Методичні вказівки до розв’язання

1. Первісна вартість основних фондів – включає витрати на створення або придбання основних фондів (С_пр), з урахуванням витрат на доставку (С_тр) і монтаж обладнання (С_монт), а також інших (наприклад, складських) витрат. При цьому зовнішні витрати враховуються без ПДВ

Ф_пер = С_пр+С_тр+С_монт+С_інші .

2. Балансова вартість на початок звітного періоду (кварталу):

Ф_б(а) = Ф_б(а-1) + П_(а-1) + В_(а-1) – А_(а-1) ,

де Ф_б(а-1) – балансова вартість основних фондів на початок періоду, що передував звітному;

П_(а-1) – сума витрат на придбання основних фондів, витрати на капітальний ремонт, реконструкцію та поліпшення основних фондів за період, що передував звітному;

В_(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів (реалізованих) протягом періоду, що передував звітному;

А_(а-1) – сума амортизаційних відрахувань нарахована у періоду, що передував звітному.

3. Індексація балансової вартості основних фондів (для запобігання інфляційних процесів)

,

де І_інф – індекс інфляції року за результатами, якого проводиться індексація. При К_і ≤ 1, індексація не проводиться.

4. Відновна вартість основних фондів – витрати на відтворення основних фондів на сучасному умовах (вона показує у скільки обійшлось би створення у даний час основних фондів, придбаних чи побудованих у попередній період).

5. Залишкова вартість – це первісна чи відновна вартість основних фондів за відрахуванням суми їх спрацювання:

Ф_зал = Ф_пер - АВ ,

де АВ – амортизаційні відрахування за період експлуатації об’єкта.

6. Ліквідаційна вартість – вартість, яка може бути одержана при реалізації основних фондів, які вибувають з експлуатації.

7. Середньорічна вартість основних фондів визначається виходячи з:

а) середньоінтервальних значень

де Ф₁,...Ф₁₂ – вартість основних фондів на початок і-го місяця;

Ф_кр – вартість основних фондів на кінець року.

б) планового руху основних фондів

де Ф_пр основні фонди на початок року;

Ф_введі, Ф_вибі – основні фонди, які введені, або вибули в і-му періоді;

N_i – кількість повних місяців від і-го до кінця року.

8. Коефіцієнт фондовіддачі (ФВ) та фондомісткосткості (ФМ) відбиває співвідношення вартості основних виробничих фондів, та транспортної роботи:

, грн../грн.

, грн../грн.

де О_p – вартість транспортної роботи виконаної за рік, грн..

9. Фондоозброєність праці – це величина вартості основних виробничих фондів, що припадає на одного працівника основної діяльності підприємства:

,

де Ч_р – середньоспискова чисельність персоналу основної діяльності, осіб;

10. Для оцінки насиченості підприємства основними фондами важливе значення має показник структури основних фондів і показник технічної оснащеності, що визначається як відношення вартості основних фондів до вартості рухомого складу.

11. Коефіцієнт спрацювання основних фондів розраховується на початок і кінець звітного періоду (місяць, рік) – це відношення суми спрацювання основних фондів до їх первинної їх вартості:

,

де СПР – вартість спрацювання основних фондів, яка виражена сумою нарахованої амортизації за період експлуатації об’єкту.

12. Коефіцієнт придатності визначається діленням вартості фізично спрацьованого (морально застарілого) обладнання (Ф_заст.) до вартості всього обладнання (Ф_заг.):

або .

Коефіцієнт морального спрацювання І роду:

.

Коефіцієнт морального спрацювання ІІ роду:

,

де Ф₀– первісна вартість відновлення старих машин;

Ф₁ – первісна вартість відновлення нової машини;

П₀ – річна продуктивність старої машини;

П₁ – річна продуктивність нової машини.

13. Коефіцієнт загального морального спрацювання:

.

14. Методи нарахування амортизації

• прямолінійний (пропорційний) метод нарахування амортизації полягає в тім, що річна сума амортизації визначається розподілом вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів:

,

де Ф_пер, Ф_л – відповідно первісна й ліквідаційна вартість обладнання;

Т – термін корисного використання об’єкту.

• метод зменшення залишкової вартості – річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею й результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первинну вартість.

.

Ця норма застосовується до залишкової вартості об’єкту на початок року

• метод прискореного зменшення залишкової вартості (подвоєних лінійних норм) – річна норма обчислюється виходячи з терміну корисного використання об’єкта і подвоюється.

.

Норма застосовується аналогічно другому методу.

• кумулятивний метод – річна норма амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, і кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується розподілом кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об'єкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання

,

,

де t – розрахунковий рік;

T – сума кількості років служби основних фондів.

• виробничий метод - місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється розподілом вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що підприємства очікує зробити (виконати) із використанням об'єкта основних засобів за амортизаційний період.

,

.

• податковий метод – відповідно Закону „Про оподаткування прибутку” встановлені квартальні норми амортизації у відсотках до балансової вартості кожної групи ОФ

Річні норми амортизаційних відрахувань, що передбачені законодавством подані в табл. 1.

1. Таблиця 1