Тема 4.6. Державне економічне регулювання діяльності підприємств.

1. Державне економічне регулювання діяльності суб'єктів господарювання. Економічні функції держави. Методи, принципи та функції державного регулювання економіки. Порядок визначення та доведення показників держпланів до підприємств. Держзамовлення, заказ рівноправного партнера, держконтракт, їх сутність.

2. Фінансова політика держави. Роль державних фінансових ресурсів у зовнішньому регулюванні діяльності підприємства, їх підприємницької діяльності. Форми та джерела фінансової підтримки підприємства. Державний бюджет і національні цільові фонди, їх використання.

3. Кредитна політика держави. Особливості кредитування підприємницької діяльності підприємств різних форм власності. Класифікаційні ознаки та види кредитів, їх характеристика.

4. Система оподаткування суб'єктів господарювання. Податкова система, сутність та основні елементи її. Система органів оподаткування. Види податків, їх характеристика. Система загальнодержавних податків та розподіл коштів між бюджетами різних регіонів.

5. Політика держави в галузі ціноутворення в ринкових умовах. Чинники, що впливають на ринкове ціноутворення. Основні види ринкових цін, їх характеристика.

1. Державне економічне регулювання діяльності суб'єктів господарювання. Економічні функції держави. Методи, принципи та функції державного регулювання економіки .

Державне регулювання економіки з теоретичної точки зору – це знання про сутність, закономірності дії й правила поведінки суб'єктів ринку та можливості застосування методів і засобів впливу держави на процес соціально-економічного розвитку, реалізацію державної економічної політики. 3 практичної точки зору, державне регулювання економіки - це вплив держави на поведінку учасників ринкових відносин з метою забезпечення пріоритетів державної економічної політики.

Конкретні напрямки, масштаби, методи, засоби державного ре­гулювання економіки визначаються ^характером і гостротою со­ціально-економічних проблему державі в конкретний період розвитку, ^тенденціями глобалізації світової економіки і т.п.

Об’єкти державного регулювання економіки:

- економічна система держави;

- економічні підсистеми;

- соціально-економічні процеси;

- економічні відносини;

- ринки.

Суб'єкти державного регулювання економіки:

- держава і її структурні органи ;

- людина (громадянин), яка обирає склад органів державної влади.

Господарський механізм - це механізм, що забезпечує взаємодію центра управління з об'єктом управління або керуючої підсистеми з керованою. Він складається із сукупності конкретних форм, методів та інструментів свідомого впливу на економіку.

Методи державного регулювання економіки - це способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою забезпечення умов для їх ефективного функціонування відповідно до державної економічної політики. Методи державного регулювання економіки класифі­куються за двома ознаками: за формами впливу та засобами впливу.

Методи державного регулювання за формами впливу поділяються на:

- методи прямого впливу;

- методи непрямого (опосередкованого) впливу.

Метою державного регу­лювання економіки є досягнення найбільш ефек­тивного економічного, соціального, наукового й культурного розвитку країни.

Основними принципами державного регулюван­ня економіки слід вважати:

1. Мінімаль­не втручання державних органів у економічні проце­си (виконання ними лише тих функцій, які не можуть виконувати самі суб'єкти ринкових відносин);

2. Вплив відповідних владних структур на роз­виток соціально-економічних процесів за допомогою встановлюваних державою економічних регуляторів і нормативів.

Зміст і форми практичної реалізації названих методів і прин­ципів державного регулювання економіки знаходять відображен­ня у певній сукупності виконуваних державою економічних функцій.

Одна з головних функцій держави полягає в розробці та спри­янні здійсненню стратегії економічного розвитку господарського комплексу країни.

Важливою економічною функцією будь-якої держави є перероз­поділ консолідованих (централізованих) доходів і ресурсів, стабі­лізація економіки й соціальний захист населення з метою сприян­ня збалансованому й стабільному розвитку господарства та нормальному життєзабезпеченню всіх верств суспільства і сфер його діяльності. Практична реалізація цієї функції передбачає: ус­тановлення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсій; транс­фертні платежі (допомога багатодітним сім'ям, безробітним тощо); надання неподільних суспільних благ і послуг (шляхи сполучення, зв'язок, комунальні послуги тощо); регулювання цін; надання податкових пільг і застосування особливих податків (відрахувань); регулювання гранично допустимих розмірів інфляції та безробіт­тя; забезпечення функціонування на належному рівні освіти, на­уки, культури, охорони здоров'я, збройних сил, владних структур тощо через (переважно) безпосереднє бюджетне фінансування й матеріально-технічне постачання.

Ще одна дуже важлива соціально-еконо­мічна функція держави - моніторинг і регулювання процесів охо­рони і відтворення навколишнього природного середовища. Ви­значальними елементами обґрунтованої та далекоглядної екологі­чної політики держави мають бути: по-перше, гарантування еко­логічної безпеки, охорона та ефективне використання довкілля на засаді багатоманітності форм власності й прав користування відпо­відними видами природних ресурсів; по-друге, створення необхід­них соціально-економічних умов для сприятливого спілкування людини з навколишнім природним середовищем; по-третє, опра­цювання довгострокових і поточних екологічних програм, що пе­редбачають не лише постійний моніторинг стану довкілля та здо­ров'я людини, а й низку заходів для ощадливого використання і відтворення природних ресурсів.