3.2. Внутрішньо складські перевезення
Внутрішньо складські перевезення характеризуються використанням автомобільного транспорту на невеликих відстанях, як правило, одиночними автомобілями чи невеликими групами машин при значній витраті часу на їх навантаження і розвантаження.
Продуктивність транспорту, що працює на перевезеннях у середині складу, залежить від пропускної здатності пунктів навантаження (вивантаження), кількості постів навантаження і вивантаження (фронту навантаження, вивантаження).
Пропускна здатність пункту П значно впливає на продуктивність автомобілів; вона залежить від пропускної здатності поста М та кількості постів навантаження і вивантаження n п.в.
Пропускна здатність у годину може бути виражена або в кількості тонн навантаженого (вивантаженого) вантажу, або в кількості навантажених (розвантажених) автомобілів.
Пропускна здатність поста М визначається по формулах:
т/год,
автомобілів/годин,
де Мт (Ма) - пропускна здатність поста, тонн/годин чи автомобілів/годин;
t т - час на навантаження чи вивантаження 1 т вантажу, год;
qн - номінальна вантажопідйомність, т;
КИГ — коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля;
н - коефіцієнт нерівномірності прибуття автомобілів на посту навантаження чи вивантаження; він залежить від організації роботи автомобілів, навантажувально-розвантажувальних пунктів і приймається рівним 1,0—2,0.
При наявності на пункті n п.в. постів пропускна здатність поста П визначається по формулах:
П т = Мт n п..в. т/год;
П а = Ма n п..в автомобілів/годин.
Кількість постів навантаження і вивантаження повинне відповідати заданої пропускної здатності навантажувального чи розвантажувального пункту. Якщо необхідно протягом Т годин навантажити чи вивантажити Q тонн вантажу, то потрібна для цього кількість постів обчислюється по формулі
.
У сучасній війні залізниці продовжують залишатися одним з основних засобів виконання масових військових перевезень на далекі відстані. Тому забезпечення їх живучості має особливо важливе значення. При виникненні «бар'єрних» місць на комунікаціях фронту в результаті нанесення супротивником ракетно-ядерних (ВТО) ударів виникає необхідність організувати використання ізольованих залізничних ділянок, щоб забезпечити безперервність виконання військових перевезень.
Одним з важливих заходів, що забезпечують живучість комунікацій, є організація тимчасових перевантажувальних районів (ТПР).
У залежності від типу ТПР, ритмічності надходження навантажених поїздів під вивантаження і порожні склади під навантаження, регулярності роботи автомобільних переправ через водяний рубіж, а також від наявності сил і засобів для виконання вантажно-розвантажувальних робіт можливі різні варіанти схем технологічного процесу пропуску вантажопотоків убік фронту через ТПР.
Автомобільний транспорт може працювати в ланцюзі наступних схем:
— вагон — автомобіль — вагон;
— вагон— автомобіль-площадка тимчасового складування;
— автомобіль — вагон;
— вагон — автомобіль.
Робота автомобільного транспорту у ТПР характеризується перевезенням вантажів на малі відстані і, отже, час простою автомобілів під навантаженням і розвантаженням складає значний відсоток від загального часу роботи автомобілів. Тому необхідно приділяти особливу увагу правильній організації вантажно-розвантажувальних робіт.
Загальний час простою автомобіля під навантаженням (розвантаженням) складається з наступних основних елементів:
— чекання навантаження (розвантаження);
— маневрування автомобіля при його установці в пунктах навантаження (вивантаження);
— безпосереднього процесу навантаження (розвантаження);
— оформлення документів.
Час чекання автомобілем навантаження чи розвантаження залежить від відповідності пропускної здатності пунктів навантаження (вивантаження) кількості прибуваючих на ці пункти автомобілів. Якщо не буде дотримана ця умова, можливе с копичення автомобілів на пунктах навантаження і вивантаження.
Кількість автомобілів N, необхідне для перевезення вантажів зі станції вивантаження чи площадки тимчасового збереження матеріальних засобів до станції навантаження, а також від станції вивантаження до площадки тимчасового збереження, прийнято розраховувати по формулі
,
де Q — кількість вантажу, підмет перевезенню протягом доби, т,
q н — номінальна вантажопідйомність автомобіля, т;
КИГ — коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля;
n - кількість оборотів (рейсів), що автомобілі можуть зробити за добу.
У свою чергу, кількість оборотів (рейсів) визначається:
,
де Т— час роботи автомобіля протягом доби, год;
t п, t у -час, затрачуваний відповідно на навантаження і розвантаження автомобіля, год;
l п— відстань перевезення, км;
V - швидкість руху автомобіля, км/год.
Якщо автотранспорт працює з поромною переправою, то необхідно вводити час на переправу машин через водяну перешкоду t пер і додатковий час перебування машин у пунктах очікування і формування колон t доп .
Тоді для визначення кількості оборотів {рейсів) користаються формулою
.
Підставляємо значення п. у формулу визначення потреби кількості автомобілів для перевезення матеріальних засобів у ТПР, одержимо
.