
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.15 дослідження опорів паралельно і послідовно з’єднаних провідників
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.17 вимірювання коефіцієнта самоіндукції, ємності і перевірка закону ома для змінного струму
- •Теоретичні відомості
- •Вимірювання коефіцієнта самоіндукції
- •Вимірювання ємності конденсатора
- •Перевірка закону Ома для змінного струму
- •Порядок виконання роботи
- •Скласти схему згідно з рис. 1.17.2.
- •Скласти схему згідно з рис. 1.17.3.
- •Скласти схему згідно з рис. 1.17.4.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.18 вивчення роботи напівпровідникових діодів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Одержання вольт-амперної характеристики напівпровідникового випрямляча та її вивчення
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Дослідження випрямляючих схем за допомогою осцилографа
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.20 вивчення фотоелектричних властивостей фотоопору
- •Теоретичні відомості
- •Опис схеми
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.21 визначення головної фокусної відстані збирної і розсіювальної лінз
- •Теоретичні відомості
- •Опис вимірювальної установки і методики вимірювань
- •Порядок виконання роботи Збирна лінза
- •I. Визначення головної фокусної відстані опуклої або збирної лінзи за величинами а і b
- •II. Визначення головної фокусної відстані збирної лінзи за величинами предмета і його зображення та відстанню від зображення предмета до лінзи
- •Розсіювальна лінза
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.22 визначення показника заломлення скла за допомогою мікроскопа
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.23 визначення показника заломлення рідини за допомогою рефрактометра
- •Теоретичні відомості
- •Опис вимірювальної установки і методики вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.24 визначення радіуса кривизни лінзи за допомогою кілець ньютона
- •Теоретичні відомості
- •Р озглянемо інтерференцію в тонкій плівці
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.25 визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної ґратки
- •Теоретичні відомості
- •Опис вимірювальної установки і методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.26 ознайомлення з роботою радіометрів-дозиметрів та вимірювання інтесивності іонізуючого випромінювання
- •Теоретичні відомості
- •Дозиметричні прилади
- •Порядок роботи з дозиметром дргз-02
- •Порядок роботи з радіометром ркс-01 “стора-ту”
Порядок виконання роботи
Скласти схему згідно з рис. 1.13.1.
На міліамперметрі вибрати шкалу вимірювання до
за допомогою відповідного перемикача. Визначити ціну поділки контрольного амперметра
і досліджуваного приладу
.
Після перевірки схеми ввімкнути джерело постійної ЕРС в електричну мережу. Повзунком реостата
змінювати його опір так, щоб контрольний амперметр
показував деякий струм і переконатись, що при відключеному шунті покази
контрольного амперметра і покази
досліджувального міліамперметра mA співпадають. Підключити шунт і для трьох різних значень сили струму через контрольний амперметр записати покази амперметра і міліамперметра .
Підрахувати, у скільки разів збільшилася шкала міліамперметра
, і за формулою (1.13.3) визначити опір шунта. Внутрішній опір приладу вказаний на міліамперметрі. Визначити нову ціну поділки міліамперметра з розширеними границями вимірювання.
Розрахувати похибки визначення опору шунта.
Пункт 3-4 проробити для двох інших шунтів і визначити їх опір
. Дані записати в таблицю 1.13.1:
Таблиця 1.13.1
№ п/п |
|
Ціна поділки
|
|
Ціна поділки
|
|
, Ом |
|
|
І
І.
Вольтметрами
називають
прилади, які використовують для
вимірювання напруги. Усякий
вольтметр під’єднуються паралельно
до тієї ділянки кола, на якій ми хочемо
виміряти напругу, і тому на неї
відгалужується певний струм від основного
кола. Після його підключення і струм, і
напруга в основному колі дещо змінюються,
бо тепер ми маємо вже інше коло, в якому
до досліджуваної ділянки основного
кола паралельно підключений вольтметр.
Чим більший опір вольтметра порівняно
з опором досліджуваної ділянки кола,
тим менший струм відгалужується у його
коло і тим менше спотворення, яке вносить
вольтметр. Тому вольтметр має мати
великий внутрішній опір.
Для розширення
границь вимірювання вольтметра послідовно
до його основної вимірювальної частини
підключають додатковий опір
в декілька тисяч Омів (рис. 1.14.1).
Додатковий опір використовується для розширення границь вимірів вольтметром і підключається послідовно до вольтметра.
При послідовному
з’єднанні
,
а загальна напруга, яка в даній схемі
вимірюється контрольним вольтметром,
дорівнює сумі напруг, тому можна записати
,
де
– спад напруги на додатковому опорі;
– спад напруги на досліджуваному
вольтметрі
.
Враховуючи, що
|
(1.14.1) |
одержимо формулу для розрахунку додаткового опору:
|
(1.14.2) |
де
– опір досліджуваного вольтметра;
– кратність.
У багатошкальних (розрахованих на багато діапазонів вимірювання) вольтметрах вмонтовано кілька додаткових опорів різної величини, під’єднаних до окремих затискачів, виведених назовні приладу або використовується спеціальний перемикач діапазонів вимірювання.