Переваги механічної вентиляції:

• великий радіус дії за рахунок значного тиску, створеного вентилятором;

• зміна або збереження необхідного повітрообміну незалежно від температури зовнішнього повітря;

• очищення забрудненого повітря перед видаленням його в атмосферу.

Витяжна – забезпечує видалення перегрітого і забрудненого повітря з виробничих приміщень не даючи йому розповсюджуватися;

Припливна – забезпечує подачу повітря у виробничі приміщення після його попереднього очищення та зволоження. Утворений внаслідок дії вентиляторів надлишковий тиск забезпечує витіснення повітря назовні через вікна та двері.

Для забезпечення необхідних параметрів мікроклімату на певній ділянці виробничого приміщення, використовують місцеву припливну вентиляцію: повітряні душі, повітряні завіси й оази.

Тема 7.3 Освітлення виробничих приміщень.

Основні світлотехнічні визначення. Природне, штучне, суміщене освітлення. Класифікація виробничого освітлення. Основні вимоги до виробничого освітлення. Нормування освітлення, розряди зорової роботи.. Експлуатація систем виробничого освітлення, лампи і світильники. Загальний підхід до проектування систем освітлення.

Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам:бути достатнім, рівномірним, не утворювати тіней на робочій поверхні, не засліплювати працюючих.

Світло – це видиме випромінювання електромагнітних хвиль.

Воно буває трьох видів: природне – це світло сонця через світлові прозори; штучне – здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання) і призначені для освітлювання приміщень в темну пору доби; сполучене – одночасне поєднання природного і штучного освітлення.

Мінімальна освітленість встановлюється залежно від характеру зорової роботи за найменшим розміром об’єкта розрізнення. Всі роботи поділяються на 8 розрядів. Крім робочого освітлення нормами передбачається встановлення аварійного (відсутність робочого освітлення може порушуватися технологія, виникнути вибух, пожежа, отруєння), евакуаційного (для безпечної евакуації людей із приміщення у місцях небезпечних для проходу) та охоронного (уздовж території в нічний час, або чергове в приміщенні освітлення.Очищення світильників належить проводити не рідше 1 разу на три місяці..

8 Основи виробничої безпеки

Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів. Безпека підчас експлуатації систем під тиском. Бехпека під час вантажно-розвантажувальних робіт..

Тема 8.2.Електробезпека.

Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми. Чинники, що впливають на наслідки ураження електрострумом. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електрострумом. Умови ураження людини електричним струмом. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисті засоби і заходи. Надання першої допомоги при ураженні електрострумом.

Протікання струму через тіло людини супроводжується термічним, електричним та біологічним ефектами.

Термічна дія струму полягає в нагріванні тканини, випаровуванні вологи, що викликає опіки , обвуглювання тканин . Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму, опору проходження струму та часу проходження.

Електролітична дія струму проявляється в розкладі органічної речовини, в тому числі і крові, що призводить до зміни їх фізико-хімічних і біофізичних властивостей.

Біологічна дія струму проявляється у подразнені і збуренні живих тканин організму. При цьому порушуються внутрішні біоелектричні процеси.

Розрізняють три види електротравм6 місцеві, загальні і змішані. До місцевих ел.травм належать електричні опіки,електричні знаки, металізація шкіри та механічні ушкодження, пов’язані з дією електричного струму чи електричної дуги.

Серед загальної кількості осіб, що отримали опіки – 85 % припадає на електромонтерів. Опіки поділяються на :

контактні – в установках з невеликою напругою 1…2 кВ і спричиняються тепловою дією струму;Тяжкість залежить від величини струму та опору його проходження, а також від часу проходження.

дугові – відбуваються в електроустановках в різних за величиною напруги. ( 6..10 кВ). Ці опіки є результатом випадкових коротких замикань при виконанні роботи в ел. установках. Теплова дія дуги поєднується з проходженням струму через тіло людини. Дугові опіки значно важчі ніж контактні і нерідко призводять до смерті потерпілого , а тяжкість уражень зростає зі збільшенням величини напруги.

електрознаки – спостерігаються у вигляді різко окреслених плям сірого кольору на поверхні тіла людини в місці контакту зі струмовідвід ними елементами. Електричні знаки можуть виникати як у момент проходження струму через тіло людини, так і через деякий час після контакту зі струмовідвід ними елементами електроустановок. Особливо больового відчуття ел.знаки не спричиняють і з часом безслідно зникають.

Металізація шкіри – це проникнення у верхні шари шкіри дрібних часток металу , який розплавляється під дією електричної дуги. На ураженій ділянці тіла при цьому відчувається біль від опіку за рахунок тепла, занесеного в шкіру металом.

Електричні травми або електричні удари – це порушення діяльності життєво важливих органів чи всього організму людини як наслідок збурення живих тканин організму ел.струмом, яке супроводжується мимовольним судомним скороченням м`язів.Результат негативної дії на організм цього явища може бути різний: від судомного скорочення м`язів до повної зупинки дихання і кровообігу.

