В І Д Г У К

офіційного опонента кандидата технічних наук, доцента

Возняка Ореста Тарасовича

на дисертаційну роботу

Мягкохліба Романа Сергійовича

«Формування параметрів мікроклімату в цехах сушіння деревини»,

яку подано на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.03 – вентиляція освітлення та теплогазопостачання

Дисертаційна робота складається зі вступу, шести основних розділів, висновків, додатків та переліку використаних джерел та характеризується необхідною повнотою посилань на праці спеціалістів галузі.

Автореферат дисертації з достатньою повнотою відображує її зміст.

Основні науково-прикладні результати, які одержані автором, опубліковані в періодичних виданнях, забезпечують можливість ознайомлення спеціалістів та науковців з основними результатами роботи (всього 4 одноосібні та 3 у співавторстві публікацій у виданнях, що рекомендовані ДАК України, та один патент на корисну модель).

1. Актуальність обраної теми

Процес сушіння може відбуватися різними методами й супроводжуватися різними фізичними процесами. Найбільш широко розповсюджений спосіб сушіння – конвективний. При цьому способі сушіння параметри мікроклімату температура, вологість та швидкість руху повітря в приміщенні суттєво впливають на процес сушіння деревини, а тому потребують додаткового дослідження.

Дисертація присвячена вирішенню важливої задачі – формування параметрів мікроклімату з метою зменшення витрат на процес сушіння та покращення якості деревини. Для обґрунтування основних положень дисертації проаналізовані роботи та дослідження ведучих спеціалістів із області тепломасообміну та сушіння, що дало змогу виявити недоліки існуючих методик проектування та експлуатації сушарок.

Робота відповідає Комплексній державній Програмі енергозбереження України, прийнятою Постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 1997 р. № 148, та програмі енергозбереження в житлово-комунальному господарстві, “Концепції пріоритетних напрямків науки і техніки”, прийнятій Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2000 р. № 1040. Робота відповідає комплексній програмі «Енергетична стратегія України на період до 2030 року», затвердженої Кабінетом Міністрів України від 15 березня 2006 р. № 145-р.

Результати дисертації мають теоретичну і практичну цінність, що обумовлено впровадженням результатів досліджень при проектуванні цехів із сушіння деревини (патент на корисну модель).

2. Зміст дисертації, обґрунтованість наукових положень, висновків та рекомендацій. Достовірність та новизна результатів, повнота їх викладення в опублікованих працях

Матеріал дисертаційної роботи викладений на 128 сторінках. Основний текст дисертації складається з шести розділів.

Перший розділ присвячено аналізу існуючих методик дослідження процесу сушіння деревини. Було встановлено, що:

1) сушіння – це енергоємний процес обробки деревини, в якому граничні умови відіграють суттєву роль, тому дослідження впливу параметрів мікроклімату (температури й вологи повітря) на деревину є досить актуальні. В існуючих інженерних методах розрахунку вже на стадії проектування процесу сушіння за розрахункову температуру внутрішнього повітря приймають температуру першої ступені, збільшену на 5…8 ⁰С. Така рекомендація є недостатньо обґрунтованою;

2) дослідження процесів тепло- та масообміну, що основані на законах А.Фіка, є неоднозначними та потребують більш детального вивчення. Засновником тепломасообмінної теорії як такої по праву можна вважати А.В.Ликова. Запропонована ним система рівнянь, що описує тепломасообмінні процеси під час сушіння, є загальною але не відображає механізм переносу вологи у процесі сушіння. Наявність коефіцієнта фазового переходу в системі рівнянь скриває механізм перенесення пароподібної вологи. Також запропонована модель не відображає процес, коли випаровування вологи відбувається не з поверхні матеріалу, а у її товщі (масиві);

3) градієнт парціального тиску – більш універсальний потенціал переносу речовини, тоді як градієнт концентрації (маси) якщо й може виступати потенціалом переносу вологи, то однозначно не у процесах, де є фазові перетворення, тобто при сушінні капілярно-пористих тіл;

4) відсутність експериментального дослідження зміни парціального тиску у масиві матеріалу унеможливлює безпосереднє вивчення коефіцієнтів вологопровідності та вологовіддачі відносно до перепаду тисків. Цим спричиняє додаткові складнощі як при фізичному так й при математичному моделюванні процесів тепло і масообміну.

З цього розділу сформульовано мету, задачі, об’єкт і предмет досліджень. Розглянуті використані джерела, включно із зарубіжними авторами, є достатніми.

У другому розділі розглядається вплив параметрів мікроклімату в цехах на сам процес сушіння деревини. Було проаналізовано вплив температури та вологості повітря у цеху на процес сушіння матеріалу.

У ході досліджень було запропоновано замінити складні граничні умови теплообміну третього роду на граничні умови першого роду, у яких психрометричний коефіцієнт К залежить від швидкості руху повітря біля поверхні дошки. Тобто не розглядати ускладнені процеси тепло- масообміну на поверхні, а знаходити безпосередньо температуру деревини з врахуванням процесу випаровування. Дане твердження спрощує розрахунок процесу сушіння.

Третій розділ присвячений моделюванню нестаціонарних тепломасообмінних процесів, що відбуваються у деревині. У даному розділі було сформульовано фізичну модель, записано її математичну модель, визначено основні розрахункові особливості вузлів, складено розрахункову блок-схему.

Четвертий розділ присвячений визначенню масових коефіцієнтів, віднесених до різниці парціального тиску. Так був запропонований розрахунковий метод для визначення коефіцієнту вологопровідності, вологовіддачі та масо ємності. Розкрито фізичний зміст даних коефіцієнтів.

П’ятий розділ присвячений апробації та оцінці достовірності запропонованої математичної моделі процесу сушіння, шляхом порівняння результатів розрахунку з даними інших дослідників та експериментальними дослідженнями.

Шостий розділ присвячений розробці рекомендацій щодо формування параметрів мікроклімату в цехах сушіння деревини.

Підсумовуючи наведене вище, слід констатувати:

- робота є актуальною та закінченою;

- об'єм інформації та її зміст відповідають вимогам до дисертації;

- наукові положення та висновки є обгрунтованими;

- одержані наукові результати є достовірними та новими;

- основні матеріали дисертації опубліковані в 7 наукових статтях, які надруковані у збірниках, що входять до переліку ДАК, з них 4 одноосібно; публікації достатньо повно відображають зміст дисертації.

- текст автореферату відповідає основним положенням дисертації і жодних розбіжностей не виявлено.