5. Планування військових автомобільних перевезень

5.1. Нормативи та методики розрахунків при плануванні військових автомобільних перевезень

При плануванні автомобільних перевезень в основу розрахунків приймаються наступні усереднені нормативи:

Тривалість роботи водія — час, протягом якого водій виконує транспортну роботу (навантаження, рух, вивантаження). Він встановлений 12—14 год. у добу. Крім того, у добовий баланс входить витрата часу на привали — 3—4 год. і щодобовий відпочинок 6—8 год.

Добовий пробіг — шлях, пройдений автомобілем за добу (у кілометрах). У різних ланках підвозу норми добового пробігу в залежності від стану доріг, часу простою під вантажними операціями, плеча підвозу та інших причин різні і у середньому приймаються: у військовій ланці підвозу—150 км, в армійському — 200 км і у фронтовому — 250 км. Для автотранспорту центра — 300 км і більш.

Плече підвозу - відстань (у кілометрах) від пункту навантаження до пункту вивантаження, на яке повинний бути перевезений вантаж. Ця відстань залежить від оперативно-тилової (тактико-тиловий) обстановки, накреслення і стани шляхів підвозу і евакуації. Плече підвозу автотранспортом відповідної ланки, як правило, не повинне перевищувати половини величини добового пробігу.

Середньо технічна швидкість руху (кілометрів у годину) — відношення пройденого шляху (ділянки, чи маршруту за добу) до часу руху (на тій же ділянці, чи маршруті за добу). Вона залежить від конструктивних можливостей автотранспортних засобів, стану доріг і обстановки на них, часу року і доби, а також від організації руху (одиночними автомобілями чи в складі автомобільних колон, без причепів чи з причепами), організації служби регулювання та ін. При плануванні автомобільних перевезень величину середньо технічної швидкості беруть у межах 30 км/год.

Час простою автотранспорту під вантажними операціями — час, необхідний для навантаження чи розвантаження окремого автомобіля чи автомобільного підрозділу; залежить від вантажопідйомності транспортних засобів і фронту навантаження.

Норми часу на завантаження автомобілів і автомобільних колон із засобами механізації приведені в табл. 6, а норми часу наливу і зливу пального колон автомобільних частин і підрозділів — у табл. 7.

Таблиця 6

Норми часу на завантаження автомобілів і автомобільних колон із засобами механізації

Найменування	Тривалість навантаження, хвил.
	днем	ніччю
Автомобіль вантажопідйомністю від 2,5 до 4 т	10	15
Автомобіль вантажопідйомністю від 4 до 7 т	15	20
Автомобіль вантажопідйомністю більше ніж 7 т	20	25
Автомобільній взвод у складі автомобілів вантажопідйомністю від 2,5 до 4 т	30	45
Теж, при вантажопідйомності автомобілів от 4 до 7 т.	45	60
Теж, при вантажопідйомності автомобілів більш ніж 7 т.	60	80
Автомобільна рота у складі автомобілів вантажопідйомністю від 2,5 до 4 т	90	120
Теж, при вантажопідйомності автомобілів від 4 до 7 т.	120	180
Теж, при вантажопідйомності автомобілів більше ніж 7 т.	180	240

Примітка. При ручному способі виконання вантажно-розвантажувальних робіт норми часу збільшуються на 50%.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності (КВВ) — показник, що характеризує ступінь використання вантажопідйомності транспортного засобу.

Величина КВВ може коливатися в межах від 0 до 1,0 і в середньому знаходиться в межах:

- при навантаженні боєприпасів — 0,76—0,97;

- стрілецької зброї — 0,45—0,79;

- автотракторного майна — 0,81—0,92;

- продовольства — 0,81—0,85;

- речового майна — 0,38—0,53.

Більш точно значення КВВ для різних видів військових вантажів можуть бути підраховані за допомогою довідника Норми навантаження військових вантажів на автомобілі і причепи.

Таблиця 7

Норми часу на налив і зливши пального колон автомобільних частин і підрозділів

Склад колони	Тривалість, хвил.
	наливу *	зливу **
Автомобільний взвод з паливоцистернами на 4000 л	20-30	20-30 20-30
Теж, з паливоцистернами на 8000 л.	30-40	30-40 30-40
Автомобільна рота з паливоцистернами на 4000 л	60-90	20-30 60-90
Теж, з паливоцистернами на 8000 л.	90-120	30-40 90-120
Автомобільний батальйон з паливоцистернами на 4000 л.	180-270	60-90 180-270
Теж, з паливоцистернами на 8000 л .	270-360	90-120 270-360

* При наявності на польовому складі механізованого заправлення на 20—25 топливоцистерн одночасно.

** У чисельнику приведені норми часу при наявності механічних насосів на топливоцистернах, у знаменнику — при наливі (зливі) пального за допомогою мотопомп.

Коефіцієнт використання пробігу (КВПр) — показник, що характеризує ступінь використання пробігу транспортного засобу.

Як правило, обсяг підвозу перевищує обсяг евакуаційних перевезень, тому останні забезпечуються автотранспортом, що виконує підвіз матеріальних засобів військам.

При плануванні автомобільних перевезень коефіцієнт використання пробігу приймається не менш 0,5.

Дійсний коефіцієнт використання пробігу з урахуванням евакуаційних перевезень буде вище і може коливатися в межах 0,5—1,0.

Коефіцієнт технічної готовності (КТГ) — показник, що характеризує технічний стан автомобільний транспорт частини (підрозділу). КТГ повинний дорівнювати чи бути більше ніж 0,87—0.90.

Вантажопідйомність частин визначається кількістю, станом і коефіцієнтом використання автомобілів і причепів.

Нормативи на побудову і марш автомобільної колони:

• дистанції між машинами — 25—50 м (можуть бути збільшені на спусках, на зараженій місцевості, при ожеледі і т.д.);

• дистанції в русі між колонами автомобільних рот — до 2—3 км;

- середня технічна швидкість руху автомобільних колон у день —30—40 км/год, уночі — 25—30 км/год. Швидкість руху в смузі зон руйнувань, бездоріжжя і в умовах світломаскування знижується на 20% і більш;

• рубежі регулювання призначаються через 2—3 години рухи;

• великий привал тривалістю 2—3 год.; призначається на початку другої половини добового пробігу (уночі, узимку в сильні морози і при перевезеннях з пробігом менш 200 км великі привали не призначаються);

• нічний (денний) відпочинок; призначається після денного (нічного) пробігу, якщо перевезення не закінчене;

• дистанції між підрозділами при зупинках колон без сходу з дороги зберігаються ті ж, що й у русі, а між машинами — за вказівкою командира (начальника колони), але не менш 10 м.

Розрахунок потрібної кількості рухомого складу робиться аналітичним, графічним чи графоаналітичним способам.

В армійських умовах розрахунок потрібної кількості рухомого складу автомобільного транспорту найчастіше робиться для виконання заданого обсягу перевезень у конкретно встановлений період часу.

Нижче приводиться один з варіантів аналітичного розрахунку потрібної кількості автотранспорту для виконання заданого обсягу перевезень за визначений період часу.

Насамперед необхідно визначити вироблення на один автомобіль-день роботи. При цьому кількість їздок (рейсів) Z_е за один робочий день розраховують по формулі

,

де Т_н—тривалість перебування автомобіля на лінії, год;

V т. ср. — середня технічна швидкість руху, км/год;

 — коефіцієнт використання пробігу;

l _г — відстань перевезення вантажу, км;

t п. _Р — сумарний час простою автомобілів під навантаженням і розвантаженням за один рейс, год.

Тоді виробіток за один день роботи складе

Q_q = Z _e  q   т,

Р_q = Q_q  l _м = Z _e  q    l _м т/км,

де q — вантажопідйомність автомобіля (автопоїзда), т;

 — коефіцієнт використання вантажопідйомності.

Знаючи вантажообіг і виробіток автомобіля, можна визначити потрібну кількість автомобілів. Для цього розподілом планованого обсягу чи перевезень вантажообігу на виробіток — на один автомобіль-день роботи (відповідно в чи тоннах тонно-кілометрах) одержують необхідну кількість автомобілів-днів роботи АД_Р:

АД_Р =

чи

АД_Р =

де Р — планований вантажообіг, т/км;

Р_q — виробіток на один автомобіль-день роботи, т-км;

Q — планований обсяг перевезень, т;

Q_q — вироблення на один автомобіль-день роботи, т.

Розподілом автомобілів-днів роботи АД_Р на кількість календарних днів Д_к, протягом яких повинний бути виконаний вантажообіг (обсяг перевезень), визначають потрібну кількість автомобілів (автопоїздів), що знаходяться в роботі Ар, тобто беруть участь безпосередньо в перевезеннях:

Потрібну кількість облікових автомобілів А₀ визначають шляхом ділення кількості автомобілів, що знаходяться в роботі Ар, на коефіцієнт технічної готовності (КТГ)

Приклад розрахунку. Необхідно протягом трьох днів Д виконати перевезення 1500 т боєприпасів і 200 т речового майна на відстані 65 км за умови:

Д = 3 дні; = 0,5;

Q_б = 1500 т; t_пр = 0,7 год;

Q_в = 200 т; q = 4 т;

l_Г = 65 км; _б = 0,8;

Т_н = 12 год; _у = 0.45;

V_t = 25 км/год; КТГ = 0,85.

Потрібно визначити Ар і А_е.

1. Кількість їздок (рейсів) за один автомобіль-день роботи складе

2. Виробітки на один автомобіль-день складуть:

— по речовому майну:

Q_{q у} = Z _e  q   _у = 2  4  0,45 = 3,6 т,

— те ж, т/км:

Р_{q у} = Q_{q у}  l _м = 3,6  65 = 234,0 т км,

— по боєприпасам:

Q_{q б} = Z _e  q   _б = 2  4  0,8 = 6,4 т,

— те ж, т/км:

Р_{q б} = Q_{q б}  l _м = 6,4  65 = 416,0 т км,

3. Буде потрібно автомобілів-днів роботи:

АД_Р = , автомобілів/днів.

4. Потрібна кількість автомобілів на лінії складе

Ар = = 97 автомобілів.

5. Потрібна кількість облікових автомобілів складе

Ас = автомобілів.

Отже, для виконання заданого обсягу перевезень у відведений термін буде потрібно 115 автомобілів вантажопідйомністю 4 т.