ВСП «БЕРДЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ ТАВРІЙСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРОТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ

«ТУРИСТИЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.14010301 «ТУРИСТИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ»

2011

Тема: Туристичне країнознавство: вступ до курсу

Мета: Визначити предмет і об’єкт дисципліни «Туристичне країнознавство»; зрозуміти сутність та структуру дисципліни; засвоїти основні поняття, які допомагають комплексно вивчити країни і регіони світу; досліджувати, систематизувати та узагальнювати дані про їх природу, населення, внутрішні росторові відмінності.

План

1. Вступ

2. Предмет і об‘єкти дисципліни

3. Сутність понятть: «територія», «країна», «держава»

4. Політична карта світу та етапи її формування – с/р

Література

1. Масляк П.О. Країнознавство. – К.: Знання, 2007р.

2. Воскресенский В.Ю. Международный туризм. – М.: Юнити, 2006г.

3. Голова О.Б. Менеджмент туризма. – М.: Финансы и статистика, 2007г.

4. Акчурин А.П., Семикова Н.А. Малая энциклопедия стран и народов мира. – М., 2004г.

5. Страны мира. Справочник-путиводитель. – Ростов –на – Дону, 2004г.

6. Смаль І.В. Туристичне Країнознавство (електронний посібник)

7. www. countries.ru – сайт про країни світу

8. www. geo 2000 nm.ru – сайт «Георафія країн світу»

9. www. votpusk.ru – сайт «Туристичний атлас світу»

10. www. best – of – africa.ru – сайт «Країни та остови світу»

11. www.krugosver.ru- «Енциклопедія країн світу»

12. www. maxpj.ru – сайт «Країнознавство»

13. www/encyclopedia.ru – сайт «Мир энциклопедий»

14. qeo.historic.ru – сайт про країни світу (фізична карта довідкові матеріали)

ВСТУП

Початок XXI ст. ознаменувався динаміч­ними перетвореннями у світі, пов'язаними із загостренням боротьби між протилежни­ми тенденціями розвитку суспільства. З од­ного боку, поширюються глобалізаційні про­цеси, які охоплюють усі сфери людської ді­яльності, розвиваються процеси міжнародної інтеграції. З іншого — наростають локалі­заційні дезінтеграційні процеси, які, як це не парадоксально, відбуваються паралельно з глобалізацією та інтеграцією. Саме у царині єдності й боротьби цих протилежностей і про­ходить розвиток народів і країн у наш час.

У такому контексті предмет "Країнознав­ство", який викладається для студентів фа­культетів міжнародних відносин, географіч­них та економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, виступає як один з про­відних у цілісному розумінні процесів, які відбуваються у сучасному світі. Дисципліна "Країно­знавство" закладає підвалини, фундамент, орієнтири не лише для всього подальшого на­вчання студентів, а й основу їх свідомого вибору тематики наукових досліджень, пошуку ра­йонів нашої планети, які стануть для них пріо­ритетними, визначення мовно-культурних упо­добань тощо. Таким чином ця дисципліна дає імпульс до усвідомленого вибору долі й обґрун­тованого пошуку вузької регіональної і галузе­вої спеціалізації майбутнього фахівця-міжнародника.

Міжнародна, міждержавна рухливість укра­їнців постійно зростає. Мільйони наших зем­ляків добувають нафту і газ у Росії, збирають овочі у Великій Британії та Ірландії, фрукти — в Португалії, Іспанії та Італії, будують доро­ги і житло у Чехії й Польщі, складають авто­мобілі в Німеччині, вирощують пшеницю в Ар­гентині. Громадяни України в наш час можуть вирушати практично в будь-яку країну й у будь-яку частину світу. Відповідно зростає потреба в інформації про країни, розширенні знань про природу, розміщення населення, господарство, соціально-економічні та екологічні проблеми різних країн і регіонів світу. Країнознавство й дає ці знання.

Матеріли дисципліни будуть корисні і тим грома­дянам нашої держави, які постійно живуть і працюють в Україні, а за кордон виїжджають хіба що на короткий відпочинок. Кожна людина повинна мати хоча б найзагальніші уявлення про сучасну політичну карту світу, розміщен­ня населення нашої планети, світове господар­ство, глобальні проблеми людства. Це потрібно у повсякденному житті для того, щоб встановлю­вати зв'язки між подіями, інформацію про які ми отримуємо з газет, повідомлень по радіо та телебаченню, з комп'ютерної мережі, правиль­но їх оцінювати, таким чином, правильно розу­міти світ, в якому ми живемо.

Працюючи з лекціями, особливу увагу необхідно звернути на картосхеми, постійно тримай­ти під рукою географічний атлас світу і будь-який названий у тесті об'єкт або країну, регіон або місто відразу знаходити на карті.

2 Об'єкт і предмет країнознавства

Країнознавство є наукою і навчальною дисципліною, яка комплексно вивчає країни і регіони світу, до­сліджує, систематизує й узагальнює дані про їхню при­роду, населення, внутрішні просторові відмінності.

