- •Тема 4.6. Державне економічне регулювання діяльності підприємств.
- •1. Державне економічне регулювання діяльності суб'єктів господарювання. Економічні функції держави. Методи, принципи та функції державного регулювання економіки .
- •Порядок визначення та доведення показників держпланів до підприємств. Держзамовлення, заказ рівноправного партнера, держконтракт, їх сутність.
- •2. Фінансова політика держави.
- •3. Кредитна політика держави. Класифікаційні ознаки та види кредитів, їх характеристика.
- •Види банківського кредиту за відповідними класифікаційними ознаками
- •4. Податкова система, сутність та основні елементи її. Види податків.
- •5. Політика держави в галузі ціноутворення в ринкових умовах.
5. Політика держави в галузі ціноутворення в ринкових умовах.
Досвід держав з розвиненою економікою свідчить, що стратегія ціноутворення в умовах ринку може ґрунтуватися на трьох факторах - на витратах, попиті і конкуренції.
Підприємствам у цих умовах надані широкі можливості у формуванні цін на товари, послуги тощо. Проте цивілізований ринок - це регульований ринок, де найважливішим об'єктом регулювання є саме ціни.
І, нарешті, підприємства повинні встановлювати ціни на товари, виходячи із поставленої мети ціноутворення. Враховуючи те, якої мети хоче досягти продавець у результаті виробництва і продажу конкретного товару, він обирає і обґрунтовує свою цінову стратегію.
У ст. 10 Господарського кодексу України йдеться про те, що цінова політика є одним із основних напрямів економічної політики держави і вона спрямована на регулювання державою відносин обміну між суб'єктами ринку з метою забезпечення еквівалентності в процесі реалізації національного продукту, дотримання необхідної паритетності цін між галузями та видами господарської діяльності, а також забезпечення стабільності гуртових та роздрібних цін.
У ст. 192 Господарського кодексу України зазначається, що політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контроль за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.
Цінова політика є складовою стратегії й тактики ринкової поведінки товаровиробника, а також вагомою частиною маркетингової політики підприємства.
Цінова політика - це сукупність економічних і організаційних заходів, спрямованих на досягнення за допомогою цін кращих результатів господарської діяльності, забезпечення стійкості збуту, одержання достатнього прибутку.
Під стратегією ціноутворення розуміють набір методів, за допомогою яких ці принципи можна реалізувати на практиці.
Цінова політика підприємства повинна базуватись на таких принципах:
- Забезпечення відповідності напрямків і змісту цінової політики напрямкам і змісту економічної політики підприємства загалом.
- Цінова політика має формуватись з урахуванням кон'юнктури ринку відповідних товарів і змін, що відбуваються.
- Цінова політика має розроблятись виходячи з видів і форм збуту, кількості каналів збуту, форми реалізації товарів споживачам, а також з врахуванням видів споживачів, форм розрахунку за товар та його якості.
- Гнучкість політики ціноутворення, що досягається застосуванням різних знижок з ціни товару для різних споживачів.
- Розробка цінової політики повинна залежати від якості товару та ступеня його новизни для споживача, що досягається використанням нових технологій
- Урахування різних чинників, передусім зовнішніх, що не залежать від підприємства і впливають на цінову політику.
Загалом розробка політики ціноутворення може базуватись на двох підходах: витратному та споживчому.
Для витратного підходу характерна така послідовність елементів:
виробництво - витрати - ціна - цінність - споживач.
Споживчий підхід характеризується такою послідовністю елементів:
споживач - цінність - ціна - витрати - виробництво
У практиці маркетингу розрізняють п'ять типів цінової політики: ціновий лідер, слідування в фарватері, атака, знімання вершків, впровадження.
1. Ціновий лідер - тип цінової політики, характерний для великих фірм, що володіють значною часткою ринків, обумовлює монопольно високі ціни.
2. Слідування в фарватері - тип цінової політики, характерний для дрібних фірм, що випускають продукцію подібну монополістам, не володіють вагомою часткою ринку, але орієнтуються на великі фірми.
3. Атака - тип цінової політики товаровиробників, які прагнуть зайняти на ринку положення лідера, тому різко знижують ціну на товар (інколи нижче витрат), створюючи монопольне положення на ринку. Після чого ціни встановлюються на рівні ринкових.
4. Знімання вершків - тип цінової політики, коли при введенні нового товару на ринок, покупці готові дати за нього будь-яку високу ціну, а продавці одержують максимальний прибуток від реалізації кожної одиниці товару. Обов'язкова умова використання в практиці цього типу - неможливість швидкого виробництва конкурентами подібних товарів.
5. Впровадження - цей тип цінової політики передбачає, що товар вводиться на ринок за дуже низькою ціною й відрізняється простотою виробництва (предмети першої необхідності). В міру завойовування ринку ціна повертається до нормального рівня.
