1.6. Соціальна сфера та охорона здоров’я

Соціальна сфера забезпечує умови та якість життя населення, включаючи до себе медичне обслуговування, соціальний захист, забезпечення житлом, комунальне обслуговування, стан довкілля та курортно-рекреаційне обслуговування.

На сьогодні в області функціонують 54 обласних лікувально-профілактичних закладів, 16 міських лікарень, 4 дитячі міські лікарні, «ТМО» Бердянська міська дитяча лікарня та пологовий будинок, 6 пологових будинків, 9міських поліклінічних закладів для дорослих та 2 дитячих, 10 стоматологічних поліклінік, 20 ЦРЛ, 3 номерні районні лікарні, 23 сільські дільничі лікарні, 116ь сільських лікарських амбулаторій, 404 ФАПи та ФП. Підготовку медичних кадрів здійснюють 4 медичні коледжі, медичний університет та академія післядипломної освіти.

Аналіз стану здоров’я населення області та діяльності закладів охорони

здоров’я свідчать про незадовільну медико-демографічну ситуацію, низьку

народжуваність, зростання смертності, від’ємний природний приріст, зростання поширеності хвороб.

1.7. Доходи населення

Середньомісячна номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника підприємств з кількістю працюючих 10 осіб і більше, дорівнювала 2987 грн., що в 2,7 раза перевищує рівень встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1118 грн.). Залишається значною диференціація рівня оплати праці між видами економічної діяльності. Найбільш оплачуваними в області залишались працівники добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, фінансової діяльності, де рівень заробітної плати майже в 1,4–1,7 раза перевищував середній по економіці області.

1.8. Ринок праці

У регіоні спостерігається безробіття (велика часка безробітних молодь, люди з вищою освітою більше 20%). Рівень безробіття (за методологією МОП) серед економічно активного населення віком 15–70 років становив6,7%, а працездатного віку –7,2%.

1.9. Житлова сфера

Житловий фонд області характеризується загальною площею 40,23 млн.м2. Середня забезпеченість житлом одного мешканця області складає 21,5 м2. Суттєво відрізняється забезпеченість житлом сільських та міських мешканців – відповідно25 м2 та 20,4 м2 . Щороку скорочуються обсяги будівництва житла. Спостережується відсутність асигнування в житлове будівництво області з Державного бюджету та його обмеженістю з місцевих бюджетів; скороченням інвестицій в житлове будівництво підприємствами і організаціями;збільшенням вартості спорудження житла через зростання вартості будівельних матеріалів; низьким рівнем доходів населення.

1.10. Фактори економічного розвитку

Сьогодні Запорізька область – регіон із значним виробничим потенціалом, один із базових регіонів у промисловому комплексі України.

Регіон є провідним центром вітчизняного авіадвигунобудування,виробництва трансформаторів та іншої високотехнологічної продукції, яка є фірмовим запорізьким знаком, маркою світового класу якості та надійності.

Основу промисловості регіону складають металургійний та енергетичний комплекси, де виробляється 24,0 % загального обсягу сталі, 21,1 % феросплавів, 57,3 % загального випуску легкових автомобілів, 25,4 % електроенергії в Україні.

Основу промисловості регіону складають металургійний, машинобудівний та енергетичний комплекси, де виробляється 17,6% сталі та готового прокату, майже весь обсяг первинного алюмінію та титанової губки, 50,9% легкових автомобілів, 26,5% всієї електроенергії в Україні.

Найбільш вагомою галуззю в промисловості області залишається металургійний комплекс. Переважна частка продукції металургійного комплексу виробляється для поставки на експорт (62,2%). Величезне значення для загальних економічних показників і подальшого розвитку області має машинобудування. Це найбільш чисельна галузь промисловості в регіоні, яка відображає зміни,що відбуваються за роки незалежності в процесі реформування.

Запорізька область має унікальний енергетичний комплекс, що складається з Дніпровської гідроелектростанції, Запорізької атомної та теплової електростанцій.

Динаміка обсягів виробництва електроенергії генеруючими потужностями Запорізького краю свідчить про стабільну тенденцію до зростання.

Харчова промисловість одна з перших серед інших галузей економіки

змогла подолати наслідки кризи 90-х років і досягти позитивної динаміки

розвитку. Сьогодні в галузі працює понад 240 підприємств різної потужності,

призначення і форм власності.

Основним фактором позитивної динаміки розвитку підприємств стали

своєчасні та цілеспрямовані зусилля з технічного переоснащення, запровадження сучасних технологій, вдосконалення маркетингової діяльності.

У галузі металургії з підприємствами найбільш активно співпрацюють

Державний науково-дослідний та проектний інститут титану, Український

державний науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів таферосплавів. Підприємства машинобудування впроваджують науково-технологічні розробки ЗМКБ “Прогрес”, ВАТ “Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування”, ВАТ “НДІ “Перетворювач”.

Незважаючи на скорочення фінансування у сфері науки, в областіфункціонує мережа наукових організацій з певним науковим потенціалом.Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації у 2006 році дорівнювала 29. На 01.01.2007 у Запорізькому регіоні діють 40 науково-технічних товариствта творчих об’єднань зі статусом легалізованих об’єднань громадян, у т.ч. 17 осередків міжнародних та всеукраїнських об’єднань.

