- •1 Загальні питання охорони праці
- •Основні розділи дисципліни «Охорона праці»
- •Задачі охорони праці та її структура
- •Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •До фізичних ншвф відносяться:
- •Лекція №2
- •2 Правові та організаційні основи охорони праці
- •Конституційні засади охорони праці в Україні
- •Основні принципи державної політики України у галузі оп
- •Основні принципи державної політики України у галузі оп
- •Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •Обов`язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •Акти з оп , що діють в організації, їх склад і структура. Інструкції з оп. Розробка та затвердження актів з оп, що діють в організації.
- •3 Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за оп
- •Система державного управління оп в Україні
- •Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення. Органи державного нагляду за оп, їх основні повноваження і права
- •Громадський контроль за дотриманням законодавства про оп.
- •Структура, основні функції і завдання управління оп в організації. Служба оп підприємства. Статус і підпорядкованість
- •Основні завдання управління охороною праці:
- •Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка. Стимулювання охорони праці.
- •5 Навчання з питань охорони праці
- •6 Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •6.1 Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру
- •6.2 Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням
- •7 Основи фізіології та гігієни праці
- •Основні поняття гігієни праці
- •Умови праці розподіляються на 4 класи:
- •7.1 Повітря робочої зони.
- •Переваги механічної вентиляції:
- •Тема 7.3 Освітлення виробничих приміщень.
- •8 Основи виробничої безпеки
- •Тема 8.2.Електробезпека.
- •Система організаційних та технічних заходів і засобів Власник повинен:
- •9 Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
- •Тема 9.1. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •Список скорочень
Основні поняття гігієни праці
Гігієна — це галузь медицини, яка вивчає вплив умов життя на здоров’я людини і розробляє заходи профілактики захворювань, забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров’я та продовження життя.
Гігієна праці — це підгалузь загальної гігієни, яка вивчає вплив виробничого середовища на функціонування організму людини і його окремих систем. Організм людини формувався в умовах реального природного середовища. Основними чинниками цього середовища є мікроклімат, склад повітря, електромагнітний, радіаційний і акустичний фон, світловий клімат тощо.
Техногенна діяльність людини, залежно від умов реалізації і особливостей технологічних процесів, може супроводжуватись суттєвим відхиленням параметрів виробничого середовища від їх природного значення, бажаного для забезпечення нормального функціонування організму людини.
Результатом відхилення чинників виробничого середовища від природних фізіологічних норм людини можуть бути різного характеру порушення функціонування окремих систем організму, або організму в цілому. Уникнути небажаного впливу техногенної діяльності людини на стан виробничого середовища і довкілля не реально. Тому метою гігієни праці є встановлення таких граничних відхилень від фізіологічних норм, таких допустимих навантажень на організм людини, які не будуть викликати негативних змін як у функціонуванні організму і зараз, і у майбутніх поколінь.
На сучасному стані розвитку гігієністи, при вирішенні питань охорони здоров’я працюючих, дотримаються так званого порогового принципу, до досягнення якого не спричиняється небажаних змін в організмі працівника і не буде мати генетичних наслідків. Згідно з цим гігієністами за окремими чинниками виробничого середовища встановлюють науково обґрунтовані граничні нормативи (гранично допустимі концентрації, рівні, тощо), які в установленому порядку затверджуються відповідними центральними органами державного управління. На основі цих нормативів здійснюється перевірка відповідності гігієнічних умов праці чинній нормативно-правової базі.
З метою комплексної оцінки умов праці Київським інститутом медицини праці розроблена і затверджена наказом Міністра охорони здоров’я України №382 від 31 грудня 1997 р. гігієнічна класифікація, заснована на принципі диференціації умов праці залежно від фактично діючих рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу, а також можливим впливом їх на стан здоров’я працюючих.
Вона призначена для: гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях; санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих об’єктів і підприємст; встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів; розробки рекомендацій для профвідбору та профпридатності; створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни.
Основні поняття, що застосовуються в Гігієнічній класифікації:
Умови праці — це сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності.
Шкідливий виробничий фактор чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до погіршення здоров’я.
Небезпечний виробничий фактор чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я.
Важкість (тяжкість) праці характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м’язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.
Напруженість праці характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.
Безпечні умови праці умови праці, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих факторів на працюючих виключений або їх рівні не перевищують гігієнічні нормативи.