На сучасному етапі країнознавчі дослідження мають переважно природно-історичне і соціально-економічне спрямування, що зумовлюється особливостями історико-географічного розвитку людства в першій половині XXI ст. У цих дослідженнях природу все ще розгляда­ють як ресурсну основу, середовище проживання та гос­подарської діяльності людей, водночас все більше ува­ги приділяють вивченню екологічних проблем.

У переважно інформаційних, позбавлених науково-методологічного підґрунтя публікаціях, країнознавство розглядають лише як організаційну форму об'єднання всієї суми найрізноманітніших знань про ту чи іншу країну або регіон світу.

Останнім часом, у зв'язку з диверсифікацією міжна­родних відносин України в галузі країнознавства, все більше переважають дослідження, у яких на перший план виступає різнобічний аналіз найважливіших про­блем тих країн, з якими наша держава має тісні зв'яз­ки. Такі проблемно орієнтовані дослідження тісно по­в'язані з практикою дво - і багатосторонніх відносин між країнами світу. При цьому пріоритети здебільшого на­даються моделюванню ситуацій і прогнозуванню роз­витку подій та явищ. Проблемна орієнтація сприяє зро­станню практичної значимості країнознавства і водно­час створює умови для розвитку його методологічної ба­зи. Вона теж пов'язана з упровадженням системного підходу, вимагає розгляду найважливіших проблем на глобальному рівні. Це ще більше надає країнознавству передбачуваної прогностичної спрямованості. Прогноз у країнознавстві, як конкретне передбачення стану пев­ного явища в майбутньому на основі спеціального нау­кового дослідження, набуває у XXI ст. особливого зна­чення, тому що конкретна цінність правильного, нау­ково обґрунтованого передбачення у сфері міждержав­них відносин стрімко зростає. Вміння передбачати си­туацію з урахуванням усезростаючої кількості різновекторних чинників стає головним і найдорожчим "то­варом" аналітиків у країнознавстві.

Об'єктом вивчення країнознавства є країни як основ­ні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони, штати, області, провінції тощо) і різні міждержавні регіо­нальні та глобальні угрупування.

Очевидно, що країни і регіони світу вивчає не лише країнознавство. Країни і регіони світу є об'єктом ви­вчення також і історії, і географії, і філософії, і культу­рології, суспільствознавства, соціології, геології та без­лічі інших наук і навчальних дисциплін. Кожна з них досліджує лише певну складову об'єкта, тобто його кон­кретні властивості, явища, процеси і відношення. От­же, та складова об'єкта дослідження, на яку найбіль­шою мірою й спрямована увага тієї чи іншої науки і називається її предметом.

Предметом країнознавства є країни і регіони світу як єдині системи, що складаються з різнорідних, але взаємопов'язаних елементів, які діють як єдине ціле на світовій політичній арені.

Отже, на відміну від інших наук і навчальних дисци­плін, які цікавляться лише певними аспектами діяль­ності країн, країнознавство інтегрує в собі універсальні знання про країни, відображаючи цілісну картину бут­тя основних одиниць соціально-політичної організації світу.

Що означає системна універсальність предмета краї­нознавства?

Як аксіома приймаються такі твердження.

По-перше, всі сфери функціонування суспільства будь-якої країни так чи інакше тісно взаємопов'язані.

По-друге, цілісної картини тієї чи іншої держави або регіону при вилученні (нехтуванні) того чи іншого її елементу (сфери, регіону) отримати не можливо.

По-третє, велике значення має взаєморозміщення (взаєморозташування) країн і регіонів стосовно одне одного у географічному (геополітичному) просторі.

По-четверте, країни і міждержавні утворення існу­ють у часі, який разом з простором визначають буття людей, народів і суспільств.

По-п'яте, будь-яка система (країна) складається з підсистем нижчого ієрархічного рівня (структур, по­єднань, утворень, комплексів, формувань). До них на­лежать переважно територіально-управлінські системи (штати, губернії, області, провінції тощо).

По-шосте, функціонування територіальних утво­рень (країн і регіонів) відбувається як постійна і перма­нентна зміна їх станів унаслідок як внутрішньої взає­модії елементів, так і взаємодії з довкіллям.

Конкретними об'єктами дослідження країнознав­ства є галузеві (інтегральні) чи просторово-територі­альні форми організації країн як у цілому, так і їх ок­ремих частин. Наприклад, можна вивчати населення Сполучених Штатів Америки, чи культуру індіанців Бразилії, чи екологічні проблеми Німеччини (галузе­вий (інтегральний) аспект). Просторово-територіаль­ний аспект дослідження конкретних об'єктів полягає в комплексному вивченні, наприклад штату Каліфор­нія в США або провінції Квебек у Канаді. Звичайно можна конкретним об'єктом дослідження обрати по­єднання цих двох аспектів, приміром природно-ресурс­ний потенціал острова Хоккайдо в Японії.

.