Отже, аналіз потенціалу Запорізької області можно представити через

SWOT-аналізу, який складається з сильних сторіни (внутрішні можливості

регіону, що можуть зумовити формування конкурентної переваги; існуючі особливості регіону, які містять основу його розвитку), слабких сторін ( ресурси, обставини, які використовуються неефективно або не за призначенням), можливостей та загроз. Спочатку розробимо це за напрямками: екологія, соціальна сфера, економіка та промисловий розвиток.

Табл 1.1 - Екологія Запорізької області

Сильні сторони регіону	Слабкі сторони регіону
Природно-заповідні території, надра, водні артерії Державні та регіональні програми охорони довкілля Потужний промисловий комплекс Створення рекреаційних зон, включаючи туристичні	Низька відповідальність посадових осіб за екологічну безпеку Застарілі технології Низька громадська свідомість Недостатній вплив органів влади на підприємства- забрудники
Можливості	Загрози
Впровадження та контроль екологічних норм та стандартів Залучення інвестицій в екологічний менеджмент Диверсифікація промисловості,, розвиток сфери послуг Просвітницька робота Активізація громадської свідомості	Недосконале законодавство Нестабільність політики Недостатнє фінансування на всіх рівнях Можливість зменшення надходження о бюджету від промислових підприємств

Табл 1.2 - Соціальна сфера Запорізької області

Сильні сторони регіону	Слабкі сторони регіону
Розвинутий освітньо-науковий та історико-культурний, природний потенціал Наявність внутрішнього фінансових джерел Енергетичний та продуктовий суверенітет Позитивний досвід розитку соціальної інфраструктури	Низька соціальна активність населення Високий рівень правопорушень та корупції Дисбаланс робочої сили на ринку праці Відсутність зацікавленості місцевої влади Невідповідність медичного обслуговування екологічного стану регіону
Можливості	Загрози
Інвестиційно-привабливий Участь в державних та міжнародниї програмах підтримки та реформування соціальної сфери Геополітичний фактор	Відсутність стабільності в соціальній політиці держави Імідж екологічно небезпечного регіону Надмірна централізація регіону Трудова міграція молоді

Табл 1.3 - Економіка Запорізької області

Сильні сторони регіону	Слабкі сторони регіону
Потужний потенціал, земельні ресурси Трудові ресурси Приватна власність Виробництво С/г продукції та продукції її переробки	Слабке впровадження новітніх технологій Відсутність розвинутої мережі зрошення Диспаритет цін Демографічна ситуація на селі Слабкий розвиток інфраструктури Зайнятість населення
Можливості	Загрози
Зміна становлення людей до власності Можливості впровадження нових технологій Зацікавленість інвесторів Впровадження ринку землі	Державна політика стосовно АПК Зона ризикованого землеробства Конкуренція на світовому ринку безробітття

Табл 1.4 - Промисловий розвиток Запорізької області

Сильні сторони регіону	Слабкі сторони регіону
Розвинутий промисловий комплекс Наявність дешевих трудових ресурсів Високий рівень замкнутості технологічних циклів виробництва Наявність розвинутих міжнародних зв’язав Наявність розвинутої інфраструктури Дешеві енергоресурси	Відсутність нових енергозберігаючих технологій Високий знос основних засобів Старіння знань та кваліфікації у персоналу Неефективний том-менеджмент Тіньова діяльність малого та середнього бізнесу
Можливості	Загрози
Розширення ринків збуту Залучення зовнішніх інвестицій Розвиток ринкової інфраструктури	Вступ до СОТ приведе до падіння виробництва Зміни законодавства у сфері економічної полтики Підвищення вартості енергетичних ресурсів на світовому ринку Уповільнення проведення судової реформи

Табл. 1.5 – Узагальнений SWOT-аналіз Запорізької области

Сильні сторони регіону	Слабкі сторони регіону
Сприятливі природно-кліматичні умови, які дозволяють розвивати курортно- рекреаційний та аграрний потенціали Значний науково-освітній потенціал, висококваліфіковані кадри Розвинутий індустріальний сектор Забезпеченість області продуктами харчування власного виробництва Значні енергогенеруючі потужності	Значний рівень техногенного навантаження на навколишнє природне середовище, загострення екологічних проблем Значний рівень зносу основних виробничих фондів Незадовільний технічний стан автомобільних доріг Проблеми із забезпеченням якісною питною водою Недостатній рівень газифікації населених пунктів Незадовільний стан охорони здоров’я, високий рівень захворюваності на хвороби системи кровообігу, новоутворення, вроджені аномалії Повільний розвиток будівництва, зокрема будівництва житла Значна частка збиткових суб’єктів господарювання
Можливості	Загрози
Вигідне територіальне розташування у центрі Східної України та розгалужена транспортна система Значні запаси мінерально-сировинних ресурсів Активізація співпраці місцевої влади, громадськості та представників бізнесу щодо зусиль, спрямованих на розвиток регіону Зростання внутрішніх джерел інвестування – заощаджень населення та прибутку прибуткових підприємств регіону Видатні історичні корені, наявність козацької спадщини, історико- культурних пам’яток	Значний рівень експорто-орієнтованості індустріального сектору економіки регіону Високий рівень конкуренції з боку регіонів-сусідів: Дніпропетровського, Донецького, тощо Розташування у зоні «ризикованого землеробства» Низький рівень активності місцевих громад Складна демографічна ситуація: збільшення частки населення похилого віку Нерівномірність розвитку територій області

РОЗДІЛ ІІ СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