Порядок виконання роботи

1. Підняти освітлювальну призму і на поверхню нижньої (вимірювальної) призми піпеткою нанести 2-3 краплі дистильованої води. Опустити освітлювальну призму.

2. Увімкнути рефрактометр в електромережу. Встановити освітлювальну лампу так, щоб світло максимально освітлювало грань вимірювальної призми. Для покращення чіткості користуються гвинтом окуляра (фокусування).

3. Поворотом рукоятки лімба дисперсії усувають забарвлення границі світло-тінь.

4. Границю світло-тінь переміщують рукояткою з окуляром, підводячи до центра перехрестя сітки. Коли збігається границя світло-тінь з центром перехрестя сітки, вона проходить через поділку шкали показника заломлення, наприклад, якщо 0 % сухих речовин показник заломлення .

5. Виконати завдання згідно з пунктами 1 – 4 для розчинів з концентрацією 10 %, 30 % і 50 %, а також для розчину з невідомою концентрацією. Вимірювання проводити тричі. Виміряні значення занести в таблицю 1.23.1.

6. Після кожного розчину промити обидві призми дистильованою водою і насухо промокнути їх (не терти).

7. Розрахувати середні значення показника заломлення.

8. Побудувати графік залежності показника заломлення від концентрації розчину цукру.

9. Користуючись середнім значенням показника заломлення для розчину цукру невідомої концентрації і графіком залежності показника заломлення від концентрації, визначити концентрацію цукру невідомого розчину. Зробити висновки.

Таблиця 1.23.1

№ п/п	Показник заломлення для розчину концентрації
	0 %	10 %	30 %	50 %	Невідомої
1
2
3
Середні значення

Контрольні запитання

1. Поясніть принцип дії рефрактометра типу УРЛ.

2. Побудуйте хід променів обома методами для зазначених вище показників заломлення.

3. Сформулюйте закони заломлення світла.

4. Зобразіть і поясніть оптичну схему рефрактометра типу УРЛ.

5. Як користуватися рефрактометром типу УРЛ?

Лабораторна робота №1.24 визначення радіуса кривизни лінзи за допомогою кілець ньютона

Мета роботи: визначити радіус кривизни лінзи за допомогою кілець Ньютона.

Прилади: освітлювач (джерело монохроматичного світла), пристрій для одержання кілець Ньютона (лінза і скляна пластинка), об’єктив, екран.

Теоретичні відомості

Світло, з погляду електромагнітної природи світла, являє собою поперечні електромагнітні хвилі, що поширюються у вакуумі зі швидкістю . Електромагнітні хвилі з до називаються інфрачервоними променями, хвилі з до – видимими променями і промені, довжина хвилі яких менше , – це ультрафіолетові промені. Ще коротші – рентгенівські промені і -промені.

Під час проходження монохроматичного світла через систему, яка складається із щільно притиснутих одна до одної плоскопаралельної пластини і випуклої лінзи, на екрані, розміщеному за цією системою, спостерігається інтерференційна картина, що являє собою чергування світлих і темних кілець Ньютона.

Відомо, що:

1. геометрична різниця ходу променів

;

2. оптична різниця ходу променів, якщо промені проходять у середовищі з показником заломлення ,

,

де і – оптичні довжини шляху;

3. у разі відбивання від середовища з більшою оптичною густиною світлова хвиля (вектор Е) втрачає півхвилі . Ця втрата півхвилі рівносильна збільшенню оптичної довжини шляху на і враховується при обчисленні ;

4. умови інтерференції:

Інтерференцією світлових хвиль називається явище, що виникає у випадку накладання когерентних хвиль. У природі це явище можна спостерігати на поверхні тонких плівок: мильних, нафтових або масляних на поверхні води.