Залежно від наслідків ураження розрізняють 4 групи електричних ударів:

1 –судомні скорочення м`язів без втрати свідомості;

11 - судомні скорочення м`язів із втратою свідомості;

111 – втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності чи дихання або серцевої діяльності і дихання разом4

ІУ - клінічна смерть, відсутність дихання і кровообігу.

Клінічна смерть – це перехідний стан від життя до смерті. Ознаки клінічної смерті : відсутність пульсу і дихання, шкіряний покрив синювато-блідий, зіниці очей різко розширені і не реагують на світло.

Із часом запаси кисню в організмі вичерпуються, клітини організму починають відмирати, тобто настає біологічна смерть.

Якщо під час клінічної смерті потерпілому вчасно надати кваліфіковану допомогу (штучне дихання і закритий масаж серця), то дихання і кровообіг можуть відновитися.

Крім електроударів, одним із різновидів ел.травм є електрошок – тяжка нервово-рефлекторна реакція організму на подразнення ел.струмом. при шоку виникають значні розлади нервової системи, і як наслідок розлади системи дихання, кровообігу, обміну речовин.

Чинники,що впливають на тяжкість ураження елструмом поділяються на 4 групи: електричного характеру, неелектричного характеру і чинники виробничого середовища.

Основні чинники ел.характеру – це величина струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, та опір її тіла, рід і частота струму.

Величина струму –найбільш впливає на тяжкість ураження.

Величина напруги –збільшення прикладеної до тіла напруги зменшується опір тіла людини. Опір тіла людини залежить від статі і віку. Спричиняється така залежність товщиною і ступенем огрубіння верхнього шару шкіри. Опір шкіри різко зменшується при ушкодженні її рогового шару.

Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом. Умови ураження людини електрострумом. Ураження ел.струмом при дотику або наближенні до струмоведучих металевих елементів ел.установок, які опинилися під напругою. Напруга кроку та дотику. Безпечна експл.електроустановок: ел.захистні засоби та заходи.

Відповідно до ПУЕ приміщення за небезпекою електротравм поділяються на три категорії:

• без підвищеною небезпеки;

• з підвищеною небезпекою (Т- більше 35 С, відносна вологість-75%, струмопровідна підлога –металева, бетонна, цегляна; струмопровідний пил)

• особливо небезпечні (відносна вологість 100%; агресивне середовище, що пошкоджує ізоляцію)

Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або особливої небезпеки електротравм.

Категорія приміщень є одним з основних чинників, які визначають вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації, величини напруги, заземлення ел.установок.

Електротравми можуть бути наслідком технічних, організаційно-технічних, організаційних і організаційно –соціальних причин.

До технічних причин належать: недосконалість конструкції ел.установки і засобів захисту, допущені недоліки при виготовленні, монтажі і ремонті електроустановок.

До органзаційно-технічних – невиконання вимог чинних нормативів щодо контролю параметрів та опосвідчення технічного стану установки, помилки в знятті напруги з ел.устан. при виконанні в них робіт без перевірки відсутності напруги на установці, відсутність огороджень, відсутність плакатів і попереджувальних знаків.

До основних організаційних причин електротравм належать:

• відсутність на підприємстві особи, відповідальної за електрогосподарство;

• недостатня укомплектованість електротехнічної служби працівниками відповідної кваліфікації;

• відсутність на підприємстві посадових інструкцій для електротехнічного персоналу;

• недостатня підготовленість персоналу з питань електробезпеки, несвоєчасна перевірка знань;

• недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в електроустановках за нарядами-допусками, розпорядженнями.

До основних організаційно-соціальних причин електротравм належать:

• змушене виконання не за спеціальністю електронебезпечних робіт;

• негативне ставлення до виконуваної роботи, обумовлене соціальними чинниками; залучення працівників до понадурочних робіт, залучення до робіт осіб віком 1 років.

Технічні заходи електробезпеки реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажу відповідно до норм. Вони поділяються на дві групи:

• технічні при нормальній роботі ( ізоляція струмовідвід них частин, недоступність до них, блоківки безпеки, Ізоляція від землі, захисне розділення електричних мереж,);

• технічні заходи при аварійних режимах роботи.

Електрозахисні засоби – це технічні вироби, що не є конструктивними елементами електроустановок і використовуються при виконанні робіт в електроустановках з метою запобігання електротравм.

«Правила експлуатації електрозахисних засобів» - чинний нормативний документ, в якому наведено перелік засобів захисту, вимоги до їх конструкцій, обсягів і норм випробувань, порядок застосування і зберігання, комплектування засобами захисту електроустановок. Електрозахисті засоби поділяються на ізольовані ( ізолюючі штанги, кліщі, накладки,діелектричні рукавиці), огороджувальні ( огородження , щитки, ширми, плакати) та запобіжні ( окуляри, каски, запобіжні пояси, рукавиці).