- •Порядок виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.15 дослідження опорів паралельно і послідовно з’єднаних провідників
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.17 вимірювання коефіцієнта самоіндукції, ємності і перевірка закону ома для змінного струму
- •Теоретичні відомості
- •Вимірювання коефіцієнта самоіндукції
- •Вимірювання ємності конденсатора
- •Перевірка закону Ома для змінного струму
- •Порядок виконання роботи
- •Скласти схему згідно з рис. 1.17.2.
- •Скласти схему згідно з рис. 1.17.3.
- •Скласти схему згідно з рис. 1.17.4.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.18 вивчення роботи напівпровідникових діодів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Одержання вольт-амперної характеристики напівпровідникового випрямляча та її вивчення
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Дослідження випрямляючих схем за допомогою осцилографа
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.20 вивчення фотоелектричних властивостей фотоопору
- •Теоретичні відомості
- •Опис схеми
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.21 визначення головної фокусної відстані збирної і розсіювальної лінз
- •Теоретичні відомості
- •Опис вимірювальної установки і методики вимірювань
- •Порядок виконання роботи Збирна лінза
- •I. Визначення головної фокусної відстані опуклої або збирної лінзи за величинами а і b
- •II. Визначення головної фокусної відстані збирної лінзи за величинами предмета і його зображення та відстанню від зображення предмета до лінзи
- •Розсіювальна лінза
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.22 визначення показника заломлення скла за допомогою мікроскопа
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.23 визначення показника заломлення рідини за допомогою рефрактометра
- •Теоретичні відомості
- •Опис вимірювальної установки і методики вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.24 визначення радіуса кривизни лінзи за допомогою кілець ньютона
- •Теоретичні відомості
- •Р озглянемо інтерференцію в тонкій плівці
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.25 визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної ґратки
- •Теоретичні відомості
- •Опис вимірювальної установки і методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.26 ознайомлення з роботою радіометрів-дозиметрів та вимірювання інтесивності іонізуючого випромінювання
- •Теоретичні відомості
- •Дозиметричні прилади
- •Порядок роботи з дозиметром дргз-02
- •Порядок роботи з радіометром ркс-01 “стора-ту”
Порядок виконання роботи
Складіть коло за схемою, зображеною на рис. 1.16.1.
За допомогою вольтметра визначить напругу на батареї, коли ключ розімкнено. Це і буде ЕРС батареї відповідно до формули (1.16.7).
Встановіть деякий початковий опір реостата. Замкніть ключ і виміряйте силу струму, що протікає через реостат, і напругу на реостаті. Запишіть покази приладів.
Змініть опір реостата і запишіть інші значення сили струму і напруги.
Виконайте вимірювання сили струму і напруги згідно з пунктами 3 і 4 для 6 різних початкових положень повзунка реостата і запишіть отримані значення в таблицю.
Розрахуйте внутрішній опір за формулою (1.16.11) для кожного із 6-ти випадків. Дані запишіть в таблицю 1.16.1.
Визначте абсолютну і відносну похибки вимірювання ЕРС.
Таблиця 1.16.1
№ п/п |
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
|
2 |
|
|
||
. . . |
1 |
|
|
|
2 |
|
|
||
6 |
1 |
|
|
|
2 |
|
|
||
Контрольні запитання
Сформулюйте закон Ома для повного кола.
Чому дорівнює ЕРС джерела у розімкненому колі?
Чим обумовлений внутрішній опір джерела струму?
Чим визначається сила струму короткого замикання батареї?
Лабораторна робота №1.17 вимірювання коефіцієнта самоіндукції, ємності і перевірка закону ома для змінного струму
Мета роботи: перевірити закон Ома для змінного струму, виміряти коефіцієнт самоіндукції, виміряти ємність конденсатора.
Прилади: джерело живлення, амперметр, вольтметр, конденсатор, котушка індуктивності, реостат, з’єднувальні провідники.
Теоретичні відомості
Змінним
електричним струмом
називають струм, який змінюється як за
величиною, так і за напрямком. Ми будемо
вивчати синусоїдальний струм, для якого
та
змінюються за законом синуса або
косинуса.
Змінний струм має дещо інші порівняно з постійним властивості. Ці відмінності наочно проявляються, коли електричне коло містить котушку (індуктивність) або конденсатор (ємність).
Котушка в колі постійного струму не впливає на величину струму (опором котушки нехтуємо). Котушка в колі змінного струму суттєво змінює величину струму (навіть якщо опором котушки нехтувати).
Конденсатор в колі постійного струму припиняє струм (розриває коло). В коло змінного струму він вносить певний опір, але не припиняє струм.
Розглянемо
послідовне з’єднання активного опору,
ємності та індуктивності. Нехай струм
у колі змінюється за законом
,
де
– амплітуда,
– кругова частота. Знайдемо загальну
напругу, яка є сумою трьох напруг: на
активному опорі, на ємності і на
індуктивності, причому кожна з цих
напруг змінюється з часом за законом
синуса. Оскільки коливання напруги на
конденсаторі відстають за фазою на
від коливань струму, а на індуктивності
випереджають на
,
то миттєве значення сумарної напруги
|
(1.17.1) |
де
– амплітуда напруги на активному опорі,
– амплітуда напруги на конденсаторі,
– амплітуда напруги на індуктивності.
Для знаходження амплітуди коливань
напруги в послідовному колі змінного
струму скористаємось векторною діаграмою
напруг (рис. 1.17.1). Повна напруга
є векторною сумою
та
,
причому довжина результуючого вектора
дорівнює амплітуді напруги
,
а кут, утворений результуючим вектором
з віссю струмів, – зсув фаз
.
З трикутника напруг на рис. 1.17.1 одержуємо
(1.17.2)
.
(1.17.3)
Тут r, L та C відповідно активний опір, індуктивність та ємність кола.
Формулу (1.17.2) іноді називають законом Ома для змінного струму.
До неї
входять
та
– максимальні значення цих величин.
Ефективні значення напруги і струму
та
пов’язані з
та
формулами
,
.
Підставляючи ці вирази та в (1.17.2), одержимо
|
(1.17.4) |
