5.2. Техніко-економічні показники технічного стану і роботи автомобільного транспорту

5.2.1. Загальні вимоги

Ріст автомобільного парку і значний обсяг перевезень у сучасних умовах ставлять перед офіцерами всіх родів військ (особливо перед офіцерами автотранспортної служби тилу) серйозні задачі в області підвищення продуктивності роботи автомобільного транспорту і зниження собівартості автоперевезень.

Для успішного рішення цих задач необхідно максимально використовувати внутрішні можливості автомобільного транспорту шляхом ретельного планування автомобільних перевезень, систематичного обліку та оцінки виконаної роботи автомобільними частинами.

Для обліку і оцінки роботи і технічного стану автомобільного транспорту застосовуються спеціальні показники, що характеризують технічний стан, виробничі можливості та ефективність використання транспорту при перевезеннях.

Вимірниками, що характеризують роботу автомобільного транспорту, є: тонна, кілометр, тонно-кілометр, година, день, машино-година, машино-день і ін.

Показники роботи автомобільного транспорту являють собою числове вираження вимірників чи їх відношення.

Для всебічної і повної оцінки роботи прийняті наступні дві групи показників:

1-а — показники, що характеризують виробничі можливості автомобільного транспорту;

2-а — показники, що характеризують ефективність використання автомобільного транспорту.

5.2.2. Показники, що характеризують виробничі можливості автомобільного транспорту

Обліковий склад автомобілів і причепів показує кількість автомобілів і причепів, якими укомплектована автомобільна частина фактично. При цьому враховуються марки автомобілів і причепів.

Під укомплектованістю частини автомобільним транспортом розуміється забезпеченість її потрібним по штатах і табелях кількістю автомобілів і причепів по типах і марках.

Відсоток укомплектованості У_м частини автотранспортом визначається:

а) на даний момент — як відношення облікової кількості машин М_с до штатної кількості машин М_ш:

У_м =  100%

б) за період, протягом якого склад автопарку мінявся, — як відношення машино-днів облікових МД_с до машино-дней штатних МД_Ш:

У_м =  100%

Коефіцієнт технічної готовності (КТГ) характеризує стан автомобільний транспорт) частини і визначається на даний момент і за визначений період:

а) КТГ на даний момент визначається відношенням кількості справних М_и до облікової кількості машин частини М_с:

КТГ =

б) КТГ за планований (звітний) період визначаться відношенням машино-днів справних МД_с до машино-днів облікових МД_о:

КТГ =

Запас моторесурсів показує запас ходу (ЗХ) автомобільного транспорту (у кілометрах) до чергового планового середнього чи капітального ремонту.

Запас ходу машини визначається як різниця між установленою нормою міжремонтного пробігу Н і здійсненим пробігом після ремонту чи з початку експлуатації L:

ЗХ = Н - L км.

Укомплектованість водійським складом У_в оцінюється відношенням облікового складу водіїв В_с до їхньої штатної чисельності В_ш:

У_в =  100%

Вантажопідйомність частини штатна Q_ш визначається добутком кількості штатних машин М_ш, коефіцієнта технічної готовності парку КТГ, номінальної вантажопідйомності одного автомобіля q_н і розрахункового коефіцієнта використання вантажопідйомності КИГ_Р:

Q_ш = М_ш  КТГ q_н КИГ_р т.

При укрупнених розрахунках звичайно приймається КТГ = 0,9 і КИГ_Р = 0,9, тоді

Q_ш = 0,81 М_ш q_н т.

Фактична вантажопідйомність частини дорівнює

Q_ф = М_с  q_н КТГ  КИГ_р т.

Вантажопідйомність причепів визначається аналогічним шляхом і додається до загальної вантажопідйомності частини.