Лекція №2

2 Правові та організаційні основи охорони праці

Конституційні засади охорони праці в Україні. Закон України «Про охорону праці». Основні принципи державної політики України у галузі ОП.

Гарантії прав працівників на ОП, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. ОП жінок, неповнолітніх, інвалідів. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з ОП.

Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про ОП.

Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП) та їх структура.

Стандарти в галузі охорони праці. Система стандартів безпеки праці (ССБП). Міждержавні стандарти ССБП. Національні стандарти України з охорони праці. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці.

Акти з ОП, що діють в організації, їх склад і структура. Інструкції з охорони праці.

Фінансування охорони праці. Основні принципи і джерела. Заходи і засоби з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються до валових витрат.

Конституційні засади охорони праці в Україні

Правові та організаційні основи ОП являють собою комплекс взаємопов’язаних законів та інших нормативно-правових актів, соціально-еконмічних та організаційних заходів, спрямованих на безпечну організацію праці, забезпечення працюючих засобами захисту, компенсацію за важку роботу та роботу в шкідливих умовах, навченість безпечному веденню робіт, регламентацію відповідальності та відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров’я працівника або його смерті.

Рис. 3. - Функціональна структура ОП з позицій наукової організації праці

Законодавство України про охорону праці складається з:

Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Базується законодавство України про ОП на конституційному праві всіх громадян України на належні, безпечні і здорові умови праці, гарантовані статтею 43 конституції України.

Закон України «Про охорону праці», прийнято у 1992 році. У листопаді 2002 року Верховна Рада України прийняла нову редакцію цього закону. Закон «Про охорону праці» відповідає діючим конвенціям і рекомендаціям Міжнародної організації праці (МОП), іншим міжнародним правовим нормам у цій галузі.

Кодекс законів про працю (КЗпП) України затверджено Законом Української РСР від 10 грудня 1971 р і введено вдію з 1 червня 1972 р. До нього неодноразово вносилися зміни і доповнення. Норми щодо охорони праці містяться в статтях глав: «Трудовий договір», «Робочий час», «Праця жінок», «Праця молоді».

На рис.4 наведено блок-схема багаторівневості системи нормативних актів у галузі охорони праці (штрих-пунктирні стрілки вказують на окремі документи як приклади НПАОП).

Основні принципи державної політики України у галузі оп

У ст.4 Закон про ОП визначає, що засади державної політики в галузі охорони праці базуються на 10 основних принципах.

1. Пріорітет життя і здоров`я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

2.Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення соціального технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці.

3.Комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля.

4. Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

5.Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

6. Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров`я та психічного стану.

7. Використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці , залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству.

8. Інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

9 . Забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об`єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров`я, гігієни та безпеки праці,

10. Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Р ис.4 -. Блок-схема багаторівневості системи нормативних актів у галузі ОП