16. Метод експертних оцінок Дельфі. Кількісні параметри і показники експертного опитування. Оцінка важливості окремих факторів. Оцінка рівня узгодженості думок експертів.

Дельфійський метод певною мірою вможливлює організацію статистичного оброблення думок експертів-фахівців і досягнення ними більш або менш узгодженої думки. Свою він отримала від грецького міста Дельфи, відомого завдяки розташуванню тут храму, жерці якого передбачали майбутнє.

Дельфійський метод побудований за принципом, згідно з яким у гуманітарних науках думки експертів та суб’єктивні судження мають замінити точні закони причинності природознавчих наук.

Підґрунтя цього методу становить багатоетапне узгодження думок групи експертів. Спочатку з’ясовують індивідуальні думки кожного члена групи стосовно ймовірності настання деякої події, наприклад, зростання безробіття в країні впродовж наступних п’яти років. Експерти можуть працювати разом або бути незалежними. Результати опитування збирають і обговорюють провідні фахівці. Авторам найнижчого та найвищого рівнів прогнозу пропонують переглянути свої думки. Після дискусії здійснюють друге опитування із подальшим обговоренням. Процес може повторюватися доти, доки не з’явиться узгоджений прогноз, прийнятний для всіх експертів.

Дельфійський метод характеризується трьома особливостями, які вирізняють його серед звичайних методів групової взаємодії експертів, а саме:

1. Анонімність експертів, яка полягає в тому, що в процесі процедури експертного оцінювання прогнозованого явища учасники експертної групи не знають один одного.

2. Використання результатів попереднього туру опитування. Ця система дає можливість групі фахівців зосередитися на початкових завданнях, а не вигадувати щоразу щось нове.

3. Статистична характеристика групової відповіді полягає в тому, що група фахівців складає прогноз, який містить точку зору більшості експертів. Кількісні

При оцінці часу здійснення певної події або визначення кількісних значень показників та параметрів в якості узагальнюючих характеристик даних експертного опитування використовуються мода, медіана, верхній та нижній квартилі.

Мода та медіана – це різновиди середніх величин, які називаються умовно структурними середніми.

Мода – це величина ознаки, яка найчастіше зустрічається у вибірковій сукупності.

Мода в інтервальному варіаційному ряді обчислюється за формулою:

 

де Х_мо – мінімальне значення ознаки модального інтервалу (модальним вважається інтервал з найбільшою частотою)

і_мо – розмір модального інтервалу;

f_мо, f_мо-1, f_мo+1– відповідно значення частот модального інтервалу, інтервалів, які передують і слідують за модальним.

Медіана умовно ділить ряд розподілу на дві рівні частини.

Медіана в інтервальному варіаційному ряді обчислюється за формулою:

 

де Хме – мінімальне значення медіанного інтервалу (медіанним вважається інтервал, в якому комулятивна сума частот дорівнює або перевищує половину суми частот);

іме – розмір медіанного інтервалу;

Σf – сума частот (кількість експертів);

Sмe-1– сума комулятивних частот в інтервалі, який передує медіанному;

fме– частота медіанного інтервалу.

Показником рівня узгодженості думок експертів стосовно відносної важливості сукупності всіх запропонованих до оцінювання об’єктів слугує коефіцієнт конкордації 𝑲_кон. Його визначають для кожного питання на шкалі «оцінка важливості» шляхом обчислення таких показників:

— середньої арифметичної 𝑺 ̅ сум рангів оцінок, одержаних усіма об’єктами;

— відхилень dj суми рангів оцінок, одержаних об’єктом j від середньої арифметичної сум рангів оцінок, одержаних усіма об’єктами;

— показників Тi однакових рангів оцінок, наданих i-м експертом. Якщо всі m рангів оцінок, наданих i-м експертом, різні, то Ti = 0;

Потім обчислюють коефіцієнт конкордації 𝑲_кон:

0 ≤ 𝑲_кон ≤ 1. Чим більше значення коефіцієнта конкордації, тим вище ступінь узгодженості думок експертів.

При Ккон = 1 є повна узгодженість думок експертів;

якщо К = 0, то узгодженість практично відсутня.