлених стендах щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища та щодо роздільного збирання твердих побутових відходів (м. Бердянськ, м. Мелітополь);

- інформування громадськості щодо шляхів розв’язання екологічних проблем Запорізької області.

Табл. 2.1 SWОТ-аналіз стратегічних перспектив пріоритету «Запорізький край – екологічно безпечний для проживання регіон»

Сильні сторони регіону

Слабкі сторони регіону

Усвідомлення більшістю населення області

необхідності реформування екологічної політики шляхом інтеграції екологічних міркувань в процес економічних, соціальних та політичних реформ

Політична підтримка з боку керівництва

області , обласної ради необхідності екологічних перетворень

Забезпеченість області різноманітними

природними ресурсами

Наявність діючих регіональних екологічних

програм, певний досвід їх розробки та впровадження

Наявність громадських екологічних організацій

Значний науково-технічний потенціал

Наявність об’єктів і територій ПЗФ місцевого та загальнодержавного значення

Потенційна можливість залучення значних

приватних інвестицій в природоохоронну сферу

Значне техногенне навантаження на

навколишнє природне середовище

Несприятлива структура промислового

виробництва з високою концентрацією найбільш екологічно-небезпечних галузей промисловості

Високий рівень ресурсо- та енергоспоживання

Низький рівень міжсекторального партнерства та активної участі основних сторін

Недостатнє ресурсне забезпечення неурядових екологічних організацій

Висока економічна та соціальна залежність

регіону від основних підприємств-забруднювачів, у т.ч. у питаннях реалізації екологічних програм

Відсутність регіональних екологічних норм і

стандартів

Можливості

Загрози

Фінансова підтримка екологічних програм

Законодавча захищеність статей бюджету

„фондів охорони навколишнього природного середовища”

Поліпшення екологічної ситуації – один з

визнаних пріоритетів державної політики у регіоні

Розробка Державної та регіональної „екологічної” стратегії

Зацікавленість у покращенні екологічної

ситуації з боку інших пріоритетних напрямків розвитку регіону (інвестиції/інновації, курортно-туристичний)

Постійний розвиток і удосконалення технологій знешкодження, переробки та іншого використання відходів

Інвестиційна привабливість окремих видів

господарської діяльності, пов’язаних з використанням та/або переробкою відходів

Перебування основних підприємств-забруднювачів у приватній власності

Політична нестабільність, яка впливає на

прийняття управлінських рішень та їх якість

Непередбачуваність і нестабільність фінансування заходів екологічних програм з Державного бюджету

Економічна та соціальна незацікавленість

підприємств-забруднювачів у впровадженні природоохоронних заходів

Недосконалість нормативно-правової бази

щодо інструментів екологічної політики

Збільшення технологічного навантаження на

НПС

Низький рівень інформаційного забезпечення управлінської діяльності, недосконалість систем моніторингу навколишнього

середовища

За пріоритетним напрямом: Запорізький край – історико-культурний та курортно-туристичний центр національного та міжнародного значення” проведено моніторинг за такими її цілями :

1. Формування ринку попиту на внутрішній туристичний продукт.

За 2011 рік туроператорами області обслуговано 41,1 тис. осіб. Туристичних послуг надано на суму 28,037 млн. грн. Відповідно до п.30 ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягає лише туроператорська діяльність. Отже зменшення кількості обслугованих туристів, обсягу наданих туристичних послуг та платежів до бюджету обумовлено відсутністю статистичних даних турагентів, оскільки статистичний звіт 1-ТУР заповнюється ліцензованими субєктами туристичної діяльності - туроператорами.

2. Інвестиційний розвиток ринку туристичної продукції

У рамках виконання пріоритетних завдань Стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року створено 8 інвестиційних проектів.

3. Використання багатонаціональної культури Запорізької області як джерела унікальності туристичного продукту

У рамках реалізації Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 року (затверджена рішенням обласної ради від 19.03.2004 № 22) створено реєстр садиб сільського (зеленого) туризму та етносадиб, який нараховує 31 об’єкт. У 2011 році відбулося збільшення кількості діючих садиб зеленого туризму в Запорізькій області у порівнянні із 2010 роком на 55 %.

4. Посилення іміджу Запорізької області як території з морським курортом національного та міжнародного значення.

У 2011 році завершено будівництво 2 об’єктів курортно-туристичної інфраструктури – «Дельфінарій» (смт.Кирилівка) та база відпочинку вихідного дня ТОВ «Ріск» (с.Приморський Посад, Приазовський район).За рахунок власних коштів інвесторів проводились будівельні роботи, поточний ремонт та благоустрій території 4 об’єктів санаторно-курортної і туристичної галузі в приморській зоні (у 2010 році – 5).

5. Забезпечення збалансованого розвитку туристично-рекреаційного потенціалу області. 

Головним управлінням юстиції в Запорізькій області зареєстровано 11 громадських туристичних організацій. У 2010 році було зареєстровано громадську організацію "Запорізька обласна туристична асоціація". В Запорізькій області створено та діють 5 туристично-інформаційних центра.

6. Збереження історико-культурної спадщини Запорізької області.

За результатами інвентаризації та паспортизації постійно збільшується кількість об'єктів культурної спадщини, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. За підсумками 2011 року їх кількість склала 8371 (у 2010– 8309 об’єкти). Обсяг благодійних надходжень на проекти збереження, реставрації і використання пам’яток у 2011 році склав 188,6 тис. грн. та зменшився у порівнянні з 2010 роком на 50,37 % (на 191,4 тис. грн.).

З метою збереження об'єктів історико-культурної спадщини регіону було затверджено: Програму збереження та використання об’єктів культурної спадщини Запорізької області на 2005-2010 роки (.

Табл. 2.2 SWОТ-аналіз стратегічних перспектив пріоритету «Запорізький край – історико-культурний та курортно-туристичний центр національного та міжнародного значення

Сильні сторони

Слабкі сторони

Наявність унікальних історико-культурних та природно-рекреаційних ресурсів

Наявність відповідного кадрового забезпечення, підприємств малого та середнього бізнесу

Наявність громадських організацій (охорони

пам’яток, етнічних, козацьких осередків тощо)

Відсутність механізму освоєння територій,

генеральних планів їх забудови

Техногенне перевантаження території регіону

Неоптимальна структура пропозиції туристичного ринку

Нестача інформаційних центрів та центрів

просування туристичних послуг на різних рівнях

Можливості

Загрози

Реалізація регіональної програми розвитку

туристичного ринку на основі ієрархічно-каркасної структури

Зростання інвестиційних пропозицій щодо

розбудови туристично-рекреаційних комплексів

Створення робочих місць для населення будь-якого віку та освіти

Погіршення екологічної ситуації, в т.ч. внаслідок впливу техногенних факторів

Висока конкуренція з боку сусідніх регіонів та країн

Зменшення інвестиційних пропозицій

За пріоритетним напрямом ”Запорізький край – інвестиційно приваблива територія з розвинутими індустріальним та аграрним комплексами” проведено моніторинг за такими її цілями: