2. Туристичні макрорегіони світу за вто

У світовому міжнародному туризмі UNWTO виділяє шість туристичних регіонів: Європа, Азійсько-Тихоокеанський регіон, Південна Азія, Америка, Близький Схід, Африка.

Регіон світу	Кількість при-буттів 1996 р., млн осіб	Частка за­гально-світо­вого рівня, %	Надходження від туризму 1996 р., млрд дол. США	Кількість ирибут-ів 2004 р., млн осіб	Частка загально­світового рівня, %	Надходження від туризму 2004 р., млрд дол. США
Світ зага­лом	592,122	100,00	423,116	763,0	100,0	623,0
Європа	347,457	65,00	214,272	416,4	54,57	326,7
Америка	115,511	20,17	106,378	125,8	16,49	131,7
Східна Азія	90,091	9,22	82,436	97,8	12,82	85,9
Африка	19,454	2,95	7,622	33,2	4,35	18,3
Близький Схід	15,144	1,89	8,243	47,3	6,19	31,8
Південна Азія	4,485	0,77	3,963	7,5	0,98	7,3

Світовий туризм характеризується високим ступенем концентрації у відносно невеликих за площею регіонах. На початку XXI ст. лідерами світового туризму стали Франція, Іспанія, США, Італія, Китай, Велика Британія, Канада, Мексика, Австрія, ФРН. На ці 10 країн припадає половина світового туристичного потоку. Шість із них знаходяться в тральній і Західній Європі: Франція, Іспанія, Італія, Велика Британія, Австрія, ФРН.

Європа. Аналізуючи ринок міжнародних туристичних послуг, бачимо, що Європа — лідер цього ринку, вона приймає майже 65 % іноземних туристів, отримуючи при цьому майже 55 % валютних надходжень. Європи пояснюється такими факторами:

- велика кількість держав на відносно невеликій території;

- населення європейських країн має високі реальні доходи;

- більшість населення деяких європейських країн, наприклад, Німеччини, Франції, Великої Британії, охоче проводить відпустку за кордоном, але поблизу своєї країни;

- наявність багатьох культурно-історичних пам'ятників, створених природою та людиною;

- попит на міжнародні подорожі задовольняється потужною індустрією туризму та необхідною інфраструктурою.

Активність європейського туризму пояснюється насамперед територіальною близькістю і доступністю туристичних ресурсів. В Європі переважає внутрішньорегіональний туристичний обмін. Наприклад, 90 % усіх гостей, що відвідують Іспанію, прибувають із країн Європи.

Удосконалення роботи підприємств індустрії гостинності, розширені сфери послуг, рекламні кампанії, а також спрощення перетину міждержавних кордонів сприяють залученню туристів і активному використанню європейських рекреаційних ресурсів.

У середині 90-х років XX ст. до традиційних лідерів Європейського регіону (Франція, Іспанія, Італія) наблизилися Ізраїль і Туреччина, розвиток в'їзного туризму прискорився.

На початку XXI ст. динаміка європейського туризму сповільнилася, обсяг європейського в'їзного туризму скоротився у вересні-грудні 2001 на 6 %, проте події 11 вересня 2001 р. не були цьому єдиною причиною. Спалахи епідемії коров'ячого сказу та ящура спричинили зниження попиту на поїздки у Велику Британію, Ірландію та Нідерланди на 5—6%. Ізраїльсько-палестинський конфлікт негативно позначився на розвиті туріндустрії в охопленому конфліктом регіоні.

Однак зменшення кількості тих, хто подорожував авіаційним транпортом, певною мірою компенсувалося збільшенням кількості подорожі залізничним та автомобільним транспортом. Загалом у країни Європи 2001 р. турпотоки зменшилися всього на 0,7 %. Деякі країни Східної Єропи поліпшили свої позиції: кількість туристів, які відвідали 2001 Болгарію, зросла на 14 %, Естонію — на 9 %, Словаччину — на 13%. Міжнародні туристські прибуття 2005 р. у регіоні зросли на 5 % завдяки позитивним результатам країн Центральної і Східної Європи (+15 %), а також Північної Європи (+ 9 %). Позитивна тенденція зберігається і тепер.

Південно-Східна Азія і Тихоокеанський регіон. Цей туристичний регіон розвивається найбільш динамічно, випереджаючи Європу за темпа» зростання, що 1999 р. становили 7,5%. У 1999 р. країни цього регіон прийняли 93,7 млн туристів. У 2005 р. зростання туристських прибуттів становило 28 % і досягло 153 млн туристів.

Тут також велику роль відіграє внутрішньорегіональний туризм, і який припадає 70 % прибуттів. Лідером Тихоокеанського регіону 2005 був Китай, друге місце посів Сінгапур. У цей час швидко розвиваєте туризм в Індонезії і Малайзії. Набувають популярності нові напрямки в Камбоджу та В'єтнам.

Китай відкрив ворота для в'їзного туризму з 1978 р. Відтоді його відвідали мільйони туристів, яких приваблює давня історія цієї країни, розмаїтість її культурної спадщини, краса природи. Китайський уряд провадить активну політику залучення іноземних туристів, спонсорує держава: численні рекламні акції, знімає обмеження на пересування країною. Якість туристичних послуг у Китаї постійно поліпшується.

У 1995 р. Китай відвідало 23 млн туристів, у 1999 р. - 27 млн, у 2005 р. - 42 млн. Навіть кризовий для світової туріндустрії 2001 р. виявився для Китаю вдалим - приріст становив 6 %. Зараз цей показник продовжує зростати.

Активному використанню туристичних ресурсів Південно-Східної Азії сприяє економіка країн цього регіону, середньорічні темпи зростання якої становлять 4-5%. У цього регіону гарне туристичне майбутнє. За ним уважно спостерігають авіакомпанії, оскільки віддаленість країн цього регіону робить авіаційний транспорт найприйнятнішим.

Південна Азія. Темпи зростання міжнародних туристських прибуттів у цьому регіоні 2005 р. становили 10 %. Найбільш туристично розвине­ними країнами є Індія (+ 24 %), Мальдіви (+ 9 %) та Шрі-Ланка (+ 13 %). Основні потоки міжнародних туристів спрямовані в Індію. Також зростає кількість туристичних прибуттів на Мальдівах, які володіють гарними можливостями для пляжного відпочинку і підводного плавання. Сприяє розвитку туризму в цьому регіоні активна міжнародна торгівля.

Америка. На Американському континенті 75% турпотоку формується всередині регіону. Лідером є США, які прийняли, наприклад, 1999р. 47 млн туристів. Останніми роками дедалі більше людей подорожують на Кубу й у Мексику. Темпи зростання потоку туристів у Південну Америку вдвічі перевищили середньосвітові показники. Цей потік формується пе­реважно з американських і канадських туристів.

Події 11 вересня 2001 р. негативно позначилися, насамперед, на тури­стичній індустрії Американського континенту: протягом 2001 р. турпотік скоротився на 24% порівняно з попереднім роком. На думку експертів UNWTO, на зниження туристичної активності в цьому регіоні вплинула, зокрема, несприятлива економічна ситуація в південноамериканських державах, унаслідок чого гостей у Бразилії за підсумками року стало менше на 8 %, в Аргентині - на 9 %, в Уругваї - на 4 %. У 2005 р. після чотирирічного спаду остаточно відновилось зростання туристичної активності Американського регіону. Міжнародні туристські прибуття зросли на 11% (майже 130 млн), і всі субрегіони показали по­зитивні результати.

Близький Схід. У 2005 р. туристичний потік у цей регіон продемон­стрував найбільший приріст, переважно завдяки збільшенню кількості подорожей в Єгипет. У 2005 р. в Єгипті динаміка кількості прибуттів становила + 39 %.

Іншими популярними туристичними напрямками стали Йордан (~ 21 %), Бахрейн (+ 16 %) та Ліван (+ 26 %). Факторами зростання туристичної активності, за даними UNWTO, тут стали заходи, спрямовані на підвищення безпеки та зміцнення політичної стабільності, а такс підвищений інтерес до культурно-історичних пам'ятників цих країн.

Загалом динаміка зростання кількості туристичних прибуттів у краї Близького Сходу 1999 р. становила 17,5 %, однак у IV кварталі 2001 після терористичного акту 11 вересня, було зафіксовано значне зниження обсягу туризму в країни цього регіону — на ЗО %. Зараз ситуація виправилася.

Африка. Цей континент володіє великим туристичним потенціалом, а індустрія гостинності інвестується недостатньо: політична нестабільність і проблеми інфекційних захворювань впливають на імідж цього регіону. Досить високими є показники рекреаційного і ділового туризму ПАР, спостерігається найбільша кількість сонячних днів.

У Північній Африці стрімко зростають туристичні потоки у Туніс і Марокко. Загалом кількості прибуттів у країни Африки 2005 р. зафіксована на 6 % більше, ніж попереднього року. Зацікавленість туристів цим континентом зростає.

Підсумовуючи аналіз ринку міжнародних туристичних послуг, можна сказати, що лідером цього ринку є Європа. Активність європейського туризму пояснюється, насамперед, територіальною близькістю і доступністю туристичних ресурсів. В Європі переважає внутрішньорегіональний туристський обмін.

У Північній Америці також переважають внутрішньорегіональні туристські потоки. Найінтенсивніший туристський обмін спостерігається між США, Канадою та Мексикою. Проте значна частина населення надає перевагу міжрегіональним подорожам.

Помітно зростає кількість прибуттів у країни Східної Азії та Тихоокеанського регіону. Частка країн Африки, Близького Сходу та Південної Азії невелика. Ці регіони не можуть бути конкурентами Європі, Північній Америці та Східній Азії ні за кількістю прибуттів іноземних туристів, за надходженнями від міжнародного туризму через економічні проблеми, акти тероризму та воєнні дії.

Основні туристичні потоки світу зосереджені всередині Європи (з дикої Британії у Францію, з Німеччини в Іспанію), Америки (між США, Канадою та Мексикою) та Східної Азії (з Японії в Таїланд).

Міжрегіональний туристський обмін найбільший між Америкою Європою, що пояснюється також зростанням пропозиції перельотів через Атлантику та зниженням тарифів для більших сегментів ринку.

Надходження від міжнародного туризму найвищі в США, Іспанії, Фран­ції, Італії та Великій Британії. Привабливою для ділового туризму та відпочинку є Азія. Можна твердити про існування досить щільної залеж­ності між добробутом країни та її доходами від міжнародного туризму.

Найвищими витрати на міжнародний туризм є у Німеччині, Великій Британії та Японії. Німців вважають найбільш подорожуючою нацією світу.